Постанова № 44237229, 14.05.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/135/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Тихонова І.В.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

за участю сторін:

представника позивача: не прибув,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 16523,69 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 16523,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ОСОБА_1 (далі - Відповідач) була зареєстрована як суб'єкт господарювання 24.04.2008 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та перебуває з 25.04.2008 за №3901 на обліку в Сватівський об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків і зборів. Відповідач є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво від 04.04.2011 № 100331589. Станом на 15.04.2015 ОСОБА_1 має податковий борг по платежу «податок на додану вартість» (код 14010100) у розмірі 16523,69 грн. (в тому числі пеня - 1752,92 грн). Відповідач з метою погашення надходження податкової звітності подає податкову звітність в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку. Податковий борг з податку на додану вартість, що рахується за ОСОБА_1, виник на підставі:

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року № 9067641818 від 20.11.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 50132,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року № 90776115112 від 30.12.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 55,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року № 9078299983 від 19.01.2015, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 24,00 гривень.

Означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість Відповідачем в установлені чинним законодавством терміни в повному обсязі не сплачено. З урахуванням переплати в розмірі 1253,23 грн., сума податкових зобов'язань встановила 48957,77 гривень. Впродовж періоду з 30.11.2014 по 15.04.2015 ОСОБА_1 сплачено до бюджету 34187,00 гривень. Залишок несплаченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 14770,77 гривень. Сватівською ОДПІ відповідно до ст.129 Податкового кодексу України на суму грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, ОСОБА_1 нараховано пеню в розмірі 1752,92 грн., що також Відповідачем не сплачена. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки Сватівською ОДПІ на адресу Відповідача направлена податкову вимогу форми «Ф» від 05.12.2014 № 16496-12. Зазначену вимогу отримано ОСОБА_1 особисто 06.12.2014, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Проте вимога залишилась без виконання. Підприємницька діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1 припинена за власним рішенням, про що державним реєстратором Реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції Луганської області 18.02.2015 внесено ззапис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 232640060010000759. Станом на 15.04.2015 фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з податкового обліку не знято. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: 92200, АДРЕСА_1 в доход бюджету (отримувач: УДК у Білокуракинському районі/с.м.т.Білокуракине/14010100, код 38016022, банк: ГУ ДКСУ у Луганській області, м.Луганськ, МФО: 804013, р/р 31113029700118) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 16523 грн. 69 коп., (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять три грн., 69 копійок) в тому числі пеню - 1752 грн.92 копійки (одна тисяча сімсот п'ятдесят дві грн., 92 копійки).

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання в якому просив суд розглянути справу за відсутності представника ОДПІ.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с.30).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт господарювання 24.04.2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та перебуває з 25.04.2008 за №3901 на обліку в Сватівський об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків і зборів (а.с. 5-6,10).

Відповідно до п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право керівника державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем з метою погашення надходження податкової звітності було подано податкову звітність в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку. Податковий борг з податку на додану вартість, що рахується за ОСОБА_1, виник на підставі:

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року № 9067641818 від 20.11.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 50132,00 грн. (а.с. 17-18);

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року № 90776115112 від 30.12.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 55,00 грн. (а.с. 19-20);

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року № 9078299983 від 19.01.2015, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 24,00 гривень (а.с.21-22).

Впродовж періоду з 30.11.2014 по 15.04.2015 ОСОБА_1 сплачено до бюджету 34187,00 гривень (а.с.15). Залишок несплаченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 14770,77 гривень (зворотній бік а.с.15).

Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Сватівською ОДПІ відповідно до ст.129 Податкового кодексу України на суму грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, ОСОБА_1 нараховано пеню в розмірі 1752,92 грн. (зворотній бік а.с.15).

Відповідно до ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вищезазначених положень Закону України № 2181-III Сватівською ОДПІ на адресу Відповідача направлена податкову вимогу форми «Ф» від 05.12.2014 № 16496-12. Зазначену вимогу отримано ОСОБА_1 особисто 06.12.2014, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с.7). Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Підприємницька діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1 припинена за власним рішенням, про що державним реєстратором Реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції Луганської області 18.02.2015 внесено ззапис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 232640060010000759 (а.с.6). Станом на 15.04.2015 фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з податкового обліку не знято (а.с.23). Підпунктом 65.10.8 пункту 65.10 статті Податкового кодексу України визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Пунктом 97.3 статті 97 Податкового кодексу України передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Внаслідок того, що ОСОБА_1 станом на дату розгляду справи податковий борг в розмірі 16523,69 грн., не сплатила, вимоги податкового органу визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 14.05.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18.05.2015 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 16523,69 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: 92200, АДРЕСА_1 в доход бюджету (отримувач: УДК у Білокуракинському районі/с.м.т.Білокуракине/14010100, код 38016022, банк: ГУ ДКСУ у Луганській області, м.Луганськ, МФО: 804013, р/р 31113029700118) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 16523 грн. 69 коп., (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять три грн., 69 копійок) в тому числі пеню - 1752 грн.92 копійки (одна тисяча сімсот п'ятдесят дві грн., 92 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 18 травня 2015 року.

Суддя І.В. Тихонов