Постанова № 44237793, 23.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 квітня 2015 р. № 820/1605/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліної К.В.

за участю:

представника позивача - Гаврилюка О.О.

представника відповідача - Шевченко Ю.В.

розглянувши у режимі відеоконференції в залі суду адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 03 грудня 2014 року №2676-25 на суму 33761,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.02.2015 року на його адресу надійшла податкова вимога ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №2676-25 від 03.12.2014 р., згідно якої за ПАТ "ВіЕйБі Банк" рахується податковий борг з земельного податку у розмірі 33761,84 грн. Даним повідомленням позивача також попереджено, що з 01.12.2014 року на майно платника податків розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штраф. Відповідач повідомив, що органом ДПС буде здійснений опис майна у податкову заставу. Можливий термін проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Позивач вважає, що податкова вимога є необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. У відповідь на податкову вимогу позивач направив до ДПІ лист від 11.12.2014р., в якому вказав, що з 21.11.2014 р. на підставі постанови Правління НБУ від 20.11.2014 р. №733/БТ ПАТ "Всеукраїнський акціонерний комерційний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, що в свою чергу, згідно вимог ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмежує нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів, а також зобов'язань перед кредиторами.

Враховуючи наведене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 03 грудня 2014 року №2676-25 на суму 33761,84 грн.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с. 24, 44) відповідач вказав, що станом на 03.12.2014 р. ПАТ "ВіЕйБі Банк" мало заборгованість перед бюджетом з земельного податку у загальному розмірі 33761,84 грн., у зв'язку з чим відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, відповідач цілком обґрунтовано та правомірно виніс податкову вимогу від 03.12.2014 р. №2676-25. За таких підстав, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що спір у справі виник з приводу винесення суб'єктом владних повноважень - ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, рішення у формі податкової вимоги від 03 грудня 2014 року №2676-25 на суму 33761,84 грн. (а.с. 6).

Як вбачається з вказаної вимоги, сума податкового боргу позивача перед бюджетом складає 33761,84 грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати земельного податку. (а.с. 6).

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення та діянь органу ДПС як суб'єкту владних повноважень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачами згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Законом України "Про банки і банківську діяльність" передбачені вимоги, відповідно до яких, Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За правилами, визначеними ч. 1 статті 34 згаданого Закону, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 733/БТ Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 про запровадження з 21.11.2014 року тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", код ЄДРПОУ: 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119.

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21.11.2014 року по 20.02.2015 року включно. (а.с.7).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.11.2014 року № 128 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" призначено Славкіну Марину Анатоліївну. (а.с.29).

11.12.2014 року позивачем направлено лист за вих. № 20/1/3-17396 на ім'я ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, яким повідомлено про запровадження у ПАТ "ВіЕйБі Банк" тимчасової адміністрації. (а.с. 7)

02.02.2015 року позивач отримав податкову вимогу відповідача - ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №2676-25 від 03.12.2015 року, якою позивача повідомлено про наявність у ПАТ "ВіЕйБі Банк" податкового боргу в сумі 33761,84 грн. та попереджалось про те, що починаючи з 01.12.2014 року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеню та штрафи, визначені Податковим кодексом України. (а.с.6).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.02.2015 року № 35 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" до 20 березня 2015 року включно. (а.с.32).

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 вказаної вище статті закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

За таких підстав слід дійти висновку, що протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені Податковим кодексом України за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Судом встановлено, не заперечується сторонами у справі, що спірну податкову вимогу було винесено відповідачем - 03.12.2014року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк".

За визначенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків в установлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Суд відзначає, що пп.129.3.3 п.129.3 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Згідно п.129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Враховуючи, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем законності прийнятої ним податкової вимоги 03 грудня 2014 року №2676-25, а відтак позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до вимог ст.94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,12,51,71, ст. 158, ст. 159, ст. 160-163, ст.167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 03 грудня 2014 року №2676-25 на суму 33761,84 грн.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко