Постанова № 44237887, 14.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 травня 2015 р. № 9187/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про стягнення сум та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд : стягнути недораховану доплату у зв'язку з присвоєнням наукового ступеню до середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 2757,50 грн.; стягнути недораховану частину середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 50081,08 грн.; стягнути з відповідача недораховану грошову допомогу при звільненні у розмірі 7487,50 грн.; зобов'язати УМВС України на Південно-Західній залізниці надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату з розшифровкою додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.03.2009 року по 03.03.2011 року включно; зобов'язати УМВС України на Південно-Західній залізниці зробити нові розрахунки до грошового атестату та надати до Пенсійного відділу довідки з цими розрахунками для перерахунку пенсії; зобов'язати Пенсійний відділ зробити індексацію пенсії станом на день її перерахування.

У судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав у повному обсязі просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що він з 1990 року проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, а з 23 липня 2008 року - на посаді Заступника начальника лінійного управління - Начальника слідчого відділу лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті.

25 грудня 2009 року його незаконно переведено на нижчу посаду - слідчим слідчого відділення лінійного відділу на станції Фастів УМВС України на Південно-Західній залізниці, у зв'язку з чим постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року, яка набрала законної сили, він був поновлений на попередній посаді, зі стягненням з УМВС України на Південно-Західній залізниці на його користь середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2009 року по 12 жовтня 2010 року у розмірі 50 383, 48 грн.

Постанова суду в частині поновлення його на посаді фактично виконана УМВС України на Південно-Західній залізниці лише 17 лютого 2011 року. Цього ж дня він подав рапорти про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, та нарахування з 10 лютого 2010 року доплати у розмірі 15 % посадового окладу, у зв'язку з присвоєнням наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Оскільки відповідач не сплатив йому грошове утримання за період затримки виконання постанови суду про поновлення його на роботі з 13 жовтня 2010 року по 16 лютого 2011 року, відмовив у встановленні доплати за науковий ступінь, а також, як з'ясувалося під час призначення пенсії, не виплатив йому грошове утримання за період з 1 серпня по 25 грудня 2010 року, він вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що адміністративний позов не визнає, з тих підстав, що посада, на якій був поновлений позивач не передбачає використання адміністративного права і процесу, фінансового та інформаційного права, а отже у відповідача відсутній обов'язок встановлювати йому надбавку за науковий ступінь; нарахування грошового забезпечення за період з 01.08.2009 року по 25.12.2009 року не проводилося відповідно до положень п.п.1.6 п.1 наказу МВС України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ», якими передбачено, що за час відсутності особи рядового чи начальницького складу ОВС на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується; кошти за вимушений прогул у розмірі 50383,48 грн. за рішенням суду, яким позивача поновлені на посаді, йому виплачені у повному обсязі. На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові заперечення на адміністративний позов та долучені до справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 1990 року.

23.07.2008 року наказом Міністерства внутрішніх справ України №1191 о/с позивача призначено на посаду заступника начальника ЛУ на Південно-Західній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті на підставі наказу МВС України від 23.07.2008 року №1191о/с.

25.12.2009 року наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці №317 о/с позивача призначено на посаду слідчого відділення лінійного відділу на станції Фастів Управління Міністерства внутрішніх справ України на Піденно-Західній залізниці та звільнено з посади заступника начальника лінійного управління - начальника слідчого відділу лінійного управління на Південно-Західній залізниці Управління Міністерства внутрішніх справи України на залізничному транспорті з 25.12.2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року, залишеною без змін в порядку апеляційного провадження позивача поновлено на посаді та стягнуто грошове утримання за період вимушеного прогулу.

17.02.2011 року наказом МВС України від 17.02.2011 року № 38 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 поновлено на посаді та згідно наказу від 03.03.2012 року № 52 о/с «По особовому складу» він звільнений у запас за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Щодо позовних вимог про стягнення доплати у зв'язку з присвоєнням наукового ступеня до середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 2757.50 грн., суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі рішення президії Вищої атестаційної комісії України від 10.02.2010 року, отримав диплом кандидата юридичних наук зі спеціальності адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право (а.с. 25, т.1).

Підпунктом 2.13.1. наказу МВС України "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" від 31.12.2007р. № 499 особам рядового і начальницького складу виплачується доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню: особам рядового і начальницького складу центрального апарату, його регіональних управлінь - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу; іншим особам рядового і начальницького складу - у розмірі відповідно 15 і 25 відсотків посадового окладу.

Отже, доплата за науковий ступінь виплачуються працівникам, якщо їх діяльність збігається за профілем з науковим ступенем. Відповідність профілю діяльності працівника наявному науковому ступеню визначається керівником органу залежно від фактично виконуваних працівником обов'язків та видів робіт.

Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив службу на посаді заступника начальника лінійного управління - начальника слідчого відділу лінійного управління на Південно-Західній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті. Функціональними обов'язками першого заступника начальника Лінійного управління на Південно-західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті (а.с.7-8, т.2) передбачено, що основними напрямками діяльності позивача були організація, координація досудового слідства та дізнання у справах про злочини, розслідування яких віднесено до компетенції лінійних органів внутрішніх справ; організація роботи з підготовки персоналу для підрозділів досудового слідства та дізнання Лінійних управлінь; робота із зверненнями громадян у підпорядкованих службах тощо, тобто стосувалася кримінального права та процесу.

Щодо посилань позивача на акт впровадження результатів дисертаційного дослідження ОСОБА_1 «Адміністративно-правові засади протидії організованій транснаціональній злочинності» - а.с.232, т.1, то суд вважає його неналежним доказом, оскільки останній не містить доказів практичного використання, форм реалізації тематики дисертації у безпосередній діяльності позивача.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача доплати у зв'язку з присвоєнням наукового ступеня до середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 2757.50 грн., у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для її задоволення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача недорахованої грошової допомоги при звільненні у розмірі 7487,50 грн., суд зазначає наступне.

У судовому засіданні позивач послався на те, що грошова допомога при звільненні обрахована відповідачем без урахування надбавки за науковий ступінь та вислуги років, яка на момент звільнення складала 24 роки 09 місяців 08 днів.

З цього приводу суд зазначає, що згідно зі ст. 23-1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII. Так, ч. 2 ст.9 Закону № 2262-XII та абз. 4 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вказана вимога є похідною від вимоги позивача про стягнення недорахованої доплати у зв'язку з присвоєнням наукового ступеню до середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 2757,50 грн., оскільки є складовою грошового утримання з якого обраховується разова допомога при звільненні.

Щодо посилань позивача на те, що на момент розрахунку грошової допомоги вислуга років складала 24 роки, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки при розрахунку розміру грошової допомоги враховується кожний повний календарний рік служби, а не вислуга років (тривалість трудової діяльності окремих категорій працівників, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної придатності або працездатності до встановленої законом межі, що дає право на пенсію за віком). Відповідно, вказані поняття не є тотожними і вислуга років може бути більшою, оскільки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 може бути включена в т.ч. військова служба, час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах тощо.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні позивачем не доведено, що на момент здійснення розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні він мав саме 24 повні календарні роки служби, як не виявлено цих обставин і судом в порядку ст.11 КАС України.

Щодо позовної вимоги про стягнення недорахованої частини середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 50081,08 грн., суд зазначає наступне.

У судовому засіданні позивач пояснив, що вказана сума складається із грошового забезпечення у розмірі 24865,43 грн., яке йому мали виплатити за період з 13.10.2010 року по 16.02.2011 року (з дня постановлення рішення суду про поновлення до фактичного поновлення на посаді) та 25215,68 грн. за період з 01.08.2009 року по 25.12.2009 року, коли йому не нараховувалося та не виплачувалося грошове забезпечення.

Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою від 12.10.2010 року у справі № 2а-1460/10/2070 позивача поновлено на посаді заступника начальника лінійного управління - начальника слідчого відділу лінійного управління на Південно-Західній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті та відповідно стягнуто середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 50383.48 грн. (з. 25.12.2009р. по 12.10.2010р.) - а.с.12-17, т.1.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Суд зауважує, що відсутність такої вказівки у резолютивній частині рішення не є підставою для невиконання постанови.

Проте, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 поновлено на посаді лише 17.02.2011 року - наказ МВС України від 17.02.2011 року № 38 о/с «По особовому складу» - а.с.41, т.1 та 03.03.2012 року прийнято наказ № 52 о/с «По особовому складу», згідно якого його звільнено у запас за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що у період з 13.10.2010 року по 16.02.2011 року мав місце вимушений прогул, тобто позбавлення працівника змоги працювати з вини уповноваженого органу і відповідно саме за вказаний період йому має бути відшкодований середньомісячний заробіток(грошове утримання).

Згідно довідки відповідача № 37/8-4155 від 25.03.2015 р. розмір середньомісячного грошового утримання позивача складав 5253,26 грн., середньоденного 172,24 грн. Отже з урахуванням розрахунків норм тривалості робочого часу на 2010-2011 роки, визначених листами Мінсоцполітики від 25.08.2009 р. № 9681/0/14-07/13, від 25.08.2010 р. № 9111/0/14-10/13, суд приходить до висновку що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві середньомісячний заробіток (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з 12.10.10 р. по 16.02.11 р. у розмірі - 20065,78 грн. (3 міс х 5253,26 грн. + 25 р.д.(13р.д. у жовтні 2010р. та 12 р.д. у лютому 2011р.) х 172,24 грн. середньоденна заробітна плата).

Стосовно вимоги про стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2009 року по 25.12.2009 року суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 72, ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Так, із долученої до матеріалів справи копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2010 року у справі № 2а-1460/10/2070 (а.с.18-24, т.1) вбачається, що при вирішенні питання про поновлення позивача на посаді та стягнення коштів судом встановлено, що період 01.08.2009 року по 25.12.2009 року не є періодом вимушеного прогулу, а отже відповідно не підлягає стягненню і середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу за цей період.

Щодо позовних вимог про зобов'язання УМВС України на Південно-Західній залізниці надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату з розшифровкою додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.03.2009 року по 03.03.2011 року включно; зобов'язання УМВС України на Південно-Західній залізниці зробити нові розрахунки до грошового атестату та надати до Пенсійного відділу довідки з цими розрахунками для перерахунку пенсії; зобов'язання Пенсійний відділ зробити індексацію пенсії станом на день її перерахування, суд зазначає наступне.

З урахуванням положень ст. 162 КАС України предметом спору по адміністративній справі можуть бути лише існуючі правовідносини, а не ті, які можуть виникнути в майбутньому.

Оскільки у суду відсутні підстави вважати, що після набуття рішенням законної сили за відповідним зверненням позивача останньому буде відмовлено у вчинені вказаних дій, суд вважає означені вище позовні вимоги передчасними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення недорахованої частини середньомісячної заробітної плати(грошового утримання) за час вимушеного прогулу у розмірі 20065,78 грн., в іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про стягнення сум та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління МВС України на Південно-Західній залізниці (вул. Чапаєва, 6, м.Київ, 01030) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Харків, 61000) недоплачену частину середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу з 13.10.2010 р. по 16.02.2011 р. у розмірі 20065,78 грн. ( двадцять тисяч шістдесят п'ять гривень 78 коп.)

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 15.05.2015р.

Суддя Рубан В.В.