Рішення № 44239763, 12.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/72/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 Справа № 908/1834/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представника позивача - Хлабистін Д.М., від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1834/15-г,

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, скорочено ДП "Придніпровська залізниця");

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" (85486, Донецька область, м. Селидове, смт. Цукурине, вул. Шахтна, 40);

про стягнення 56510 грн. за невірно вказану у накладній масу вантажу.

Сутність спору:

Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" заборгованості 56510 грн. за невірно вказану у накладній масу вантажу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1834/15-г, присвоєно номер провадження 34/72/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 20.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 12.05.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2014 року зі станції Цукуриха Донецької залізниці ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» здійснило відправлення вагонів № 67846634 та № 65336018 (надалі-вагон) згідно накладної № 52583101 на станцію Звенигородка Одеської залізниці. При проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. Контрольне переважування спірних вагонів проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, про що було складено комерційний акт РА № 004807/478/7 від 25.09.2014. Перевіркою було виявлено: в накладній № 52583101 у вагоні № 67846634 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70800 кг, що на 1800 кг більше, ніж вказано у накладній та на 1800 більше вантажопідйомності вагону; у вагоні № 65336018 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71500 кг, що на 2500 кг більше, ніж вказано у накладній та на 2500 більше вантажопідйомності вагону. У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, позивачем на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України було нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить суму 56510 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП "Придніпровська залізниця" посилається на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту Залізниць України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, висловив пояснення в обґрунтування своєї позиції та відповів на поставлені судом питання.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" в судове засідання не з'явився, однак 08.05.2015 р. до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив перенести розгляд справи на інший день, у зв'язку із перебуванням представника у щорічній відпустці. Судом вказане клопотання відхилено як процесуально необґрунтоване. Відповідач вдруге заявляє таке клопотання, що свідчить про затягування розгляду справи. Перше клопотання від 17.04.15 р. містило ті самі підстави - перебування представника у відпустці, при цьому в наказі від 26.03.15 р. керівника підприємства відпустка представнику відповідача надавалась з 26.03.15 р. по 28.04.15 р.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року зі станції Цукуриха Донецької залізниці ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» здійснило відправлення вагонів № 67846634 та № 65336018 (надалі-вагон) згідно накладної № 52583101 на станцію Звенигородка Одеської залізниці.

При проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт РА № 004807/478/7 від 25.09.2014 р. Перевіркою було виявлено: в накладній № 52583101 у вагоні № 67846634 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70800 кг, що на 1800 кг більше, ніж вказано у накладній та на 1800 більше вантажопідйомності вагону; у вагоні № 65336018 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71500 кг, що на 2500 кг більше, ніж вказано у накладній та на 2500 більше вантажопідйомності вагону. Вагони без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін зачинені. Протікання вантажу немає. У технічному відношенні вагони справні. При повторному зважуванні вага підтвердилась.

Позивачем також надано до матеріалів справи Виписку з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станом на 25.09.2014 р., та технічний паспорт № 14 на вагонні ваги із записом про повірку ваг 17.10.13 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут) визначено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до абзацу 8 ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За приписами ст. 23 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У пункті 28 Правил приймання вантажів до перевезення зазначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як свідчить ст. 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно, стаття 118 Статуту залізниць визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 129 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334. Таким чином, комерційний Акт РА № 004807/478/7 від 25.09.2014 р. є підставою для покладання відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту, на відправника - відповідача у справі.

У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (п.п. 6.1., 6.2. роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 № 04-5/601).

Із змісту накладної № 52583101 (зворотній бік) вбачається, що провізна плата одного вагону становить 5651 грн.

Згідно розрахунку позивача, штраф за невірно зазначену масу вантажу у накладній № 52583101, нарахований у відповідності до ст. 118 Статуту залізниць, складає суму 56510 грн. (5651 грн. х 5 х 2 - за два вагони = 56510 грн.). Таким чином, розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є законними та обґрунтованими.

Статтею 129 Статуту залізниць України визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст. 24, 122 Статуту залізниць, п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, позивач надав належні і допустимі докази невідповідності маси вантажу, вказаного у накладній, фактичній масі вантажу, який знаходився у спірному вагоні, а саме: Акт загальної форми № 1042т від 25.09.2014 р., Акт загальної форми № 1043т від 25.09.2014 р., Комерційний акт РА № 004807/478/7 від 25.09.2014 р., Виписку з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станом на 25.09.2014 р., та технічний паспорт № 14 на вагонні ваги із записом про повірку ваг 17.10.13 р.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" (85486, Донецька область, м. Селидове, смт. Цукурине, вул. Шахтна, 40, ідентифікаційний код юридичної особи: 31832110) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ідентифікаційний код юридичної особи: 01073828) 56510 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот десять) грн. штрафу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.05.2015 р.

Суддя А.О. Науменко