Постанова № 44238594, 19.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2015 року 16:45 № 826/6459/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1до:Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про:зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом, який передано на розгляд судді 16.04.2015 року, до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, в якому просить суд:

- зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області надати ОСОБА_1 письмову інформацію про дату надходження у Реєстраційну службу з ВДВС Києво-Святошинського РУЮ оформеного на папері супровідного листа № 900-9 з датою 24.11.14 р. із додатком - постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Міщенко Л.М. № 45032860 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Позивачка зазначає, що 13.03.2015 р. подала відповідачу запит в якому просила надати інформацію про дату надходження з ВДВС Києво-Святошинського РУЮ оформеного на папері супровідного листа № 909-9 з датою 24.11.2014 р. із додатком - постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Міщенко Л.М. № 45032860 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, оскільки між такою датою виконання ухвали суду № 826/14558/13-а (про забезпечення позову) від 19.06.2014 р. як от 12.03.2015 р., як видно з інформаційної довідки, й датою винесення постанови держвиконавцем 21.11.2014 р. минуло 3 місяці 19 днів.

Але, як зазначає позивачка, відповідач не надав цієї інформації.

Керуючись ст. 1, 2, 3, 159 КАС України позивачка просить задовольнити позов.

Відповідно до ухвали судді від 16.04.2015 р. відкрито скорочене провадження.

Відповідачем 13.05.2015 р. сформовано заперечення на позов, які зареєстровані канцелярією суду 14.05.2015 р. та передані на розгляд судді 14.05.2015 р. о 13:02 год. За номером телефону, зазначеним позивачкою у позовній заяві, 14.05.2015 р. о 13:18 год. телефонограмою проінформовано про надходження заперечень на позов та про можливість ознайомлення з матеріалами справи. Після передачі вказаної телефонограми та станом на час прийняття рішення у справі, позивачка або представники не скористалась правом на ознайомлення з матеріалами справи.

Між тим, у запереченнях на позов відповідач зазначає, що надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також порядком, затвердженим постановою КМ України від 24.12.2014 р. № 722. Інформація надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки. Форма запиту визначена наказом Мінюсту України від 17.04.2012 р. № 595/5. У той же час, як вбачається із відповіді реєстраційної служби, на адресу позивачки від 20.03.2015 р. № 03-13/110, такий запит не подавався. У зв'язку з цим відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 183-3 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Розглянувши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

13.03.2015 р. позивачкою до відповідача подано запит, в якому зазначено, що із супровідним листом № 900-9 з датою 24.11.2014 р. до реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції мала надійти для виконання постанова головного державного виконавця Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Міщенко Л.М. № 45032860 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

У запиті позивачка просила невідкладно надати доступ до реєстрації у Реєстраційній службі вказаного супровідного листа із постановою у додатку за для встановлення позивачкою дати надходження у Реєстраційну службі Києво-Святошинського районного управління юстиції цих документів, в протилежному випадку (у разі не отримання документів) просила невідкладно повідомити про те, що не отримували цих документів від Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ.

Позивачка також просила надати інформацію чи виконана службою постанова про арешт майна, надати інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно в якій має бути зазначено дату і час реєстрації обтяження на підставі постанови № 45032860 про арешт майна боржника.

Тобто, по суті позивачка просила надати інформацію з Державного реєстру, в якому відображаються зазначені вище відомості.

Відповідачем сформовано відповідь на адресу позивачки від 20.03.2015 р. за № 03-13/110, яка по суті відповідає запереченням на позов та зводиться до відсутності належним чином оформленого запиту та плати, що унеможливлює надання інформації у порядку, визначеному вищезгаданим Законом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спірні відносини регулюються положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, відповідно до положень ст. 2 цього Закону Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 цього Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону орган держаної реєстрації прав надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

У свою чергу, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону реєстрація заяв і запитів, пов'язаних з проведенням державної реєстрації прав та наданням інформації з Державного реєстру прав, проводиться в базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Заява і запит реєструються у базі даних Державного реєстру прав, якщо заявником додержані вимоги, встановлені цією статтею та статтями 16 і 17 цього Закону (ч. 2 ст. 14 Закону).

Згідно з ч. 13. ст. 15 Закону порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Форма і вимоги до заповнення заяв та запитів, що подаються до органу державної реєстрації прав, а також форма і вимоги до оформлення рішень, що приймаються у зв'язку з проведенням державної реєстрації прав, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна та наданням інформації з Державного реєстру прав, установлюються відповідно до законодавства (ч. 14 ст. 15 Закону).

Між тим, відповідно до положень ст. 28 Закону інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною.

Для фізичних та юридичних осіб інформація з Державного реєстру прав надається виключно за об'єктом нерухомого майна в електронній формі через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або пересилання поштового відправлення органам державної реєстрації прав та нотаріусам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної не з вини державного реєстратора, та надання інформації з Державного реєстру прав справляється плата, порядок використання і розмір якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 722 затверджено Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що за надання інформації з Державного реєстру прав у вигляді витягу чи інформаційної довідки справляється плата у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. N 1204 "Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру".

Пунктом 8 Порядку передбачено, що форма та вимоги до заповнення заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі встановлюються Мін'юстом.

Згідно з п. 9 Порядку заявник під час подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі особисто пред'являє органу державної реєстрації прав, нотаріусу документ, що посвідчує його особу, та подає його копію (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

Згідно з п. 10 Порядку під час подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі шляхом надсилання поштою справжність підпису заявника засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат".

Пунктом 11 Порядку передбачено, що під час подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді витягу, інформаційної довідки заявник разом із заявою подає органу державної реєстрації прав, нотаріусу документ про внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Форма заяви про надання інформації та вимоги до її заповнення встановлені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 р. № 595/5.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до реєстраційної служби заявницею не було внесено плату, передбачену постановою КМ України № 1204 від 21.11.2012 р., та відсутні підстави для висновку про звільнення заявниці від внесення даної плати. Крім того, вказаний запит не відповідає формі заяви, що встановлена наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 р. № 595/5, зокрема, відсутні будь-які відомості щодо об'єкту, відносно якого встановлювались обмеження відносно чого позивачка бажала отримати відповідну інформацію.

Враховуючи наведене, у відповідача були відсутні правові підстави для виконання запиту позивачки від 13.03.2015 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, з урахуванням наведеного у сукупності та з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України, суд не вбачає підстав для висновку щодо порушення відповідачем законодавства у зв'язку із розглядом запиту позивачки від 13.03.2015 р. та, відповідно, суд не вбачається підстав для задоволення позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін