Постанова № 44237770, 19.05.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1220/15-a

19 травня 2015 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 993,89 грн., мотивуючи тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 24.04.2015 року у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 993,89 грн., яка не сплачена добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву від 19.05.2015 року в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомив.

Частинною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 18.09.2003 року та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, як платник податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та пп.16.1.4. п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно заяви поданої відповідачем до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, відповідач переведений на спрощену систему оподаткування другої групи платників єдиного податку, про що видано відповідне свідоцтво про сплату єдиного податку.

Як видно з матеріалів справи, в тому числі з розрахунку суми позовних вимог (а.с.9), фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не в повному обсязі та несвоєчасно вносила до бюджету належні до сплати суми єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.11.2014 року по 20.03.2015 року включно, внаслідок чого станом на 24.04.2015 року у неї виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 993,89 грн.

Вищевказана заборгованість також підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 24.04.2015 року (а.с.8) та обліковою карткою платника податків (а.с.16 - 25).

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Пунктом 295.1. ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п.п 14.1.175 п.14. ст. 14 ПК України сумою грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиного податку з фізичних осіб на суму 993,89 грн. є податковим боргом.

У зв'язку з несплатою податкового боргу згідно ст. 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми Ф № 2149-23 від 18.02.2015 року (а.с.11).

Як видно з матеріалів справи, з дати надіслання податкової вимоги, відповідачем податковий борг не погашався в повному обсязі, а отже, відповідно до ст. 60 ПК України вищевказана податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу у сумі 993,89 грн. відповідачем не надано, та судом не здобуто.

Відповідно до п.41.2. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг за платежем: "Єдиний податок з фізичних осіб" на суму 993 (дев'ятсот дев'яносто три) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) коп. на р/р 31410699700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18050400.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.