Постанова № 44237150, 05.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 року 810/1189/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант бетон» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант бетон» про стягнення податкового боргу перед бюджетом у сумі 8603,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Дана заборгованість підтверджується даними декларації, поданої відповідачем особисто до податкового органу.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.1832 КАС скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідач, якому було надіслано копію позовної заяви з додатками, отримав ухвалу судді про відкриття скороченого провадження в цій адміністративній справі, відповідно до поштового повідомлення, але на виконання вказаної ухвали у відповідності до вимог ст.1832 КАС України жодних заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову не надав. З таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант бетон» зареєстровано як юридичну особу 28.11.2007 та перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області як платник окремих податків з 08.01.2009.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 19.03.2015 за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку в розмірі 8603,49 грн., який виник з наступних підстав.

В січні 2014 року відповідачем було подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої визначено зобов’язання з земельного податку за 2014 рік в розмірі 8603,49 грн., де щомісячний платіж з січня по грудень становить 2891,23.

Станом на день подання позову не сплачено земельний податок за листопад-грудень 2014 року та січень 2015 року в сумі 8603,49 грн., враховуючи переплату станом на 30.11.2014 в сумі 70,26 грн.

Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області була виставлена відповідачу податкова вимога від 03.12.2014 №4732-25 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями в розмірі 2821,00 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 27.12.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Однак, дана податкова вимога залишилась без задоволення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов’язання є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 8603,49 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ТОВ «Гарант Бетон» у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 8603,49 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Бетон» (код ЄДРПОУ 35572806) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 8603,49 (вісім тисяч шістсот три) грн. 49 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.