Рішення № 44240593, 14.05.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 р. Справа №917/787/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнижитлобуд 2010", вул.Ломоносова, 34, м.Лубни, Полтавська область,37500

до Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Зигіна, 1, м.Полтава, 36000

про розірвання договору, повернення майна.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Захарчсенко В.Г., дор. № 245 від 12.05.15р.

Павличенко В.Г., ордер ПГ № 067008 від 14.05.15р.

від відповідача: Воронько О.В., дор. № 04-101/4-348 від 13.05.15р.

У судовому засіданні 14.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного 24.09.2013р. між ТОВ "Лубнижитлобуд" та Управлінням капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації про продаж квартири №19 по вул.М.Грушевського,14, у м.Лубнах, Полтавської області та повернення квартири №19 у власність ТОВ "Лубнижитлобуд".

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Третя особав судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, протое надіслала заяву від 28.04.2015р. вих. №79 про можливість розгляду справи без її участі.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача та третю особу про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

24.09.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Лубнижитлобуд 2010" (Продавець, Позивач) та Управлінням капітального будівництва Полтавської ОДА (Покупець, Відповідач) було укладено договору купівлі-продажу. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Ставицько. Л.Г.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець передає належну йому на праві власності двохкімнатну квартиру у власність покупця, а Покупець приймає двохкімнатну квартиру і сплачує за це обговорену даним договором грошову суму..

Предметом цього договору є двохкімнатна квартира, що розташована за адресою: м. Лубни, вул. Грушевського Михайла, 14, кв. №19 (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу, продаж цей вчинено за узгоджено між сторонами ціною, яка склала 240 870 грн., які повинні бути перераховані на рахунок продавця протягом 15-ти банківських днів.

Одночасно з оформленням цього Договору нотаріусом у відповідності з вимогами ст. 182 ЦК України проведено державну реєстрацію права власності на покупця Управління капітального будівництва Полтавської ОДА, про що внесено відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2098 і видано покупцю Витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України прийняв товар, але не оплатив його у встановлені у договорі строки, чим порушив істотні умови договору.

Згідно матеріалів справи, 28 липня 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Лубнижитлобуд 2014р. звернувся до відповідача з претензією №340, в якій просив сплатити борг до 1 вересня 2014 року, а у разі відсутності коштів розірвати договір купівлі-продажу.

Проте, відповіді на претензію не надав, суму коштів не сплатив. Дана заборгованість підтверджуємо актом звірки взаємних розрахунків складеним 1 жовтня 2014 р підписаним керівниками і бухгалтерами сторін та скріплений печатками.

Враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору щодо своєчасності та повноти оплати вартості товару в строки встановлені договором, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд розірвати договір купівлі-продажу від 24.09.2013 р. та повернути отримане за даним договором майно, а саме : квартири №19 по вул.М.Грушевського,14, у м.Лубни, Полтавської області.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Як вже було зазначено, та як вбачається з матеріалів справи, на даний час діє укладений між сторонами Договір купівлі-продажу, предмет якого визначений пунктом 1.1. розділу 1 Договору.

Відповідачем порушено умови Договору купівлі-продажу щодо оплати товару та не виконано вимоги п.2.1 щодо оплати товару.

Зокрема, як вже зазначалось, згідно п.2.1 Договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю 240870,00 протягом 15-ти банківських днів.

Позивачем відповідно до умов договору передано майно на суму 240870,00 грн. Разом з тим оплату зазначеного майна, відповідно до умов договору відповідачем не здійснено, чим порушено істотні умови договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 4 статті 692 Цивільного кодексу України, якщо покупець відмовився прийняти та оплати товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 24.09.2013р. є істотним, оскільки внаслідок таких дій позивач не отримав грошові кошти у сумі 240870,00 грн., тобто того, на що розраховував при укладенні договору.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України зокрема передбачено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частина 2 ст. 697 ЦК України передбачає, що якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 24.09.2013р. та повернення майна є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Допустимих доказів в спростування наведеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2000грн. витрат на послуги адвоката. Позивач надав документи, які свідчать про його витрати, пов'язані з отриманням адвокатських послуг, а саме витяг договору №17 від 12.01.2015р. про участь адвоката Павличенко В.Г. у господарському процесі, акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 14.05.2015р., видатковий касовий ордер від 29.01.2015р. про оплату 2000грн., ордер ПТ №00067008 від 14.05.2015р..

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі статтею 48 цього Кодексу вони визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

12.01.2015 року між позивачем по справі та адвокатом Павличенко В.Г. укладено договір про надання юридичних послуг, згідно якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу та представляти інтереси ТОВ "Лубнижитлобуд 2010".

Договором сторони передбачили, що оплата послуг адвоката складає 2000грн.

На виконання умов договору позивачем сплачено адвокату 2000 грн. (видатковий касовий ордер від 29.01.2015р.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни та предмету позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. N 01-8/973).

Відтак, проаналізувавши складність справи, її тривалість (відбулось 1 судове засідання), суд дійшов висновку, з огляду на розумну необхідність судових витрат, про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката до 800 грн.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу, укладений 24 вересня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Лубнижитлобуд 2010" (вул.Ломоносова, 34, м.Лубни, Полтавська область,37500, код ЄДРПОУ 05388233) та Управлінням капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Зигіна, 1, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 04013991) що посвідчений приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Ставицькою Л.Г.

3. Зобов'язати Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Зигіна, 1, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 04013991) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лубнижитлобуд 2010" (вул.Ломоносова, 34, м.Лубни, Полтавська область,37500, код ЄДРПОУ 05388233) майно за договором купівлі-продажу від 24.09.2013р, а саме: квартиру №19 по вул.М.Грушевського,14, у м.Лубни, Полтавської області.

4. Стягнути з Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Зигіна, 1, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 04013991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнижитлобуд 2010" (вул.Ломоносова, 34, м.Лубни, Полтавська область,37500, код ЄДРПОУ 05388233) 6035,40грн. судового збору та 800грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 18.05.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.