Ухвала суду № 44233149, 13.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2889/15

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним.

Від представника відповідача ПАТ "Укрсоцбанк" надійшло клопотання про залишення позовних вимог ОСОБА_2 без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, у зв'язку з тим, що в оскаржуваному договорі поруки передбачене третейське застереження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2014 року клопотання представника ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Вважаючи ухвалу суду незаконною представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.2 п.4 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що згідно п. 5.2 договору поруки № 07-15/141 від 20 лютого 2007 року у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди" домовляються про те, що спір розглядається одноособово суддею постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Білоконем Юрієм Миколайовичем. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Мороз Оленою Анатоліївною у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий у визначеному у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до Регламенту Постійного діючого Третейського суду при Асоціації банків.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та\або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків ,передбачених законом.

За умовами, зазначеними в п. 11 ст. 6 (на час укладення спірної угоди п. 7 ст. 6) Закону, третейські суди в порядку, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним судом.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на умови ч. 3 ст. 215 ЦК України виключно державними судами розглядаються спори щодо визнання правочину недійсним, а відтак суд першої інстанції не мав права залишати позовну заяву без розгляду за наявності у спірному договорі третейського застереження, оскільки останнє є частиною оспорюваного правочину, який підлягає розгляду виключно судами загальної юрисдикції.

Наведене обґрунтування цілком збігається із узагальненням ВСУ щодо практики застосування судами ЗУ "Про третейські суди", підготовленого суддею ВСУ Л.І. Охрімчук та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики к.ю.н. - О.Є. Бурлай.

Таким чином, суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу порушив норми матеріального права.

Спірний договір поруки складається із двох аркушів, які прошнуровані, але не пронумеровані, не скріплені печаткою банку, кожна сторінка договору не підписана сторонами договору на штампі наклеєному на капронову нитку на зворотній стороні другого аркушу договору відсутній третій підпис - саме поручителя а штамп наклеєний в такий спосіб, що не виключає перешнурування та підробку договору.

За таких обставин третейське застереження (п. 5.2.), яке є часткою оспорюваного договору не є належним та допустимим доказом, тому лише одна його наявність, без належної оцінки, не дає суду права залишити справу без розгляду на підставі ч. 1 п. 6 ст. 207 ЦПК України.

Отже, висновки суду, які містяться в оскаржуваній ухвалі ґрунтуються на припущенні про укладення сторонами справи угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду що в силу вимог п. 4 ст. 60 ЦПК України є неприпустимими.

Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо застосування третейського застереження, що у відповідності до вимог п.п. 1 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п. 1 ч. 4 ст.307, ч.1 п. 3 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2014 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко