Рішення № 44240673, 14.05.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2015 Справа № 920/536/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Суми,

до відповідача - Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, м. Суми,

про стягнення 13994 грн. 73 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Фарбітний С.Є., довіреність № 3324 від 03.11.2014 року,

від відповідача: не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - А.І. Сидорук.

В судовому засіданні 05.05.2015 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 14.05.2015 року.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за оренду нерухомого майна, відшкодування витрат за використану електроенергію у сумі 8693 грн. 15 коп., 1450 грн. 21 коп. пені, 679 грн. 55 коп. 3% річних, 3171 грн. 82 коп. інфляційних збитків за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 26.03.2012 року договору № 31/109-8 оренди нерухомого майна.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, однак в попередньому засіданні представник зазначив, що проти позову заперечує, оскільки заборгованість не перерахована не з його вини , а з вини казначейської служби. Крім того, представник відповідача заперечував проти нарахування пені, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України - не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 року між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна № 31/109-8 (надалі - Договір).

З матеріалів справи вбачається, що у встановленому законом порядку цей договір не розірвано або не визнано недійсним.

Відповідно до п. 12.1 Договору договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року та регулює взаємовідносини між сторонами з 01 січня 2012 року.

Згідно до п.1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування частину приміщення площею 1 м.кв. за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 2 (надалі - майно).

Позивач виконав свої зобов'язання передбачені Договором - передав відповідачу майно в користування, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі майна від 01.01.2012 року (а.с. 12).

У відповідності до п. п. 3.1.,3.3 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 678,00 грн. з ПДВ (20 %) за 1 м2 технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1 м2 всієї орендованої площі становить 678,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди. Витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та ін. включено до розміру фіксованої орендної плати. Крім того, на підставі п. 3.4. Договору, - орендар відшкодовує витрати за електроенергію у порядку визначеному Правила користування електричною енергією, на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений у п. 3.6 Договору.

Згідно п.п. З.6., 3.7, 3.8 Договору орендна плата перераховуються в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Щомісячна сума, яка підлягає сплаті, визначається у розмірі 100 % орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

Позивач виставляв відповідачу рахунки (а.с. 19-27), проте відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплачував орендну плату та інші платежі передбачені умовами Договору.

Відповідач заборгував перед позивачем за оренду нерухомого майна, відшкодування витрат за електроенергію 8693 грн. 15 коп. (період з квітня 2012 року по грудень 2012 року), чим змусив позивача звернутись до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Тому, усні заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не підтвержені жодними належними та допустимими доказами.

Отже, борг відповідача перед позивачем в розмірі 8693 грн. 15 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач факт заборгованості не заперечує, доказів сплати боргу не подав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, усні посилання відповідача на те, що неналежне виконання зобов'язань сталося з вини третьої сторони - казначейської служби є необгрунтованим, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують оскарження неправомірних дій чи бездіяльності відповідного органу, так як право відповідача на оскарження дій будь-якого органу чи посадової особи передбачено Конституцією України, а отже не надав доказів активних дій для належного виконання господарських зобов'язань.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 679 грн. 55 коп., за загальний період з 21.05.2012 року по 28.02.2015 року та 3171 грн. 82 коп. інфляційних збитків, за загальний період з 21.05.2012 року по 30.03.2015 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Суд здійснив перерахунок 3 % річних, за загальний період з 21.05.2012 року по 28.02.2015 року, розрахувавши річні окремо по кожному факту порушення грошового зобов'язання (окремо по кожному місяцю) та дійшов висновку, що вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з допущенням арифметичної помилки позивачем при здійсненні розрахунку, а саме суд стягує з відповідача на користь позивача 565 грн. 04 коп.

Крім того, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, за загальний період з 21.05.2012 року по 30.03.2015 року, розрахувавши інфляційні окремо по кожному факту порушення грошового зобов'язання (окремо по кожному місяцю) та дійшов висновку, що вимога про стягнення інфляційних збитків підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з допущенням арифметичної помилки позивачем при здійсненні розрахунку, а саме суд стягує з відповідача на користь позивача 2865 грн. 86 коп.

Також, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Позивач, на підставі п. 8.2 Договору, нарахував відповідачу 1450 грн. 21 коп. пені, за загальний період з 01.10.2014 року по 30.03.2015 року.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.05.2015 року усно зазначив, що заперечує проти нарахування пені, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності.

Згідно п.п. З.6., 3.7, 3.8 Договору орендна плата перераховуються в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оскільки звернення з позовною заявою про стягнення пені за прострочення грошового зобов'язання, навіть за останній місяць нарахування орендної плати (грудень 2012 року), сплив 21.12.2013 року (один рік з моменту порушення зобов'язання - з 21.12.2012 року) та відповідачем заявлено про застосування позовної давності, то суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код 08592299) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» (вул. Іллінська, 2, м. Суми, 40030, код 23825401) 8693 грн. 15 коп. заборгованості, 565 грн. 04 коп. 3% річних, 2865 грн. 86 коп. інфляційних збитків, 1582 грн. 78 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2015 року.

Суддя О.Ю. Резніченко