Постанова № 44236841, 14.05.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокум. Ужгород№ 807/363/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Куля Т.Т.

за участю:

позивача: Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", представник - Феделещак М.М.;

відповідача: Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Подойма Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними дій та визнання незаконним і скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій по проведенню 31.01.2015 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 від 12.11.2014 року, декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 22.01.2015 року №31 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання", в частині порушення вимог статей 77-79 Податкового кодексу України, п. 21.1 ст. 21, пп.20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, визнання незаконним та скасування наказу від 22.01.2015 року №31 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. 26.01.2015 року позивач отримав листом копію наказу від 22.01.2015 року за №31 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання", згідно якого зазначено, що документальна невиїзна перевірка буде здійснюватись відповідачем щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість (далі - ПДВ) по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 від 12.11.2014 року, декларації з ПДВ за жовтень 2014 року з 31 січня 2015 року тривалістю 1 день. Відтак, позивачем 04.02.2015 року було отримано Акт №269/07-01-15-01 від 31.01.2015 року "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки", яким встановлено порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: порушення строків сплати (перерахування) ПДВ за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 від 12.11.2014 року, декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та розрахунки штрафних санкцій на загальну суму 98636,19 грн. Разом з тим, позивач наголошує, що дії відповідача по проведенню вказаної перевірки вчинені з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягають визнанню протиправними, а наказ від 22.01.2015 року №31 є незаконним та підлягає скасуванню виходячи з наступного. Зокрема, в наказі від 22.01.2015 року №31 відповідачем не було зазначено чи є дана перевірка плановою чи є позаплановою. Як наголошував представник позивача, проведена відповідачем 31.01.2015 року перевірка не могла бути плановою, оскільки вона не була включена до плану-графіку проведення документальних планових перевірок, а відтак, для проведення позапланової документальної перевірки мали існувати виключні обставини, які передбачені п. 78.1 ст.78 ПК України. Однак, позивач не отримав належне повідомлення про проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки. Також, представник позивача вказував, що перевірка, вчинена відповідачем 31.01.2015 року є неправомірною з огляду на те, що документа, який встановлює податкові зобов'язання, а саме: рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 від 12.11.2014 року не існує взагалі. Відтак, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Як вказував представник відповідача, проведена відповідачем 31.01.2015 року позапланова невиїзна документальна перевірка позивача є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме: пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. 79.2 ст.79 та п.203.2 ст.203 ПК України. Зокрема, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи відповідача і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, значених ПК України. Позапланова невиїзна документальна перевірка згідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України проводиться на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про призначення перевірки та інформації про дату початку та місце проведення перевірки. Таким чином, копія наказу за №31 від 22.01.2015 року про проведення перевірки та повідомлення за №409/10/07-01-15-01 були отримані позивачем засобами поштового зв'язку 26.01.2015 року. Відтак, відповідачем було виконано всі вимоги чинного законодавства України, щодо організації та законного проведення перевірки з врахуванням та дотриманням статей ПК України, що регламентують проведення даного виду перевірок, а права відповідача, як платника податків жодним чином не були порушені. Отже, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 26.01.2015 року отримав копію наказу відповідача від 22.01.2015 року №31 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання» (далі - наказ від 22.01.2015 року №31) (а.с. 8, 23). У відповідності до даного наказу від 22.01.2015 року №31 відповідачем зазначено, що документальна невиїзна перевірка буде здійснюватися з 31 січня 2015 року тривалістю 1 день, щодо дотримання позивачем строків сплати (перерахування) ПДВ по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 від 12.11.2014 року, декларації з ПДВ за жовтень 2014 року (а.с. 8). Разом з наказом від 22.01.2015 року №31 відповідачем було надіслано повідомлення №409/10/07-01-15-01 від 22.01.2015 року, згідно якого позивача запрошено на 31.01.2015 року о 11:00 год. до каб.№203 з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ та складання протоколів на посадових осіб (а.с. 9).

Відтак, 04.02.2015 року позивач отримав примірник Акту №269/07-01-15-01 від 31.01.2015 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки», згідно якого відповідачем було встановлено порушення позивачем п.203.2 ст.203 ПК України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) ПДВ за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст. 100 ПК України) №76 від 12.11.2014 року, декларації з ПДВ за жовтень 2014 року (а.с. 10). До Акту перевірки №269/07-01-15-01 від 31.01.2015 року було долучено Розрахунок штрафних санкцій на загальну суму 98636,19 грн. (а.с. 11).

Разом з тим, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження представника позивача про те, що перевірка, вчинена відповідачем 31.01.2015 року є неправомірною з огляду та те, що рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 від 12.11.2014 року не існує взагалі. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до відповідача заяву від 31.10.2014 року №1535 щодо надання розстрочення податкового боргу з ПДВ (а.с. 34). Відтак, Головним управлінням Міндоходів у Закарпатській області було прийнято рішення № 1 від 12.11.2014 року про розстрочення податкового боргу (а.с. 35), а також, між позивачем та відповідачем було укладено Договір від 12.11.2014 року №76 про розстрочення податкового боргу (а.с. 36-37). Отже, відповідачем у наказі про проведення перевірки помилково замість рішення № 1 від 12.11.2014 року зазначено рішення № 76.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

У відповідності до п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

З аналізу вище викладених норм вбачається, що документальна перевірка буває таких видів, а саме: планова або позапланова, а також, виїзна або невиїзна. Кожна з даних видів перевірки має свої особливості проведення визначені нормами ПК України та яких зобов'язаний дотримуватися суб'єкт владних повноважень - відповідач.

Згідно до наказу від 22.01.2015 року №31 зазначено, що відповідачем з 31.01.2015 року тривалістю 1 день буде проведена документальна невиїзна перевірка позивача. Відтак, в наказі від 22.01.2015 року №31 відповідачем чітко не вказано, яка саме документальна невиїзна перевірка - планова або позапланова буде проведена ним з 31.01.2015 року тривалістю 1 день (а.с. 8), разом з тим, в даному наказі міститься посилання на п. 79.2 ст. 79 ПК України, який визначає порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. В Акті перевірки №269/07-01-15-01 від 31.01.2015 року відповідачем, також, чітко не визначено яка саме ним була проведена перевірка - планова або позапланова.

У відповідності до наданого заперечення на адміністративний позов та відповідно до усних пояснень в судовому засіданні, представник відповідача вказував, що відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача, з дотриманням п. 79.2 ст. 79 ПК України, відтак дана перевірка не була включена до плану-графіка перевірок.

Відповідно до абз. 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї обставин зазначених в даній статті.

У відповідності до п.79.1 ст.79 ПК України імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до п. 78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, з аналізу п.79.1 ст.79 ПК України вбачається, що для проведення документальної невиїзної перевірки (планової або позапланової) необхідні обставини визначені статтями 77 та 78 ПК України. Зокрема, статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відтак, п. 78.1 ст.78 ПК України визначено виключний перелік обставин за яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Як вбачається, з наказу від 22.01.2015 року №31 (а.с. 8), а також, Акту №269/07-01-15-01 від 31.01.2015 року, документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена відповідачем з питань дотримання позивачем строків сплати (перерахування) ПДВ по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 (фактично №1) від 12.11.2014 року та декларації з ПДВ за жовтень 2014 року (а.с. 10-12). Відтак, за результатами проведеної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.203.2 ст.203 ПК України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) ПДВ за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст. 100 ПК України) №76 від 12.11.2014 року, декларації з ПДВ за жовтень 2014 року (а.с. 10).

Разом з тим, п.78.1 ст.78 ПК України не передбачено підстави для проведення документальної позапланової перевірки щодо дотримання строків сплати (перерахування) ПДВ за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст. 100 ПК України) №76 від 12.11.2014 року та декларації з ПДВ за жовтень 2014 року.

Також, суд не може погодитися з твердженням відповідача про те, що у відповідності до положення п.79.2 ст.79 ПК України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є лише рішення керівника відповідача, оформлене наказом, та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, виходячи з наступного. Як вбачається з вище викладеного, положення п.79.2 ст.79 ПК України визначає лише умови які надають право відповідачеві розпочати проведення документальної невиїзної перевірки та жодним чином не встановлює підстави для проведення такої, адже такі підтави визначені ст.78 ПК України.

Відтак, у зв'язку з відсутністю обставин передбачених п.78.1 ст.78 ПК України, у відповідача не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки позивача, що як наслідок виключає правомірність прийняття оскаржуваного наказу від 22.01.2015 року №31.

Дана позиція суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, а саме постановами: від 27 січня 2015 року в справі №21-425а14, від 10 вересня 2013 року в справі 21-237а13 та від 24 вересня 2013 року в справі 21-255а13, які відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Також, у відповідності до абз. 2 ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відтак, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року зазначено, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок. Невиконання вимог п. 78.1 ст. 78 ПК України та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області по проведенню 31.01.2015 року документальної невиїзної перевірки Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №76 від 12.11.2014 року, декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 22.01.2015 року №31 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання", в частині порушення вимог статей 77-79 Податкового кодексу України, п. 21.1 ст. 21, пп.20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та ч. 2 ст. 19 Конституції України.

3. Визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 22.01.2015 року №31 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання".

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (88017, м. Ужгород, вул. Митна, 1, р/р №26003000010834 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 03344326) витрати зі сплати судового збору в сумі 73,08 (сімдесят три гривні вісім копійок) грн.

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 травня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 травня 2015 року.