Постанова № 44237828, 14.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р. № 820/3753/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - Кравець О.В.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, 61000) вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 7684,27 грн. на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського центру зайнятості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05.07.2012 р. ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки НОМЕР_2. Згідно поданої заяви, відповідачу наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. При проведенні звірки центра зайнятості було встановлено, що допомога по безробіттю була отримана відповідачем неправомірно, оскільки, ОСОБА_2 під час перебування на обліку в центрі зайнятості не повідомив, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Таким чином, ОСОБА_2 під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний належав до категорії зайнятого населення, чим порушив Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " та "Про зайнятість населення". ОСОБА_2 було направлено лист - претензію про необхідність повернення допомоги по безробіттю в розмірі 7684,27 грн. До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач в письмових запереченнях зазначив, що розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення щодо гр. ОСОБА_2 проведено з порушенням вимог пункту 2 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним". Зазначив, що його з 07.04.2013 року було знято з обліку Харківського міського центра зайнятості та припинено виплату допомоги по безробіттю, а перевірка проведена не під час перебування позивача на обліку в центрі зайнятості, а значно пізніше, про що свідчить акт №30 ФОП від 18.02.2015 року розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення. Відповідач вважає, що дії Харківського міського центра зайнятості щодо складання наказу від 18.02.2015 року №205 про повернення коштів гр. ОСОБА_2, виплачених за період з 12.07.2012 року по 07.04.2013 року, як допомога по безробіттю в загальному розмірі 7684,27 грн., акту №30 ФОП від 18.02.2015 року розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення та листа-претензії № ХМЦЗ-02-2243-26/15 від 19.02.2015 року є незаконними, адже не надано доказів умисного невиконання відповідачем своїх обов'язків та зловживання ними. Також, відповідач зазначив, що підприємницькою діяльністю він з часу реєстрації не займався, доходів не отримував, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованим не був

Представник Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання прибув, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача та пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Харківського міського центру зайнятості з письмовою заявою, в якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" .

Наказом від 12.07.2012 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

26.06.2013 року відповідач був знятий з обліку, у зв"язку з поданням безробітним заяви про припинення реєстрації.

Згідно розрахунку Харківського міського центру зайнятості за період виплати допомоги з 12.07.2012 року по 07.04.2013 року загальна сума виплачених коштів склала 7684,27 грн.

У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до державних законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом" до Харківського міського центру зайнятості надійшла інформація з ПФУ стосовно фізичних осіб-підприємців, які припинили підприємницьку діяльність за власним рішенням, зокрема інформація про те, що 12.01.2015 року внесений запис щодо реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця з 29.09.1999 року по 12.01.2015 року.

Для підтвердження даного факту Харківським міським центром зайнятості було направлено запит до Державної реєстраційної служби та 11.02.2015 року отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено період державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 29.09.1999 року по 12.01.2015 року.

Згідно п.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), у разі, коли: подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником відповідного центру зайнятості.

Як встановлено з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" перевіряючими було виявлено факт, що ОСОБА_2 з 29.09.1999 року по 12.01.2015 року був зареєстрований як приватний підприємець.

Згідно наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований 29.09.1999 року у якості фізичної особи-підприємця.

Матеріалами справи підтверджено, що лише 12.01.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені дані про припинення фізичної особи-підприємця за власним рішенням.

Відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 вказаного Закону України в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. Зокрема , фізична особа - підприємець не може бути визнана безробітним, оскільки відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" віднесена до категорії зайнятого населення.

Таким чином, ОСОБА_2 в порушення ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" під час призначення та отримання допомоги по безробіттю, своєчасно не повідомив Харківський міський центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати вказаної допомоги, а саме про те, що він є суб'єктом підприємницької діяльності у зв'язку з чим не може бути визнаний як безробітний.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

На підставі виявлених порушень з боку ОСОБА_2, директором Харківського міського центру зайнятості винесено наказ про повернення коштів № 205 від 18.02.2015 р., в якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 7684,27 грн.

В подальшому Харківським міським центром зайнятості ОСОБА_2, направлено лист - претензію № ХМЦЗ-02-2243-26/15 від 19.02.2015 р., з попередженням, що у разі неповернення коштів у встановлений строк, питання щодо їх стягнення буде вирішуватися у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вчинено дії щодо встановлення обставин, які впливають на порядок виплати матеріальної допомоги по безробіттю, прийнято рішення в межах повноважень та відповідно до встановленого порядку та з визначених законом підстав про повернення допомоги по безробіттю, яке надіслано відповідачу. На момент розгляду справи сума отриманої допомоги по безробіттю відповідачем не повернута.

Щодо твердження відповідача в судовому засіданні про те, що підприємницькою діяльністю він з часу реєстрації не займався, доходів не отримував, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованим не був, до державного реєстратора з заявою про включення до реєстру відомостей не звертався, станом на час звернення до районного центру зайнятості суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 29.09.1999 року на підставі діючого на той час Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. №740 (надалі - Положення №740), п.1 якого закріплено, що це положення визначає порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідно до вимог зазначеного Положення № 740, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності здійснювалася органом державної реєстрації шляхом включення його до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що в подальшому відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який набрав чинності 1 липня 2004 року.

Так, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції на момент прийняття) передбачалося, що державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.

03.03.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання» від 01.07.2010 року №2390-VI . Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення фізичної особи-підприємця за включенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про цю особу до певної дати було правом фізичної особи, а не обов'язком.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії податкових декларацій про майновий стан і доходи, які надавалися ОСОБА_2 за 2011, 2012, 2013, 2014 роки до податкового органу.

Дослідивши зміст, зокрема, декларації про майновий стан і доходи поданої за звітний період 2014 рік, сум встановлено, що у графі "Прізвище, ім'я, по батькові платника податку зазначено наступне: ФОП ОСОБА_2". Вказану декларацію відповідачем власноручно підписано та надано до податкового органу.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення до Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та не був позбавлений статусу фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим відносився до категорії зайнятого населення, а тому не мав права отримувати допомогу по безробіттю з надання соціальних послуг.

Таким чином, суд вважає, що відповідач станом на 06.01.2015 року знав, що він є фізичною особою-підприємцем та про наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час звернення до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного запису про нього як про суб'єкта підприємницької діяльності і навмисно, зловживаючи своїми обов'язками та не виконуючи їх, не повідомив про цей факт Центр зайнятості.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту повернення суми отриманої допомоги по безробіттю, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення у загальній сумі 7684,27 грн. ( сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 27 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя (підпис) Бідонько А.В.

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.

Постанова не набрала законної сили

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 19.05.2015 року.