Постанова № 44237795, 29.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 квітня 2015 р. № 820/1538/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Золотаренко А.П.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 14 липня 2014 року № 0026331702 (форма «Р») - про збільшення суми грошового зобов'язання ФО-П ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, за податком на додану вартість в розмірі 82 773,00 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 00 коп.), з яких - 66218,00 грн.(шістдесят шість тисяч двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) за основним платежем, а 16 555,00 грн.(шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.)- штрафні (фінансові) санкції.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, з посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала та вказала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 30.11.1992 року та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова з 30.11.1992 року.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року ФО-П ОСОБА_3 знаходився на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року - на загальній системі оподаткування та з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року - на загальній системі оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість видане ДПІ у Київському районі м.Харкова Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 29.02.2012 року №200032228.

Актом від 29.05.2014 року № 1568/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ФО-П ОСОБА_3, НОМЕР_2, за період з 01.01.2011 р. по 29.02.2012 р.» були встановлені порушення ФО-П ОСОБА_3 п. 181.1 ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV, до якого у зв'язку з наявністю в ньому друкарських та арифметичних помилок листом ДПІ у Київському районі м.Харкова від 04.06.2014 року № 10/20-31-17-02-31 були внесені відповідні зміни.

На підставі цих змін відповідачем було складене податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року № 0026331702 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість (66218,00 грн. за основним платежем, 16555,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, що в сумі складає 82 773,00 грн.), яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, а саме: подана первинна скарга на зазначене повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до Рішення про результати розгляду скарги від 20.10.2014 року за №6788/10/20-40-10-04-17 Головне управління Міндоходів у Харківській області залишило податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 14 липня 2014 року №0026331702 (форма «Р») - без змін, а скаргу ФО-П ОСОБА_3 - без задоволення.

Не погоджуючись з цим, позивач оскаржив вказане рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, яка своїм Рішенням про результатами розгляду повторної скарги від 15.12.2014 року №4090/Л/99-99-10-01-03.14 залишила без змін повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 14 липня 2014 року № 0026331702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та Рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.10.2014 року №6788/10/20-40-10-04-17 про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу позивача - без задоволення.

Суд зазначає, що відповідно до п.181.1. ст.181 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно п. 183.4 ст.183 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку (в редакції до 06.08.2011р.).

Відповідно до п.18 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

Враховуючи вимоги статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, до спірних відносин не можуть бути застосовані норми Податкового Кодексу, які набрали чинності пізніше.

З листа ДПІ у Київському районі м.Харкова від 04.06.2014 року № 10/20-31-17-02-31, яким було внесено зміни до Акту від 29.05.2014 року № 1568/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ФО-П ОСОБА_3, НОМЕР_2, за період з 01.01.2011 р. по 29.02.2012 р.» вбачається, що за період з 01.04.2010 року по 31.03.3011 року дохід ФО-П ОСОБА_3 склав 556 000,00 гривень, а з 18.08.2011 року по 21.02.2012 року отримано доходу в сумі 331 091,50 гривень.

Також зазначено, що до ДПІ у Київському районі м.Харкова фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 09.02.2012 року, вхідний номер №10963/10 була надана реєстраційна заява платника податку на додану вартість форми №1-ПДВ.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до вищевказаних норм перевищення позивачем обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно 300000 гривень) при перебуванні платника на спрощеній системі оподаткування, а саме: за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 556 000,00 гривень, не було підставою для обов'язкової реєстрації позивача платником податку на додану вартість. Відповідно до п.18 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, лише з періоду переходу позивача на загальну систему оподаткування, тобто з квітня 2011 року, почав обчислюватися 12-місячний строк, протягом якого обсяг оподатковуваних операцій повинен досягнути межі у 300000,00 грн. для обов'язкової реєстрації позивача платником податку на додану вартість. Саме після досягнення такого обсягу операцій (за період з 18.08.2011 року по 21.02.2012 року в розмірі 331 091,50 гривень) позивачем у відповідності до вказаної норми в лютому 2012 року було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість та здійснено реєстрацію платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.02.2012 року).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України під час процедури судового оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Суд, проаналізувавши положення ст. 71 КАС України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про законність та правомірність вимог позивача, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71,94,159,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14 липня 2014 року № 0026331702.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (адреса: 61195, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 травня 2015 року.

Суддя Панов М.М.