Постанова № 44236068, 13.05.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 травня 2015 р. Справа № 802/1119/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В,,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: комунального підприємства "Браїлів-комунсервіс"

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд, позивач) з адміністративним позовом до комунального підприємства "Браїлів-комунсервіс" (далі - КП "Браїлів-комунсервіс", відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкції у сумі 10492,31 грн. та пені у сумі 73,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач у 2014 звітному році не забезпечив виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості однієї особи, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву (вх. 11604 від 13.05.2015 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 27.02.2015 року КП "Браїлів-комунсервіс" подало до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників становить 13 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Крім того, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем становить 1 особа (а. с. 4).

Оскільки відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи, останнім самостійно визначена сума адміністративно-господарських санкції у розмірі 50 % середньомісячної заробітної плати штатного працівника на підприємстві за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а саме у розмірі - 10492,31 грн.

Крім того, на переконання позивача, за порушення термінів сплати зазначених санкцій КП "Браїлів-комунсервіс" зобов'язане сплатити пеню у розмірі 73,43 грн., яка розрахована починаючи з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій, тобто з 16.04.2015 по 22.04.2015 (день звернення до суду з цим позовом).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Водночас статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб - в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Частинами 3, 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Отже з цих підстав лише створення робочого місця для працевлаштування інваліда не вважається виконанням нормативу.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, законодавством України визначений один-єдиний випадок, коли за вчинене правопорушення (в даному випаду: невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів) суб'єкт господарювання звільняється від відповідальності (від сплати адміністративно-господарських санкцій) - це вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Причому, згідно пункту 2.1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, інформація за даною формою подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом встановлено, що КП "Браїлів-комунсервіс" перебуває на обліку у Фонді як підприємство, яке у своїй діяльності використовує найману працю. При цьому у відповідача в 2014 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 13 осіб, серед яких за даними звіту немає працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Отже, відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що КП "Браїлів-комунсервіс" лише один раз у 2014 році, а саме: 06.08.2014 подало до Жмеринського міськрайонного центру зайнятості звіт про наявність вакансій за формою № 3-ПН, що підтверджується відповіддю останнього за № 06-13/781 від 31.03.2015 (а. с. 6).

За таких обставин суд доходить висновку, що у 2014 році відповідач не виконав вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не забезпечив виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідач КП "Браїлів-комунсервіс" не вжив передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України від 15.05.2007 № 223, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Так, згідно з пунктами 3.4, 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була правомірно нарахована пеня з 16.04.2015 р. (наступний день граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій) по 22.04.2015 р. (дата подання позовної заяви) у розмірі 73,43 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Браїлів-комунсервіс" (вул. Леніна, 12, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33286680, банківські реквізити: р/р 26009055312929 в ВФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Жмеринського району, р/р 31214230700132, код 37755173, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2014 рік") адміністративно-господарські санкції в сумі 10492 (десять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 31 копійку та пеню в сумі 73 (сімдесят три) гривні 43 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович