Постанова № 44238524, 19.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2015 року № 826/6539/15

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Гончарова Сергія Івановича

про зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича (далі - відповідач 2), в якій просила:

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів, за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04 липня 2014 року № 43900 за рахунок Фонду;

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04 липня 2014 року № 43900 за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04 липня 2014 року № 43900 у розмірі 200000,00 грн. за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів, за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04 липня 2014 року № 43900 за рахунок Фонду у розмірі 200000,00 грн. за рахунок Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 14 травня 2015 року.

У судовому засіданні 14 травня 2015 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончаров С.І. в судове засідання також не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду письмові заперечення, в яких просив суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням наведеного, у судовому засіданні 14 травня 2015 року суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача не заперечував проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" №43900, згідно п.п. 1.1. якого, Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16000,00 доларів США (вклад) у тимчасове строкове користування на строк до 04 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. п. 2.3.1. Договору, Вкладник зобов'язується протягом трьох днів з дати укладення Договору внести готівкою або безготівковим шляхом суму вкладу на вкладний (депозитний) рахунок. Внесення суми вкладу оформлюється відповідним розрахунково-касовим документом, який підтверджує внесення (перерахування) грошових коштів та зберігається у Вкладника.

Згідно наданої позивачем квитанції № TR.58197.748.208 від 04 липня 2014 року, на вкладний рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти в сумі 16000,00 дол. США (еквівалент у гривнях - 189233,54 грн.); призначення платежу - надходження коштів за депозитною угодою № 43900 від 04 липня 2014 року.

Підпунктом 2.1.2 Договору передбачено, що Банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні Вкладника до Банку за отриманням Вкладу, або в день розірвання Договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані, але несплачені проценти, шляхом, передбаченим чинним законодавством України.

Матеріали справи свідчать, що постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 прийнято рішення відкликати банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

13 листопада 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 119, яким вирішено: розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року; призначити Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року включно.

20 листопада 2014 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення, з якого позивачу стало відомо, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ». При цьому, виплати будуть здійснюватись у період з 21 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

У зв'язку з отриманням інформації про відсутність позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, 27 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача 1 та до відповідача 2 із заявою (вх. 74), в якій просила включити її до Переліку (реєстру) вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом по договору банківського вкладу (депозиту) № 43900 від 04 липня 2014 року.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1, листом від 02 грудня 2014 року № 001/385 Уповноважена особа Фонду повідомила про те, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», від 04 липня 2014 року №43900, а також операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Також, як зазначено в листі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 02-036-4981/15, згідно ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак інформація про позивача не була включена до зазначеного Переліку.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону №4452-VI, виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

В силу ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

У відповідності до частин 5 та 6 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

У відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14).

Згідно пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Згідно п. 6 Положення № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Відповідно до п. 2, 3 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Крім того, в силу ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону №4452, Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім того, згідно частин 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом встановлено, що на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону №4452 наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» від 30 жовтня 2014 року № 34 було створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).

За результатами роботи Комісії Тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», 10 листопада 2014 року складено протокол засідання щодо визнання нікчемними вкладів, на якому було здійснено розгляд правочинів з метою визнання їх нікчемними, у зв'язку з тим, що вони мають на меті збільшення гарантованої суми, що відшкодовується вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Як зазначив у запереченнях на адміністративний позов відповідач 2, під час перевірки комісією було встановлено, що реальних коштів позивачем на вкладний рахунок не вносилось, операції по внесенню коштів здійснювались шляхом внесення інформації до бази даних вкладників.

Крім того, під час перевірки комісією було встановлено що 04 липня 2014 року чотири фізичні особи - власники депозитних рахунків із сумою коштів, яка перевищує гарантовану суму відшкодування, повернули з депозитних рахунків 436 900,00 доларів США; того ж дня - 04 липня 2014 року 28 фізичних осіб, у тому числі позивач, оформили короткострокові договори банківських вкладів на таку ж суму 436 900,00 доларів США у сукупності.

З урахуванням наведеного, відповідач 2 дійшов висновку про те, що метою укладання договору між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» було штучне створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати кошти за вкладом.

Листом від 02 грудня 2014 року № 001/385 Уповноважена особа Фонду повідомила ОСОБА_1 про те, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», від 04 липня 2014 року № 43900, а також операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України. Також, в листі відповідач 2 посилався на те, що вказаний правочин від 04 липня 2014 року № 43900 порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.

Таким чином, суд зазначає, що посилання позивача стосовно неправомірності дій відповідача 2 по встановленню нікчемності правочину не знайшло свого відображення в ході розгляду справи, оскільки відповідач 2 діяв на підставі та в межах чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи позивачем, на підтвердження своєї позиції, не було надано доказів оскарження нікчемності правочину в порядку цивільного процесуального законодавства.

Також, як вбачається з довідки про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» від 27 квітня 2015 року, здійснення операції по внесенню коштів на депозитний рахунок було здійснено 04 липня 2014 року о 16 год. 36 хв., тобто в неробочий час, оскільки операційний час у відділенні встановлений до 16 год. 30 хв.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

При цьому, у порушення зазначеного положення Інструкції № 174, копія квитанції № TR.58197.748.208 від 04 липня 2014 року про внесення грошових коштів на вкладний рахунок ОСОБА_1, яка долучена позивачем до матеріалів справи, не містить відомостей про час виконання операції, напису чи штампу «вечірня» або «післяопераційний час».

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявна в матеріалах справи копія квитанції про внесення грошових коштів на вкладний рахунок не може бути врахована судом як належний доказ внесення ОСОБА_1 грошових коштів на депозитний рахунок.

Судом встановлено, що у зв'язку із зазначеними обставинами, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаров С.І. звернувся до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м Києві із заявою про те, що в період з 26 червня 2014 року по 15 липня 2014 року працівники ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами в сумі 519,6 млн. грн., які належали Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі наведеного, 16 грудня 2014 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478, за ознаками, передбаченими ч. 4 ст. 190 КК України та 17 січня 2015 року розпочато досудове розслідування.

При цьому, як зазначив представник відповідача 2 у письмових запереченнях, укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» правочин також є предметом зазначеного кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що позивачем, у свою чергу, не надано доказів звернення до правоохоронних органів стосовно з'ясування підстав внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та у разі такого з'ясування (на думку позивача) недостатності таких підстав, оскарження в порядку кримінального провадження.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів справи, суд встановив, що твердження відповідача 2 стосовно нікчемності правочину від 04 липня 2014 року № 43900 підтверджені матеріалами справи, а позивачем у свою чергу не надано достатніх та належних доказів для спростування зазначених висновків відповідача 2.

З огляду на те, що Уповноваженою особою Фонду було встановлено нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року № 43900, укладеного між позивачем та Банком, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду правомірно не включено позивача до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04 липня 2014 року № 43900 за рахунок Фонду та про зобов'язання відповідача 2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04 липня 2014 року № 43900 у розмірі 200000,00 грн. за рахунок Фонду, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Як вбачається з листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 02-036-4981/15, Фонд здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак інформація про позивача не була включена до зазначеного Переліку.

Тобто, суд зазначає, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині включення позивача до Загального реєстру вкладників є передчасним, оскільки в порядку адміністративного судочинства захисту підлягає лише порушене право особи.

Крім того, оскільки Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаровим С.І. доведено наявність законних підстав для не включення позивача до переліку вкладників, як наслідок, Фондом правомірно не включено позивача до загального реєстру вкладників та не відшкодовано кошти за рахунок Фонду.

Суд також вважає, що затвердження Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, при цьому, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.І. Нагорянський