Вирок № 44232786, 16.04.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2256/13-к

Провадження по справі № 1-кп/522/104/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Іванова В.В.

при секретарі - Константинової Х.Ф., Лупашко Д.А.

за участю прокурора - Прядко О.І., Кологрьової С.А.,

адвоката - Аліна В.С., Іванової П.В., Черниха О.Я.,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42012170000000006 від «23» листопада 2012 року стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області, Білгород-Дністровського району, с. Червона Коса, громадянина України, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_6: ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства обвинувачені обвинувачуються в тому, що скоїли кримінальне правопорушення, передбачені ч.3 ст. 368 КК України та ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, за наступними обставинами.

11.07.2012 митний брокер ТОВ «Чорноморська сталь» ОСОБА_7, з метою обговорення умов митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь», прибув на митний пост «Одеса-Вантажний» Південної митниці, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, де з даним питанням звернувся до начальника митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_4 Далі, у ОСОБА_4, під час розмови з ОСОБА_7 виник злочинний намір, спрямований на одержання від останнього хабара, реалізуючи який він повідомив ОСОБА_7, що для безперешкодного оформлення вантажів на митному посту «Одеса- Вантажний» Південної митниці йому необхідно заплатити грошові кошти з розрахунку по 300 доларів США за кожен контейнер, тобто в загальній сумі 3000 доларів США.

ОСОБА_7, усвідомлюючи, що ОСОБА_4, будучи службовою особою - начальником митного посту, здійснюючи контроль за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста, може вплинути на збільшення митних платежів і зборів за переміщення через митний кордон України вантажів, які прямують на адресу ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь», внаслідок чого митне оформлення буде затягуватись, що негативно вплине на роботу зазначених підприємств, був змушений погодитесь на пропозицію ОСОБА_4 передати хабар з розрахунку по 300 доларів США за кожен контейнер, тобто в загальній сумі 3000 доларів США.

ОСОБА_4, опасаючись бути викритим працівниками правоохоронних органів в одержанні хабара, повідомив ОСОБА_7, що грошові кошти у вказаній сумі він повинен принести після завершення митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» в кінці поточного місяця, тобто липня 2012 року.

Після безперешкодного митного оформлення на митному посту «Одеса- Вантажний» Південної митниці вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» в кількості 10 контейнерів, ОСОБА_7 02.08.2012 прибув до ОСОБА_4 з питанням митного оформлення вантажу ТОВ «Проспіріті-Південь», а саме 1 контейнера з одягом, і передачі раніше обумовленої суми грошової винагороди за безперешкодне оформлення вищезгаданих вантажів.

ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на одержання хабара від ОСОБА_7, опасаючись бути викритим працівниками правоохоронних органів у скоєнні злочину, повідомив останньому про те, що грошові кошти за безперешкодне митне оформлення вантажів та відсутність контролю з його боку за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів він повинен передати головному інспектору митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5

В невстановлений слідством час та у невстановленому місці ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, якому відвів роль пособника, повідомивши про необхідність одержати для нього від митного брокера ТОВ «Чорноморська сталь» ОСОБА_7 в якості хабара грошові кошти за безперешкодне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, з розрахунку по 300 доларів США за кожен із 11 контейнерів, тобто загальною сумою 3300 доларів США. При цьому ОСОБА_4 повідомив, що грошові кошти з розрахунку 100 доларів США за кожен контейнер, тобто в загальній сумі 1100 доларів США, ОСОБА_5 може залишити собі.

ОСОБА_7, виконуючи вимоги ОСОБА_4, 09.08.2012 прибув на митний пост «Одеса-Вантажний» Південної митниці, де звернувся до ОСОБА_5

ОСОБА_5, знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний з ОСОБА_4 злочинний намір, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1100 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 8792 гривни 03 копійки, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5, що суму 2200 доларів США, що залишилася, для ОСОБА_4 він принесе через декілька днів.

Згодом грошовими коштами в сумі 1100 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_7, головний інспектор митного поста «Одеса- Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5 розпорядився на свій розсуд.

ОСОБА_7, виконуючи вимоги ОСОБА_4, 13.08.2012 прибув на митний пост «Одеса-Вантажний» Південної митниці, де звернувся до ОСОБА_5

ОСОБА_5, знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний з ОСОБА_4 злочинний намір, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2200 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 17584 гривни 60 копійок, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів.

Проте розпорядитися на свій розсуд грошовими коштами в сумі 2200 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_7, начальник митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_4 та головний інспектор митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5 не змогли, оскільки їх злочинну діяльність було викрито.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не визнав, пояснюючи, що в митних органах працює з листопада 1992 року на різних посадах. На посаді начальника митного посту «Одеса-Вантажний» перебував з квітня 2011 року по жовтень 2012 року. На митному посту працювало 68 осіб, відділів не існувало у зв'язку з їх реорганізаціями. У його обов'язки входило загальне керування діяльністю митного посту "Одеса-Вантажний", вибірковий контроль за зберігання документів, вибірковий контроль за оформленням та начисленням митних платежів, здійснення контролю за додержанням працівниками Митного Кодексу України та інших законодавчих актів України, тощо.

Щодо отримання хабара від ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що в серпні 2012 року до нього прийшов ОСОБА_7 з питанням щодо можливості перевезення його вантажу для подальшого розмитнення, з Одеського порту до митного порту "Одеса-Вантажний", пояснюючи це тим, що в МП «Одеса-Вантажний» ОСОБА_7 буде дешевше оформити вантаж на терміналі. Після чого ОСОБА_4 вияснив у ОСОБА_7, який вид вантажу ОСОБА_7 планує перевезти, його кількість, на яку суму платежів, ОСОБА_7 планує здійснити перевезення. Остання інформація була необхідна для надання щомісячного звіту до Одеської митниці, щодо сум запланованих платежів, які мали бути отримані в наступному місяці. Вказана інформація надавалася з даних отриманих від СПД та узагальнювалася ОСОБА_5 Сума платежів розраховувалась за правилами та складала 20% ПДВ з загальної вартості товаро-розмитнення. В ході розмови ОСОБА_7 пояснив ОСОБА_4 про те, що йому необхідно оформити документи на 10 контейнерів по 25 тонн. Отримавши загальну інформацію, ОСОБА_4 направив ОСОБА_7 до ОСОБА_5 з метою надання останньому інформації та можливості ОСОБА_5 скласти узагальнення плануємих платежів на наступний місяць. Грошові кошти у ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_4 не вимагав, обвинуваченому ОСОБА_5 щодо ОСОБА_7 ніяких вказівок не давав.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що усі дії та розмови з боку ОСОБА_7 були провокацією на надання йому та ОСОБА_5 хабара, так як заява ОСОБА_7 до правоохоронних органів щодо вимагання ОСОБА_4 у нього грошових коштів надана свідком ще до моменту їх зустрічі та розмови, про яку повідомлялося раніше. Крім того, усі декларації, які були надані до митного контролю ОСОБА_7, спочатку оформлялася фірмою «Олта», якою і був доставлений вантаж до митного порту. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що свідок ОСОБА_7 в ході слідства постійно змінював свої свідчення. Так, спочатку ОСОБА_7 вказує на те, що усі вантажі в митному посту "Одеса-Вантажний" оформлював особисто він, однак з офіційних даних, наданих з Південній митниці, видно, що станом на липень 2012 року, ОСОБА_7, ані в Південній митниці, ані в митному посту "Одеса-Вантажний" не оформив жодної декларації. Декларації були оформлені фірмою «Олта», від посадових осіб якої не надходило будь-яких заяв чи претензій щодо вимагання від працівників митниці хабара за оформлення документів або розмитнення вантажу.

Крім того, ОСОБА_4 вважає незаконним заведення ОРС, так як вказана справа була заведена на особу з неіснуючою посадою, а саме особу, яка займала посаду «начальника відділу», але відділів на митному посту «Одеса-Вантажний» станом на липень-серпень 2012 року не було.

01.10.2012 року в приміщенні митниці був проведений обшук за результатами якого в кабінеті начальника Південної митниці ОСОБА_8 виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які начебто йому передав ОСОБА_4, які були незаконно отриманні ОСОБА_5 від ОСОБА_7 Однак, кримінальна справа стосовно ОСОБА_8 за отримання хабара порушена не була. Слідчий двічі виносив постанову стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 369 КК України про відмову в порушенні кримінальної справи.

Крім того, ОСОБА_7 раніше приймав участь в якості хабародавця, у розслідуванні іншої кримінальної справи, тими ж самими працівниками міліції, які проводили оперативні заходи у даному кримінальному провадженні.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що свідчення на досудовому слідстві він не давав, так як вважав, що слідство проводилося з обвинувальним уклоном, крім того в його адресу та в адресу його сімї надходили погрози з метою змушення ОСОБА_4 визнати свою вину. Крім того, працівниками міліції чинився тиск, щодо надання ОСОБА_4 свідчень стосовно керівництва Південної митниці, про що ОСОБА_4 було зазначено у протоколі допиту від 17.10.2012 року.

Крім того, як зазначила адвокат ОСОБА_4, за фактом погроз на адресу дружини ОСОБА_4, остання зверталася з заявою до прокуратури Одеської області, однак працівники прокуратури, не перевіривши обставини, які були вказані у цій заяві, приєднали заяву ОСОБА_4 до матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того, відповідно до графіка відвідувачів з ОСІ-21 в м. Одесі 17.10.2012 року слідчий ОСОБА_44. обвинуваченого ОСОБА_4 не відвідував, що підтверджує, як на думку захисника, факт тиску працівниками міліції на ОСОБА_4 та отримання від нього показань щодо його винуватості у скоєному злочині.

Переглянувши відеозаписи подій від 11.07., 02.08., 09.08., 13.08.2012 року обвинувачений ОСОБА_4 зауважив, що не підтверджує зміст розмов від 11.07.2012 року. Як зазначив обвинувачений, даний диск носить в собі копію відеозапису, а не оригінал, в записі вбачається накладення голосу на зображення. Пояснити про що йшла мова та що означає його фраза « Значит. Это триста - это мы, это все по кругу …. Вниз и так далее» обвинувачений ОСОБА_4 не зміг, так як не пам'ятає суть розмови. Крім того, як вважає заявник, в процесі розмови між ним та ОСОБА_7, останній вмикав та вимикав прослуховуючий засіб у той момент, коли це необхідно було свідку, тобто йдеться мова про накладення не тих відповідей обвинуваченого на запитання свідка.

Текст розмови від 02.08.2012 року ОСОБА_9 не підтвердив.

Відповідаючи на запитання учасників процесу, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду що в його посадові обов'язки не входило надання переваг, або сприяння у безперешкодному розмитненні вантажу.

Допитаний в ході судового засідання в якості обвинуваченого ОСОБА_5 пояснив, що вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, не визнає вказавши, що з ОСОБА_7 він познайомився 09.08.2012 року у той момент, коли ОСОБА_7 прийшов до нього обговорювати питання щодо плану обсягів вантажів - це називається прогноз митних платежів. З ОСОБА_7 він спілкувався в кабінеті загального користування, від якого у нього були ключі. Спілкувалися вони з ОСОБА_7 на протязі 5-10 хвилин.

Вдруге ОСОБА_5 спілкувався з ОСОБА_7 13.08.2012 року також спілкувався в своєму кабінеті. Наприкінці вказаної розмови, ОСОБА_7 залишив на його столі конверт, як ОСОБА_5 здалося, з грошима. Але для чого він це зробив та з якої причини, ОСОБА_5 не знає, запитати він не встиг, оскільки ОСОБА_7 дуже швидко вийшов з кабінету. ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_5 не здоганяв. Однак відповідаючи на запитання адвоката, ОСОБА_5 змінив свої свідчення, пояснивши суду, що до вилучення працівниками міліції у нього конверту з грошовими коштами, який залишив ОСОБА_7, йому не було відомо про наявність грошей у конверті.

Після спілкування з ОСОБА_7, обвинувачений вийшов до туалетної кімнати, яка розташована біля кабінету на цьому ж поверсі, куди через невеликий проміжок часу зайшли співробітники міліції та попросили представитися. Після чого, відповідаючи на запитання працівників міліції, ОСОБА_5 повідомив, що гроші, які залишив ОСОБА_7, знаходяться в робочих документах на столі. Після чого ОСОБА_5 повернувся до кабінету, куди також зайшов слідчий Томашевський, 3-4 співробітника міліції, поняті ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Після чого ОСОБА_5 показав, де на столі лежить конверт, який залишив ОСОБА_7 та в якому знаходилося 2200 $ США. Після цього працівники міліції переписали серії грошових банкнот до протоколу огляду місця події. Протокол ОСОБА_5 підписував, однак уважно не читав. Крім того, працівники міліції зробили змиви з рук ОСОБА_5 на тампони, які упакували в пакети. Люмінесцентна лампа на місці пригоди не працювала, у зв'язку з чим працівниками міліції не використовувалась. Після чого ОСОБА_5 було доставлено до прокуратури м. Одеси, де він надав свідчення.

Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що на досудовому слідстві під час допитів він повідомив, що спілкувався з ОСОБА_4 з приводу ОСОБА_7 та «Чорноморської Сталі». Вказані свідчення він надав під тиском працівників міліції, які погрожували йому застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а так як на той момент його новонародженій дитині був лише 1 місяць, ОСОБА_5 був вимушений надати слідству неправдиві свідчення. Анкетні дані працівників міліції, які йому погрожували, ОСОБА_5 не відомі.

Крім того, як зазначив ОСОБА_5, він ніколи не перебував на посаді начальника відділу митного посту, як це зазначено в ОРС і в матеріалах кримінального провадження. Вважає, що ОСОБА_7, обіймаючи посаду брокера, зобов'язаний був знати, що ОСОБА_5 не є начальником відділу митного посту. Вказане, як на думку ОСОБА_5, свідчить про те, що заяву до правоохоронних органів щодо вимагання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у ОСОБА_7 грошових коштів писав не ОСОБА_7, а інша особа.

Крім того, як зазначив ОСОБА_5, в ході допиту в якості свідка в суді ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_5 не вимагав у нього гроші, а в заяві писав зворотнє. Крім того, в матеріалах кримінального провадження також зазначено, що ОСОБА_7 від яких-то брокерів і митників дізнався, що треба давати по 300 $ США за розмитнення контейнера, при цьому анкетні дані вказаних осіб свідок зазначити не зміг, що неможливо у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 брокер та знає ПІБ усіх митників та інших брокерів. До 13 серпня 2012 року ОСОБА_5 гроші він від ОСОБА_7 не отримував і ОСОБА_4 не передавав.

Як зауважив обвинувачений ОСОБА_5, оформлення вантажу за поданими ОСОБА_7 деклараціями оформлював інший інспектор порту, крім того, на момент оформлення вказаних документів ОСОБА_5 знаходився у відпустці, у зв'язку з чим ніякого відношення до розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.08.2012 року ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_5 не мав. Крім того, в ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_5 стало відомо, що на момент зустрічі з ОСОБА_5 свідок ОСОБА_7 вже оформив документи на необхідний йому вантаж.

Як зауважив ОСОБА_5, інспектор не може ніяким чином вплинути на процес оформлення митних документів. У зв'язку із набранням законної сили Митним кодексом України, який передбачає наступний порядок оформлення: при наданні документів на оформлення митних документів в електронному вигляді інформаційний комплекс самостійно, без участі та втручання будь-яких осіб, формує перелік митних процедур, які повинен виконати працівник митниці, який прийняв декларацію митного контролю. Таким чином, будь - які митні процедури, видумані будь-ким, не можуть бути використані при оформлені конкретних документів. Особисто ОСОБА_5 не оформлював митні документи та, перебуваючи на посаді старшого інспектора, не міг вплинути на діяльність будь-якого іншого інспектора. У підпорядкуванні ОСОБА_5 жоден інспектор не знаходився.

Переглянувши відеозаписи подій від 11.07., 02.08., 09.08., 13.08.2012 року, обвинувачений ОСОБА_5 зауважив, що не пам'ятає зміст розмови від 09.08.2012 року та про що в ній йшла мова. Крім того, як зазначив обвинувачений, аналізуючи відповіді та запитання учасників діалогу від 09.08.2012 року, а саме не закінченні вислови, слова, взагалі неможливо зрозуміти про що йде мова під час зустрічі.

Відповідаючи на запитання прокурора, обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що після того, як до нього в кабінет 09.08.2012 та 13.08.2012 року заходив ОСОБА_12, він закривав двері службового кабінету на ключ рефлекторно, так як у вказаному кабінеті ОСОБА_5 іноді перевдягається, у зв'язку з чим, завжди закриває за собою замок вхідної двері.

Ураховуючи показання обвинувачених ОСОБА_4, який не визнав своєї вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та обвинуваченого ОСОБА_5, який не визнав своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, в ході судового слідства були допитані наступні свідки:

- допитаний в якості свідка ОСОБА_10, пояснив, що 13.08.2012 року він перебував біля аеропорту м. Одеси, де до нього та його друга ОСОБА_11 підійшли працівники міліції з пропозицією посприяти у затриманні в порту одержувача хабара. Їх відвезли в РВ, але до якого саме, ОСОБА_10 не пам'ятає. У райвідділу працівники міліції, в присутності понятих помітили порошком 2200 доларів США. ОСОБА_10 не відомо звідки взялися вищевказані грошові кошти, які позначали. Позначка грошей проходила біля однієї години. Протокол позначки грошей він не читав, коли підписував. Після позначки гроші знаходилися у співробітників міліції, хабародавцю гроші в його присутності не передавались. Хто повинен був давати хабар, ОСОБА_10 не знав, так як навіть не бачив хабародавця. На місце дачі хабара їхали він і ОСОБА_11 на джипі співробітників міліції. Працівники міліції були не в формі співробітників міліції. Перед виїздом їм, як понятим, права не роз'яснили. Приїхавши до порту поняті та працівники міліції зайшли до приміщення порту, де в одному з кабінетів на столі в документах працівники міліції виявили та вилучили грошові кошти. Після вилучення грошей в кабінеті, їх висвітлили неоновою лампою, на грошах світилися хрестик або галочка. Чоловіка, який взяв хабар, та який був у формі прикордонника, працівники міліції затримали в туалеті біля кабінету. При цьому велася відеозйомка. Після вилучення грошових коштів у хабарника, слідчий почав щось писати, але нічого понятим читати не давав. Чи підписував ОСОБА_10 будь-які документи, свідок не пам'ятає. Після огляду кабінету і вилучення грошей у кабінету хабарника, ОСОБА_10 нічого не підписував. Ніякі кодекси, статті, права та обов'язки йому не показували і не роз'яснювали.

Як пояснив ОСОБА_10, раніше в якості понятого у проведенні слідчих дій участі він не приймав, співробітники міліції до 13.08.2012 року йому знайомі не були. Свідків ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 він знає дуже добро, крім того 13.08.2012 року вони разом були в аеропорту і проводжали дівчину чи сестру свідка ОСОБА_13. Як пояснив свідок, усі вказані свідки виросли в с. Прилиманское та продовжують там мешкати. Причини, по яким свідок ОСОБА_13 вказав на те, що вони між собою не знайомі, ОСОБА_10 не відомі. З ОСОБА_13 і ОСОБА_6 він дружить з 9 класу, тобто знає їх 5-6 років, відносини між ними нормальні.

Після оголошення в судовому засіданні протоколу позначки грошей від 13.08.2012 року (Т.1 а.п. 10-11), свідок ОСОБА_10 повідомив що вказаний протокол він підписував не читаючи, так як читати не хотів.

Після оголошення протоколу огляду місця події (Т.1 п.д. 26-30) - свідок ОСОБА_10 уточнив, що не пам'ятає чи працювала на місці пригоді люмінесцентна лампа.

Крім того, свідок ОСОБА_10 пояснив, що в період часу з 17.02.2014 року по липень 2014 року, працював міліціонером роти охорони ГУМВС України в Одеській області. Громадським помічником в міліції до цього часу не був.

допитана в якості свідка ОСОБА_15 повідомила, що працівники міліції за прізвищами ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 їй не знайомі. У 2012 році, вона була студенткою Одеської національної юридичної академії. В 2012 році, вона гуляла в парку біля аеропорту зі своїм знайомим ОСОБА_16. Як пояснила свідок, можливо у той день на ній була одягнена кофта. Підійшовши до них, працівники міліції запросили їх прийняти участь в якості понятих при позначці грошей для надання хабара. Погодившись, вони пішли з працівниками міліції до приміщення, яке знаходилося зліва від аеропорту. У слідчих діях брала участь вперше. Перед початком слідчої дії їм роз'яснили про їх права та обов'язки. Працівники міліції надали їм для огляду грошові кошти та перерахували їх. Кількість грошових коштів вона не пам'ятає. Після чого ОСОБА_15 звірила в протоколі серії та номера купюр, суму, дату, час складання протоколу. Вказані дані працівники міліції в їх присутності перевірили, а потім надали понятим підписати протокол. В процесі проведених вказаних дій працівники міліції повідомили понятим, що вказані гроші були призначені для дачі хабара.

Як уточнила свідок ОСОБА_15, купюри грошей були помічені, але яким чином, вона не пам'ятає, чи то печаткою, чи то підписом. У їхній присутності гроші не позначали, вони вже були помічені.

Як пояснила ОСОБА_15 із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_17 вона не знайома.

Після оголошення протоколу огляду грошових коштів, наданих ОСОБА_7, від 09.08.2012 року (Т.1 а.п.12), свідок ОСОБА_15 повідомила, що у протоколі не записано, що гроші просвічували лампою, однак, як пам'ятає ОСОБА_15, грошові кошти при ній просвічували. Крім того, чи був присутній ОСОБА_7 при помітці грошей, вона не пам'ятає.

допитаний в якості свідка ОСОБА_18 повідомив, що працівників міліції за прізвищами ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 не пам'ятає. Навесні або восени 2012, точну дату він не пам'ятає, однак пам'ятає, що у той день був одягнений в куртку, він приймав участь при помітки грошей. Він та його подруга ОСОБА_15 гуляли в парку біля аеропорту, де до них підійшов молодий чоловік та запросив прийняти участь в якості понятого. Погодившись, вони пішли за працівником міліції в приміщення, розташоване біля аеропорту. В одному з кабінетів в його присутності працівники міліції перерахували гроші, потім начебто освітили їх люмінесцентною лампою, в результаті чого була видна буква «В», а потім надали підписати якісь документи. Що він писав у протоколі, він не пам'ятає. Протокол складався в його присутності. Скільки грошей було перераховано працівниками міліції, він не пам'ятає. Чи вносилися серії купюр і номера до протоколу, він не пам'ятає. У кабінеті був з ОСОБА_15, однак скільки ще осіб були присутні при слідчих діях, ОСОБА_18 не пам'ятає. Слідча дія тривала приблизно 20-40 хвилин, після чого працівники міліції більше не запрошували його до відділку міліції.

Як пояснив ОСОБА_18, свідка ОСОБА_19 він не знає, чи була там така людина, він не пам'ятає. Свідків ОСОБА_17, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 він не знає.

Після оголошення протоколу огляду грошових коштів, наданих ОСОБА_7, від 09.08.2012 року (Т.1 а.п.12), свідок ОСОБА_18 повідомив, що підпис у протоколі належить йому;

допитаний в судовому засідання шляхом відео конференції в якості свідка, ОСОБА_8, повідомив, що особисто знає ОСОБА_20, який працював начальником посту «Одеса-Вантажний». З обвинуваченим ОСОБА_5 свідок ОСОБА_8 не знайомий.

У липні-жовтні 2012 року ОСОБА_8 перебував на посаді начальника Південної митниці. Як повідомив свідок ОСОБА_8 суду, на протязі усього часу спільної праці ОСОБА_4 до нього з проханням надати комусь переваги при розмитненні не звертався. Грошові кошти ОСОБА_8 не надавав та не пропонував. ОСОБА_8 також не звертався з вказаним проханням та пропозицією до ОСОБА_4. Обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу не надавав свідку гроші за сприяння, щомісячно або з інших мотивів. Обвинувачений ОСОБА_4 завжди виконував всі свої службові завдання відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_8 спілкувався з ним лише по службовим питанням. ОСОБА_4 йому 1000 $ США або іншу суму грошей не передавав.

Як повідомив ОСОБА_8 суду, 01.10.2012 року працівниками міліції на Південній митниці був проведений обшук, при якому були знайдені гроші. Протокол обшуку він не підписував, що було в протоколі обшуку, він не знає. За даним фактом ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності не притягувався. В ході обшуку його ніхто не звинувачував в отриманні грошей від ОСОБА_4.

допитаний в якості свідка ОСОБА_11 повідомив, що влітку 2012 року біля 09.00-10.00 години він та його знайомий ОСОБА_10 знаходилися біля аеропорту м. Одеси, де до них підійшли співробітники міліції та попросили прийняти участь в якості понятих. Права йому не роз'яснювали. Він був присутній при позначці грошей, після чого працівники міліції гроші віддали хабародавцю. В кабінеті знаходилося два працівника міліції та хабародавець. Гроші помічали фломастером (літера Х), покривали порошком, запечатували в конверт та передавали хабародавцю. Протокол складався на місці, ОСОБА_11 його читав та підписував. Вся процедура проходила біля 15-30 хвилин. Хабародавець до митниці приїхав раніше. Приїхавши в приміщення митниці ОСОБА_11 та працівники міліції зайшли в приміщення туалету, де затримали ОСОБА_5 Про що йшла розмова в туалетній кімнаті, ОСОБА_11 не пам'ятає.

Крім того, відповідаючи на додаткові запитання учасників процесу, ОСОБА_11 повідомив, що після затримання обвинувачений ОСОБА_5 казав, що гроші належать йому, так як він їх отримав для передачі якийсь особі, не вказавши при цьому особи, якій він повинен був передати їх та від кого він їх отримав. Після чого, обвинувачений ОСОБА_5 відкрив кабінет своїм ключем, в кабінеті в паперах на столі працівники міліції вилучили грошові кошти в сумі 2200 доларів США. Прилад яким необхідно було гроші висвітлювати, не працював. Крім того, свідок підтвердив той факт, що грошові кошти в кабінеті ОСОБА_5 були виявлені без конверту. Після чого, працівники міліції призвели змиви з рук ОСОБА_5, конверт з грошима поклали в пакет, обмотали ниткою, біркою з печаткою, де він розписався.

Як пояснив свідок ОСОБА_11 раніше він приймав участь в якості свідка у кримінальній справі по ДТП, при інших обставинах він понятим не був.

Оголошені показання, дані в ході досудового слідства, свідок ОСОБА_11 підтвердив та пояснив, що показання, які він надавав в 2012 році, є більш дійсними. Так, дійсно, під час затримання, обвинувачений ОСОБА_5 казав, що гроші належать йому, так як він їх отримав для передачі якийсь особі, не вказавши при цьому особи, якій він повинен був передати гроші та від кого він їх отримав. Крім того, свідок підтвердив той факт, що грошові кошти в кабінеті у ОСОБА_5 були виявлені без конверту (т.4 а.п. 13).

Оглянувши в ході судового розгляду документи, а саме протокол огляду місця події від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 26 ) та протокол помітки та вручення грошових коштів від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 10), свідок ОСОБА_11 підтвердив свій підпис на вказаних документах;

допитаний в якості свідка ОСОБА_17 пояснив, що у 2011 році була заснована фірма «Чорноморська сталь». ОСОБА_7 згідно трудового договору працює на фірмі на посаді брокера з 05 травня 2011 року. Про ситуацію, яка склалася з ОСОБА_19, свідок ОСОБА_17 дізнався по телефону, так як він у той час перебував з родиною у Криму.

Як пояснив свідок ОСОБА_17, в кожній компанії всі контракти прямі, грошові кошти також мають форму без готівки, хабарі керівники його підприємства, працівникам митниці чи податкової інспекції не платять та не передають, про що знають всі співробітники компанії. Якби брокер вчасно не розмитнив вантаж, компанія платила б за простій вантажу на митному терміналі, брокера однозначно звільнили би.

Крім того, як пояснив ОСОБА_17 він є засновником компанії «Зразок 2000», яку успадкував від батька. Брокерські послуги на вказаному підприємстві також надає ОСОБА_7, однак хто порадив ОСОБА_19 як досвідченого брокера, ОСОБА_17 вже не пам'ятає, хтось із брокерського оточення.

У 2012 році в ТОВ «Чорноморська Сталь» працювало 5 осіб, а саме: ОСОБА_17, заступник директора ОСОБА_21 (сестра), бухгалтер ОСОБА_22, брокер ОСОБА_7, менеджер по продажу. У ОСОБА_7 була довіреність на брокерські послуги (пов'язані з розмитненням). До нього брокерами працювали інші фірми.

Як повідомив суду свідок ОСОБА_17, його діяльність складається з того, що фірма завозить в Україну сталь, розмитнює її і продає. Фірми «Олта» і «Арита» ОСОБА_17 не знайомі. ОСОБА_7 перебував в офісі в міру потреби, коли товар заходив в Україну і потрібно було його розмитнити. Як зазначив ОСОБА_17, товар приходить великими партіями, хаотично - 20-100-300 тонн на місяць. Контейнер важить 25 тонн. Однак, яка кількість процедур розмитнення проводиться на місяць, та на яких митних постах, ОСОБА_17 не знає, так як вказаними питаннями займався ОСОБА_7 Яким чином ОСОБА_7 розмитнював товар,- особисто або через будь-яку фірму, ОСОБА_17 не знає. Хто в картках атестації заявлений як представник по розмитненню, він не знає. На пост «Одеса-Вантажний» ОСОБА_7 ніхто не направляв, це була його особиста ініціатива. Договір на надання послуг міг підписувати і ОСОБА_7 на підставі довіреності на здійснення брокерських послуг.

Крім того, як зазначив ОСОБА_17 підпис в договорі-доручення «00??12 від 24.01.2012 року між «Чорноморська сталь» та ПП «Олта» на його підпис не схожа, що дає підстави вважати, що ОСОБА_17 її не здійснював.

Крім того, як пояснив ОСОБА_17, одного разу ОСОБА_7 повідомив свідку, що за розмитнення товару працівники митниці вимагають хабар у кількості 300 $ -500 $ США за контейнер, однак ОСОБА_17 відмовив надавати ОСОБА_19 грошові кошти у вигляді хабара, однак і запропонував ОСОБА_19 вирішити питання відповідно до вимог чинного законодавства, а саме звернутися до правоохоронних органів, при цьому ніякі інструкції з цього приводу не надавав. Про те, що ОСОБА_7 дійсно звернувся до міліції з заявою про вимагання хабара працівниками митниці, ОСОБА_17 відомо не було. Інших випадків вимагання хабарів він не пам'ятає. Особисто він, свідку ОСОБА_7 ніколи не давав гроші на надання хабара працівникам митниці. Раніше проблем з розмитненням вантажу ніяких не було.

В подальшому вантаж був розмитнений без будь-яких перешкод.

Оглянувши документи щодо розмитнення вантажу, а саме попередню декларацію на розмитнення вантажу від ТОВ «Чорноморська Сталь» від 11.07.2012 року, в якій декларантом виступала фірма ПП «Олта», ОСОБА_17 пояснив, що йому не було відомо про вказаний факт, так як усіма документами на розмитнення вантажів займався ОСОБА_7 Про той факт, що ОСОБА_7 залучав до оформлення інші фірми свідку ОСОБА_17 відомо не було (т.2 а.п. 29);

допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив суду, що обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знає як працівників митниці, особистих стосунків не має, причин обумовлювати не має. Працює митним брокером в ТОВ «Чорноморська Сталь» на протязі декількох років, а саме з 05.05.2011 року. Робочий кабінет розташовується на другому поверсі приміщення будинку № 22 по вул. Аеропортовська в м. Одесі. Оплата праці відбувається за робочу годину, близько 1000-1200 гривень. Працює в середньому 10 годин на тиждень. Інших брокерів на фірмі не працювало. Чи займалися оформленням митних документів на вантаж «Чорноморська Сталь» інші фірми ОСОБА_7 не відомо. До ТОВ «Чорноморська Сталь» та паралельно з нею, ОСОБА_7 працював в компанії «СНД», в якості директора. З травня 2011 по липень 2012 року ОСОБА_7 неодноразово здійснював митні оформлення вантажів товариства, однак вказати їх конкретну кількість, свідок не зміг. Документи на оформлення вказаних товарів йому надавав директор ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_17 або бухгалтер підприємства на ім'я «Ганна». Печатка підприємства «Чорноморська Сталь» у нього була для оформлення документів.

Як повідомив свідок ОСОБА_7, до липня 2012 року оформлення митних документів він призводив у порту «Одеса». Випадків вимагання хабарів працівниками порту «Одеса» не було. В липні 2012 року, директор «Чорноморська Сталь» ОСОБА_17 наказав ОСОБА_7 змінити місце митного оформлення вантажу, а саме здійснити розмитнення товару на митному пості «Одеса-Вантажний», пояснюючи це зменшенням транспортних витрат і низькими розцінками на оформлення митної документації. Після чого, ОСОБА_17 наказав ОСОБА_7 прийняти вантаж (забарвлену рулонну сталь у кількості 10 контейнерів, що сягала близько 250 тонн) на митному посту «Одеса-Вантажний». Особисто ОСОБА_7 на митному посту «Одеса-Вантажний» до вказаного періоду документи на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь» не оформлював.

Виконуючи вказівки керівництва ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_7 приїхав на митний пост «Одеса - Вантажний», де вирішив дізнатися про умови митного оформлення на вказаному посту у інших брокерів та інспекторів. З розмови брокерів та інспекторів (анкетні дані, яких він не пам'ятає) Черников Д.А. дізнався про те, що усі питання щодо оформлення митних вантажів вирішує начальник митного посту ОСОБА_4, якому при оформленні вантажу необхідно надавати хабара в сумі 500 $ США за контейнер. Про вказану ситуацію ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_17, який сказав, що нікому платити нічого не збирається, а якщо з ОСОБА_7 хтось вимагає гроші, хай той звертається до правоохоронних органів, так як у разі несвоєчасного оформлення вантажу, його буде звільнено. Побоюючись, що працівники митниці безпідставно будуть робити зауваження до документів і затягнуть час митного розмитнення, що в свою чергу призведе до штрафу за кожен день простою, який буде покладений на ОСОБА_7, а також до звільнення ОСОБА_7 з роботи як професійно непридатного працівника, свідок ОСОБА_7 вирішив звернутися до правоохоронних органів.

Як пояснив ОСОБА_7, директор ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_17 знав про те, що ОСОБА_7 звернувся в міліцію із заявою, однак про подробиці останній ОСОБА_17 не присвячував.

Як зазначив ОСОБА_7 до подачі заяви в правоохоронні органи, він ні з обвинуваченим ОСОБА_4, ні обвинуваченим з ОСОБА_5 не спілкувався.

Після чого, ОСОБА_7 звернувся в службу по боротьбі з корупцією, розташовану в аеропорту м. Одеси, з заявою щодо вимагання керівництвом митного посту «Одеса-Вантажний» хабара. У вказаному відділенні міліції ОСОБА_7 надали обладнання, яке він поклав у сумку, яку носив через плече, після чого ОСОБА_7 пішов на зустріч з ОСОБА_4 Понятих при наданні ОСОБА_7 спеціального пристрою не було, документи свідком підписувались, однак які саме, ОСОБА_7 не пам'ятає. В своєму робочому кабінеті ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про те, що йому необхідно заплатити за безперешкодне оформлення кожного контейнера 300 $ США з них 200 $ США для керівництва та 100 $ США для інспекторів. Вимоги щодо необхідності передати ОСОБА_4 грошових коштів, ОСОБА_7 сприймав як вимагання хабара. При вказаній зустрічі йшла розмова про 10 контейнерів з вантажем ТОВ «Чорноморська Сталь» та 1 контейнер, який ОСОБА_7 розмитнював для ТОВ «Проспірітті», заступником директора якого є його знайома- ОСОБА_23. Допомогу цій фірмі по розмитненню вантажів ОСОБА_7 до вказаного випадку ніколи не здійснював. Як повідомив ОСОБА_4, розрахунок необхідно було проводити вкінці місяця, особу, як ій необхідно було передати гроші ОСОБА_4 мав вказати пізніше. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 обговорили технічні умови. При ньому ОСОБА_4 нікому не давав команди безперешкодно провести розмитнення вантажу. Після вказаної розмови, ОСОБА_7 повернувся до міліції, де повернув сумку з технічним пристроєм. Вранці наступного дня, в приміщенні міліції, ОСОБА_7 повідомили, що зазначені ним факти хабарництва підтвердилися, про що були складені, якісь документи. Після чого, ОСОБА_7 почав оформлювати митні документи на вантаж ТОВ «Черноморська Сталь».

13.07.2012 року оформлення ОСОБА_7 на митному посту «Одеса-Вантажний» вантажу ВАТ «Чорноморська Сталь» пройшло за декілька годин, без будь яких перешкод. Чи зустрічався ОСОБА_7 у цей день з ОСОБА_4, свідок не пам'ятає.

В кінці липня 2012 року, після оформлення вантажу, про який йшла розмова з ОСОБА_4, свідок ОСОБА_7 надав працівникам відділу міліції, розташованому в аеропорту м. Одеси, грошові кошти в сумі 1100 $ США. Після чого, в присутності двох понятих, які були невисокого зросту, худорлявої статури, один з волоссям темного кольору, а другий світлого кольору, працівники міліції з грошових коштів зробили копії, оригінали грошей позначили, присипали порошком та передали йому. Про вказані слідчі дії був складений протокол. Грошові кошти, повернуті йому працівниками міліції ОСОБА_7 поклав у сумку, яку йому знов видали в міліції, після чого свідок поїхав до митного посту « Одеса-Вантажний». В службовому кабінеті ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_4 про розстрочку виплати раніше обумовлених грошових коштів, після чого на запитання свідка, ОСОБА_4 повідомив, що гроші, які приніс ОСОБА_7, необхідно віддати ОСОБА_5 Як повідомив ОСОБА_7, особисто ОСОБА_5 він не знав, однак бачив в приміщенні митниці. Знайшовши ОСОБА_5 в приміщенні митниці, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5 про те, що він від ОСОБА_4, після чого обвинувачений відвів свідка у свій кабінет на другому поверсі, де ОСОБА_7 передав свою розмову з ОСОБА_4 і пояснив, що сума виплати з дозволу ОСОБА_4 менша, після чого передав грошові кошти в сумі 1100 доларів США ОСОБА_5 особисто в руки, який поклав їх або на папери, розташовані на робочому столі, або у стіл. Обвинувачений ОСОБА_5 взяв вказані гроші і був з усім згоден. Про що ще йшла розмова в кабінеті ОСОБА_5, свідок ОСОБА_7 не пам'ятає, чи обговорювали вони суму хабара, та як вони повинні були розподіленні, ОСОБА_7 також не пам'ятає. Чи був ОСОБА_5 здивований при отриманні грошей, ОСОБА_7 не пам'ятає. До ОСОБА_5 за допомогою з оформлення вантажу, ОСОБА_7 не звертався. Грошові кошти ОСОБА_5 у ОСОБА_7 не вимагав. Після передачі грошових коштів, обвинувачений, ОСОБА_7 передав працівникам міліції (місце передання не пам'ятає) раніш надану йому сумку із спеціальним пристроєм, підписав пояснювальну та якісь документи.

Через декілька днів, у ОСОБА_7 знов з'явилися гроші, які він, як і у минулий раз, надав працівникам міліції. Грошові кошти в сумі 2200 доларів США працівники міліції в присутності понятих, двох молодих чоловіків, знов позначили, зняли з них копії, про що склали протокол. Після чого сумку та гроші видали ОСОБА_7, які він передав ОСОБА_5 в тому ж самому кабінеті. В кабінеті ОСОБА_7, перерахував гроші та передав ОСОБА_5 Як повідомив ОСОБА_7, наскільки він пам'ятає ОСОБА_5, після отримання грошей, також їх перераховував, а потім поклав їх на папери, які були розташовані на робочому столі. Вийшовши за будівлю митниці, ОСОБА_7 віддав сумку працівникам міліції, які повідомили йому, що він вільний. Потім в відділі міліції аеропорту м. Одеси, ОСОБА_7 написав пояснення та інші документи. Працівники міліції проводили за його участю слідчі дії, в прокуратурі м. Одеси його допитували по обставинам справи.

Як зазначив ОСОБА_7, ОСОБА_5 отримуючи грошові кошти знав, що вони призначені для ОСОБА_4 Однак, чи знав ОСОБА_5 за що ОСОБА_4 були передані вказані грошові кошти, свідку ОСОБА_7 відомо не було.

Після оголошення в судовому засіданні заяви ОСОБА_7 про прийняття мір до керівництва митного посту «Одеса-Вантажний» (дата реєстрації 10.07.2012 року) (т.1 а.п.6), ОСОБА_7 зазначив, що він не пам'ятає дату її складання. У зв'язку з чим на заяві відсутня дата її надання, ОСОБА_7 пояснити не зміг. Однак повідомив, що він її написав та надав працівникам міліції ще до зустрічі з ОСОБА_4, коли ще ні ОСОБА_4, ні хто не будь з керівництва митниці, грошові кошти у нього не вимагали. Заяву він написав так як йому хтось з інспекторів чи брокерів сказав, що без грошей він не розмитнить вантаж. Заяву писав у відділку міліції аеропорту м. Одеси, оскільки раніше бачив, що там міжрегіональна організація по боротьбі з корупцією. Начальник ВМ доручив виконавцеві прийняти від ОСОБА_7 заяву. У міліції з ним працював слідчий ОСОБА_46 та інші працівники міліції, однак решту прізвищ працівників міліції ОСОБА_7 не пам'ятає. Заяву щодо незаконних дій працівників митниці складали з його слів у приміщенні відділення міліції. Мета надання заяви була в тому, щоб покарати працівників митниці і в подальшому без надавання хабара здійснювати розмитнення вантажу. До обвинуваченого ОСОБА_4 свідок ОСОБА_7 звернувся з питанням оформлення вантажу після подачі заяви до правоохоронних органів. На першу зустріч з раніш невідомим йому начальником митного посту ОСОБА_4 свідок йшов вже з спеціальною технікою, яка знаходилася в сумці. Вказані предмети були видані працівниками міліції. Інструкції з користування технічними пристроями йому не надавалися, як повідомили йому працівники міліції вищевказана сумка повинна була знаходиться на правому плечі. Крім того, як пояснив ОСОБА_7, після того, як він повертав сумку з технічними засобами працівникам міліції його викликали до відділення міліції де він надавав письмові пояснення про зустріч з ОСОБА_4 Зображення записів зроблених за допомогою техніки, йому ніхто не демонстрував.

Відповідаючи на запитання учасників процесу ОСОБА_7 зазначив, що хабародавцем по інших справах ніколи не виступав. Гроші на хабар він узяв від продажу автомобілю «Тайота-Прадо», який належав його родичці.

Однак в подальшому, після залученням за клопотанням адвокатів обвинуваченого ОСОБА_4 матеріалів за фактом вимагання хабара у ОСОБА_7 заступником директора ДП «Укрпрофекспертиза» 5000 доларів США, свідок ОСОБА_7 повідомив, що він не пам'ятає обставини справи, які відбувалися у 2011 році, а також те, що він не пам'ятає свої дії, які відбувалися багато років тому.

Оглянувши заяву (т.1 а.п.5), яка адресовану на ім'я начальника департаменту ГСБЕП МВС України та зареєстрована 07.08.2012 року, свідок ОСОБА_7 пояснив, що вказану заяву він складав знаходячись у відділенні міліції аеропорту м. Одеси. До міста Києва для надання заяви щодо незаконних дій посадових осіб митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці для надання заяви він їздив.

Усі зустрічі з ОСОБА_4 свідок ОСОБА_7 фіксував за допомогою спеціальних пристроїв наданих йому працівниками міліції.

Відповідаючи на запитання учасників процесу ОСОБА_7 повідомив, що документи на оформлення вантажу він подав після зустрічі з ОСОБА_4, тобто на момент подачі заяви в ДСБЕЗ у нього не було ще товару і він не подав у митний пост «Одеса-Вантажний» документи на розмитнення вантажу.

Як повідомив ОСОБА_7, він не знає, у зв'язку з чим раніше з ТОВ «Чорноморської Сталі» та ТОВ «Олта» не вимагали гроші за розмитнення вантажу, а у нього працівники митниці зажадали хабара.

Причини, у зв'язку з чим в подальшому митний пост «Одеса-Вантажний» не здійснив оформлення митних документів на вантаж «Чорноморська Сталь», які були надані ОСОБА_7 06.09.2012 року, свідок не пам'ятає, однак вважає, що це була помста працівників митниці.

Крім того, ОСОБА_7 пояснив, що він не пам'ятає, про те, що йому повідомлялося про прийняте рішення, а саме про відмову в порушенні кримінальної справи за його заявою про вимагання хабара.

Крім того, свідок ОСОБА_7 зазначив, що в ході досудового слідства обвинувачений ОСОБА_4 йому погрожував. Вказаний факт відбувся в прокуратурі м. Одеси.

Відповідаючи на запитання учасників процесу ОСОБА_7 пояснив, що він приймав участь в судовому засіданні в апеляційному судді Одеської області при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу.

Крім того, як зазначив свідок ОСОБА_7 йому відома фірма «Олта», однак фірма «Орід» йому не знайома. Фірму «Олта» залучав ОСОБА_7, а хто залучав на роботу фірму «Орід», він не знає, швидше за все, саме він її запропонував заступнику директора ТОВ «Чорноморська сталь».

В загальній кількості весь вантаж розмитнював він, дещо розмитнювала фірма «Олта», але це було разово, а не на постійній основі. Про те, що фірма «Олта» займалася розмитненням вантажу «Чорноморська Сталь» з липня 2011 року по липень 2012 рік, ОСОБА_7 відомо не було, однак про вказаний факт він міг забути.

У серпні 2012 року він міг розмитнювати вантаж для ТОВ «Чорноморська сталь». Документи на розмитнення отримав від бухгалтера ТОВ «Чорноморська Сталь».

Переглянувши документи на розмитнення (Т.2 а.п.29-40) від 11.07., 12.07, 13.07. 2012 року, які були надані до митниці від фірми «Олта» на розмитнення вантажу «Чорноморська Сталь», свідок ОСОБА_7 повідомив, що можливо це він попросив працівника фірми «Олта» оформити митні документи. Вказане, можливо, обумовлено тим, що ОСОБА_7 займався написанням заяви в міліцію у зв'язку з чим у нього не було часу подати декларацію до митниці. Фірму «ОРІД» він не знає.

Оглянувши документи ТОВ «Чорноморська Сталь» за 2011-2012 роки, свідок ОСОБА_7 повідомив, що він не знав про надання послуг фірмами «Олта» та «Орід». Як пояснив свідок ОСОБА_7, особисто він звертався до фірми «Олта» з проханням допомогти йому у оформленні документів при розмитненні вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь», що доставляються наземним транспортом. ОСОБА_7 оформляв вантаж, який приходить морем, а фірма «Олта» призводила вантаж автотранспортом. З фірмою «Олтой» договори про розмитнення укладав особисто він. З керівництвом фірми «Олта» ОСОБА_7 познайомився багато років тому. Окрім директора фірми «Олта», яким є ОСОБА_24, він ще знає співробітника фірми ОСОБА_25. Контракт з фірмою «Олта» був підписаний, оскільки він не міг на той час оформляти вантажі для ТОВ «Чорноморська сталь», так як часто був у від'їзді. Контракт з фірмою «Олта» підписував ОСОБА_7

Як повідомив свідок ОСОБА_7, фірма «Олта» в повному обсязі працює з ТОВ «Чорноморська Сталь» з 21.03.2012 року, фірма «Олта» оформляла вантажі у відсутність ОСОБА_7 Попереднє повідомлення на митницю подавала фірма «Олта». Воно подавалося 11.07.2012 року. Попередні повідомлення містять загальні дані про вантаж і контракти. Після оформлення вантажу в пункті пропуску, в декларації вказується докладні дані про вантаж. Фірмі «Олта» документи надавав ОСОБА_7 Декларацію оформляв особисто він, а у його відсутності фірма «Олта».

Перевезенням вантажу з порту на митний пост «Одеса-Вантажний» займалася транспортна компанія «Стартранс», директором якої є ОСОБА_26 До перевезення компанією контейнерів, він не має ніякого відношення, так як вказаним питанням займається експедиторська компанія. В подальшому ОСОБА_7 особисто розмитнював вантаж, так як повернувся до роботи і фірма «Олта» йому була вже не потрібна.

З приводу вимагання хабарів на митниці він у представників фірми «Олта» не цікавився, так як не хотів вводити їх у курс своїх робочих питань. Оформляють весь вантаж одні й ті ж митники. На питання учасників судового розгляду, чому у ТОВ «Олта» не вимагали хабар, а у нього зажадали, ОСОБА_7 не зміг відповісти.

допитана в якості свідка ОСОБА_27 повідомила суду, що працює державним інспектором митного посту м. Іллічівськ. Станом на липень 2012 року працювала інспектором МП «Одеса-Вантажний» Південної митниці. Обвинувачений ОСОБА_4 являвся керівником митного посту. Охарактеризувала його з позитивної сторони. Раніше вона оформляла вантаж ТОВ «Чорноморська сталь». 13.07.2012 року ОСОБА_27 оформляла вантаж, декларантом був ОСОБА_7 від ТОВ «Чорноморська Сталь». Як повідомила свідок ОСОБА_27, на митному пості існує автоматизована система управління ризиками. Під час оформлення вказаних документів, автоматизованою системою не було обрано будь-якого форму контролю, у тому числі АСАВУР не вказала на необхідність проведення митного огляду, у зв'язку з чим свідком ОСОБА_27 були перевірені надані документи, та приблизно через 20 хвилин товар був наданий отримувачу. Як зазначала свідок, особисто до неї, ні ОСОБА_4, а ні хто не-будь з митниці не звертався з приводу того, щоб спростити оформлення вантажу. Як пояснила ОСОБА_27, станом на 13.07.2012 року начальник МП ОСОБА_4 знаходився у відпустці. Обвинуваченого ОСОБА_5 знає, він до неї з цього питання також не звертався, до даної декларації ОСОБА_5 не має ніякого відношення; допитана в якості свідка ОСОБА_28 повідомила, що працює старшим інспектором відділу митного оформлення №2 МП «Одеса-Порт». У вересні 2012 року працювала інспектором МП «Одеса-Вантажний», начальник якого був ОСОБА_4 Охарактеризувала його з позитивної сторони. Назва ТОВ «Чорноморська сталь» їй знайома, однак керівників и представників цієї фірми вона не знає. Восени 2012 року свідок ОСОБА_28 оформлювала картку-відмову в митному оформленні ТОВ «Черноморська Сталь», так як необхідно було здійснити коригування митної вартості товарів. Документи не містили усі необхідні дані, існували розбіжності, у зв'язку з чим декларанту було запропоновано надати всі документи. Однак, не отримавши у визначений час необхідні документи, свідком була оформлена картка-відмова в митному оформленні на підставі діючого законодавства. Будь яких вказівок, щодо оформлення вказаного вантажу їй ніхто не надавав. Вказівок щодо перешкоджання ТОВ «Чорноморська Сталь» в митному оформленні вантажів, їй також ніхто не надавав. Обвинуваченого ОСОБА_5 вона знає, однак він не мав до цієї ситуації ніякого відношення. допитана в якості свідка ОСОБА_23 повідомила, що працює директором ТОВ «АВН Груп». Свідка ОСОБА_7 знає з літа 2012 року, з ним познайомилася, працюючи в брокерській компанії «Трейд Бізнес Сервіс». У зв'язку з тим, що на той момент у неї не було брокерів, ОСОБА_7 пообіцяв оформити митні документи на вантаж фірмі «Просперіті - Південь». Умови оплати його роботи були в еквіваленті 300 $ США, які вона йому заплатила по закінченні оформлення вантажу, під час передачі їй декларації. Про факт вимагання працівниками митного посту «Одеса-Вантажний» у ОСОБА_7 грошових коштів за оформлення митних документів на вантаж, їй нічого відомо не було. Спільно з ОСОБА_7 вона працювала біля двох разів.

Крім того, як зазначила свідок ОСОБА_29, на протязі 2012 року вона неоднаразово призводила розмитнення вантажу через митний пост «Одеса-Вантажний, однак жодного разу ніхто з керівництва митниці хабарів у неї не вимагав. Свідка ОСОБА_7 їй рекомендували як людину, яка давно працює з розмитнення вантажів.

Також, судом були досліджені письмові докази в кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованих їм кримінальних правопорушень:

заява ОСОБА_7 без зазначення автором дати подання (зареєстрована 07.08.2012 року) до начальника департаменту ГСБЕП МВС України про прийняття мір відповідно до чинного законодавства стосовно начальника митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4 та начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_5 за вимагання хабара в розмірі 3000 доларів США за безперешкодне оформлення вантажів ТОВ " Чорноморська Сталь» (а.п.5); заява ОСОБА_7 без зазначенням автором дати подання (зареєстрована 10.07.2012 року) до начальника відділу УОР департаменту ГСБЕП МВС України щодо незаконних дій керівництва митного посту «Одеса-Вантажний», а саме вимагання хабара за митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» (а.п.6); протокол помітки грошових коштів згідно якого 13.08.2012 року у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_30 були помічені гроші в сумі 2200 доларів США, видані ОСОБА_7 з метою перевірки фактів вимагання хабара ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.п. 10-11); протокол огляду та вручення грошових коштів від 09.08.2012 року, відповідно до якого у вказаний день працівники міліції в присутності понятих: ОСОБА_13 та ОСОБА_15 надали ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1100 доларів США (а.п. 12-13);

-заява ОСОБА_7 від 09.08.2012 року на імя начальника відділу боротьби із злочинами в органах влади та управління південного регіону УОР ДГСБЕП МВС України про добровільне видання ним працівникам міліції 1100 доларів США для перевірки його заяви про факт вимагання хабара начальником митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4 та начальником відділу митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_5 (а.п. 14);

- заява від 13.08.2012 року на ім'я начальника відділу УОР департаменту ГСБЕП МВС України в Одеській області про надання ОСОБА_7 дозвілу на використання працівниками міліції наданих ним грошових коштів в сумі 2200 доларів США для перевірки його заяви про факт вимагання хабара начальником митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4 та начальником відділу митного посту «Одеса-Вантажний», ОСОБА_5 (а.п. 15);

- довідка заступника Генерального прокурора України від 09.08.2012 року, про перевірку законності заведення ОРС стосовно одного з керівників митного посту «Одеса-Вантажний» та начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний», відповідно до якої, законність отриманих дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують права та свободи людини, не була порушена (а.п.26);

- протокол огляду місця події від 13.08.2012 року, відповідно до якого слідчий прокуратури м. Одеси Томашевський, в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_30, оглянув туалетну кімнату, розташовану на другому поверсі приміщення Одеського митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, де було виявлено чоловіка у форменому одязі митника, який назвався головним інспектором митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_5 На питання: «Чи отримував він сьогодні будь-які грошові кошти?» ОСОБА_5 відповів: «Отримував грошові кошти для їх подальшого передання», однак на запитання про особу, яка йому передала гроші, кількість отриманих ним грошових коштів та про особу, якій він повинен був передати вказані гроші, ОСОБА_5 відповідати відмовився. Освітити руки ОСОБА_5 на наявність можливість слідів від спеціального порошку, який був застосований при помітці грошей в сумі 2200 доларів США не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Далі, в присутності понятих, були зроблені змиви з рук ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_5 було запропоновано вказати місце розташування незаконно отриманих ним грошових коштів, у зв'язку з чим ОСОБА_5 пояснив, що гроші знаходяться в його кабінеті №224, у зв'язку з чим усі присутні вийшли з вказаної кімнати та направилися в кабінет ОСОБА_5, двері в який їм відкрив ОСОБА_5 маючихся у нього ключем. Після чого, ОСОБА_5 вказав, на те, що грошові кошти знаходяться десь на документах, які були розташовані на краю столу. Після чого працівники міліції в присутності понятих між документами вилучили грошові кошти в сумі 2200 доларів США. Висвітлити дані кошти на наявність на них слідів спеціального порошку не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Грошові кошти були описані, переписані та упаковані в пакет, який був скріплений підписами.

- посадова інструкція головного спеціаліста митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5 з додатками, а також документ під назвою Попередження про спеціальні обмеження встановленні ЗУ «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією» щодо прийняття до державної служби та проходження державної служби; наказ Південної митниці від 06.06.2012 року про переведення ОСОБА_31 на посаду головного спеціаліста митного посту «Одеса-Вантажний». На вищевказаних документах знаходиться підпис ОСОБА_5, про його ознайомлення з текстом вказаних документів. (а.п. 40-49);

- копії вантажно-митних декларацій з додатками до них стосовно розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська сталь» (а.п.22-69);

- посадова інструкція начальника митного посту «Одеса-Вантажний» з додатками. На вищевказаних документах знаходиться підпис ОСОБА_4 про його ознайомлення з текстом вказаних документів;

- довіреність ПП «Проспіріті-Південь» видана ОСОБА_7, про можливість представляти інтереси підприємця в державних митних органах та отримувати документи (а.п. 115);

- трудових договір від 05.03.2011 року між директором ТОВ «Чорноморська Сталь ОСОБА_17 та ОСОБА_7 (а.п. 119-121);

- протокол оперативно-розшукових заходів від 18.08.2012 року про перегляд в присутності понятих запису диску подій, які відбулися 11.07.,02.08.2012, 09.08.2012, 13.08.2012 року та роздруківка вказаних аудіозаписів (71-76);

- висновок № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року відповідно до якого, на представленому дослідженому на дослідження оптичному носії, у чотирьох директоріях записано вісім файлів формату. З файлів, записаних на досліджуваному оптичному носії, за вказаними в питаннях постановлення реплік виділено п'ять файлів, позначених в ході дослідження як відеофонограми №№1-5. Роздруківки дослівного змісту мовного супроводу відеофонограм №№ 1-5 приводиться в Додатку №2 до даного висновку в суб'єктивному сприйнятті експерта. У додатку №2 наведені окремі кадри відеофонограм №№1-5.

Порушень неприривності відеофонограм №№1-5 в процесі дослідження не виявлено. Представлені для дослідження відео-звукозапис є копією. У відеофонограмах №№1-5 спостерігається неузгодженість звукового супроводу і відеоряду. По копіях не представляється можливим достовірно встановити причини цієї неузгодженості.

У розмовах на відеофонограмах №1 і №2, ймовірно, брав участь ОСОБА_4

У розмовах на відеофонограмах №3-5, ймовірно, брав участь ОСОБА_5

Репліки, ймовірно, належать ОСОБА_4 в додатку №2 до даного висновку позначені як "М1", а ймовірно, належні ОСОБА_5 - як "М3" (а.п. 108-120);

протокол обшуку від 01.10.2012 року, який був проведений у присутності працівників міліції та понятих в приміщенні у службовому кабінеті начальника Південної митниці ОСОБА_8 В ході обшуку виявлені грошові кошти та інші документи (а.п.32-142); копії грошових коштів, які були надані в якості хабара; висновок криміналістичної експертизи щодо барвників, які були взяті з грошових коштів, вилучених в робочому кабінеті ОСОБА_5 протокол огляду грошових коштів в суммі 2200 доларів США; постанова про визнання речовими доказами грошових коштів в сумі 2200 доларів США; характеризуючий матеріал на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а саме: витяги про присвоєння спеціальних звань на ОСОБА_4, атестаційний лист на ОСОБА_4, копія паспорту ОСОБА_4, присяга ОСОБА_4, копія паспорту України ОСОБА_5, присяга ОСОБА_5, урочисте зобов'язання ОСОБА_5, копія подання про присвоєння класного чину ОСОБА_5В; графік роботи працівників митного посту «Одеса-вантажний» Південної митниці, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_5 станом на 13.08.2012 року знаходився на робочому місці;

- заява ОСОБА_5 про надання йому відпустки з 23.08.2012 року;

- відеоматеріали щодо обставин справи від 11.07.2012, 02.08.2012, 09.08.2012 та 13.09.2012 року, які в ході досудового слідства були слідчим визнані речовими доказами.

Відповідно до відеозаписів, папка під назвою «11.07.2012» та «02.08.2012» містить в собі відеозапис розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Записи під назвою «09.08.2012» та «13.08.2012» містять відеозаписи розмов між ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Крім того, за клопотанням учасників процесу, в ході судового розгляду кримінального провадження були оголошенні та залучені до матеріалів кримінального провадження додаткові матеріали, а саме:

довідка ОСОБА_32 про те, що вона з 11.07.2012 по 16.07.2012 року знаходилася на лікуванні в пологовому будинку. Пологи відбулися ІНФОРМАЦІЯ_9. Виписана 16.07.2012 року; наказ начальника Південної митниці про надання головному спеціалісту митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_5 відпустки з 09.07.2012 по 22.07.2012 року; роздруківки з соціальних мереж, які підтверджують знайомство між собою понятих ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_10. Оглезньова; відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_4 від 11.10.2013 року, згідно якого вбачається, що з 13.07.2012 по 01.08.2012 року ОСОБА_4 знаходився на лікарняному. З 10.09.2012 по 01.10.2012 року ОСОБА_4 знаходився у черговій відпустці; відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_4 від 11.10.2013 року, згідно якої вбачається, що з початку серпня 2012 року по 11.10.2013 року ТОВ «Чорноморська Сталь» була надана картка-відмова на розмитнення вантажу від 06.09.2012 року у зв'язку з коригуванням митної вартості з урахуванням рішення про визначення митної вартості від 12.09.2012 року; картка відмова у прийнятті митної декларації у митному оформленні випуску та пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення з додатками, відповідно до якої вбачається, про неможливості декларантом ТОВ Чорноморська Сталь» надати до митного посту «Одеса-Вантажний» бухгалтерську документацію на вантаж у зв'язку з заниженням товариством митної вартості на вантаж; службові характеризуючі матеріали на начальника митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4, відповідно до яких, останній працював у митних органах з листопада 1992 року. 04.10.2010 по 01.10.2012 року працював на посаді начальника митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці, зарекомендував себе з позитивного боку як професійно підготовлений, компетентний, відповідальний керівник. ОСОБА_4 сумлінно ставився до виконання своїх посадових обов'язків та поставлених завдань, був ініціативний, працездатний, вимогливий до себе та підлеглих. Мав добрі організаторські здібності, роботу у підрозділі організував професійно, забезпечував дійовий контроль за виконанням поставлених завдань, у прийнятті рішень був самостійним. Нові завдання сприймав охоче, розумів їх суть та пов'язані з ними проблеми. Швидко орієнтувався у нестандартних ситуаціях. Постійно працював над підвищенням свого професійного рівня, отримані знання уміло застосовував у повсякденній роботі. За діловими якостями характеризується цілеспрямованістю, активністю та наполегливістю у досягненню мети. Мав широкі погляди, умів створювати в колективі сприятливий морально - психологічний клімат. Старанно вивчав митне законодавство та інші документи у митній справі та правильно користувався ними у роботі. По характеру ввічливий, стриманий, толерантний та щирий. З колегами підтримував нормальні стосунки. Критично відносився до недоліків у своїй роботі, з почуттям відповідальності відносився до державної служби. Не допускав дії та вчинки, які б могли зашкодити інтересам державної шкоди чи негативно вплинути на його репутацію як державного службовця. З почуттям відповідальності відносився до державної служби, не допускав дії та вчинки, які б могли дискредитувати його як державного службовця. Виявляв високий рівень культури. У спілкуванні з людьми був ввічливий та коректний. У колективі користувався повагою. Неоднаразово заохочувався з боку керівництва митниці. У роботі дотримувався вимог законів України «Про державну службу». Державну та митну таємницю зберігати міг; відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_4 від 01.11.2012 року, згідно якої, з 13.07.2012 по 06.09.2012 року на митному посту «Одеса-Вантажний» представником ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_12 було подано чотири вантажно-митних декларацій (13.07.2012 року, 23.08.2012, 05.09.2012 та 06.09.2012 року), за однією з яких було відмовлено в митному оформленні;

- відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_4 від 16.11.2012 року з додатками (службова перевірки Одеської Південної Митниці від 21.08.2012 року), відповідно до якої вбачається, що ТОВ «Чорноморська Сталь» з червня 2011 року по серпень 2012 року оформило: митний пост «Одеса-Вантажний» - 39 декларацій; митний пост «Одеса-Порт» 9 декларацій, а також 27 документів контролю доставки товарів. Крім того, відповідно до висновку службової перевірки Одеської південної митниці, вбачається, що митне оформлення товарів ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.07.2012 року здійснено відповідно до вимог чинного законодавства;

- службовий характеризуючий матеріал Одеської Південної митниці на ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем попередньої роботи;

- завірені належним чином копії матеріалів кримінальної справи №0511201100057 щодо отримання хабара заступником директора філіалу ДП «Укрстройекспертиза» в Одеській області ОСОБА_33 грошових коштів в сумі 5000 доларів США від ОСОБА_7

Суд дослідивши надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає виправданню в інкримінованому йому злочині за відсутністю в його діях складу злочину, із наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні поряд з іншими підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Згідно з ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину орган досудового розслідування обґрунтовує такими головними доказами: заявою ОСОБА_7 від 10.07.2012 року щодо незаконних дій посадових осіб митного посту «Одеса-Вантажний», яка була подана до правоохоронних органів за день до знайомства ОСОБА_7 з начальником митного посту ОСОБА_4, показаннями свідка ОСОБА_7, який в своїх свідченнях зазначив, що гроші особисто ОСОБА_4 не передавав, а надав їх вже потім, а саме через місяць, після оформлення митних документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь» головному інспектору митного посту ОСОБА_5, а також відеозаписами, на яких зафіксовано факт розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_4 11.07., 02.08.2012 року, факт розмови від 09.08.2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та факт отримання 13.08.2012 року ОСОБА_5 грошових коштів від ОСОБА_7

Разом з тим, вказані докази не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Орган обвинувачення жодним чином, крім показів ОСОБА_7, не доведений факт зустрічі, розмови та одержання начальником митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_4 у свідка ОСОБА_7 грошей за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильності митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів.

Як зазначено у ст. 86 КПК України доказ визнається допустимими, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Обов'язок доведення законності та достовірності доказу покладений на обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність повинна ґрунтуватися на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населенням.

Будь-яка інформація, здобута оперативним шляхом, навіть при умові легального отримання цієї інформації, повинна бути легалізована у встановлений законодавством спосіб.

Відповідно до ст.8 ч.2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» негласне проникнення до житла або в інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за перепискою, телефонними розмовами, телеграфної або іншої кореспонденції, застосування інших технічних засобів отримання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятого за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника.

Згідно пунктів 2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28.03.2008 року «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» тільки за мотивованим рішенням суду можуть бути застосовані такі обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина як застосування інших технічних засобів отримання інформації. Під іншими технічними засобами отримання інформації належить розуміти такі засоби, які дають можливість негласно фіксувати за каналами зв'язку розмови, дії, обстановку.

Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутнє рішення суду чи витяг про тимчасове обмеження конституційних прав ОСОБА_4 і ОСОБА_5 шляхом застосування технічних засобів для негласного зняття інформації, що на підставі ст. 8 ч. 2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», та п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 р. № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства», ст. 84 КПК України є підставою для визнання цих доказів, як недопустимими.

Довідка прокурора від 09.08.2012 року щодо перевірки законності заведення оперативно-розшукової справи № 14/12, яку обвинувачення надало суду як доказ, не є протоколом легалізації оперативної інформації.

Відповідно до ст.9 ч.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності порушується оперативно-розшукова справа. Тільки при даній умові можливо проведення оперативно-розшукових заходів.

В матеріалах кримінального провадження відсутній документ, який би стверджував про законність проведення оперативно-розшукової справи стосовно ОСОБА_4, а саме постанова від 25.04.2012 року про заведення ОРС. Також відсутні дані, що вказана ОРС порушена стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що також не дає безперечних підстав вважати, що вказана ОРС порушена стосовно обвинувачених.

Крім того, як вбачається з вказаної довідки, вказана ОРС заведена 25.04.2012 року стосовно одного з керівників посту «Одеса-вантажний» Південної митниці та начальника відділу зазначеного митного посту, які вимагають хабара у сумі 3300 доларів США від представника ВАТ «Чорноморська Сталь» за безперешкодне оформлення вантажів на митниці. Натомість, як вбачається з наказу начальника Південної митниці № 847 - К від 06.06.2012 року, ОСОБА_5 переведений з посади старшого інспектора митного поста «Одеса-вантажний» Південної митниці на посаду головного інспектора. Таким чином, вбачається, що посада начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний», стосовно якого заведена ОРС № 12/14, не співпадає з посадою, яку обіймав ОСОБА_5 на час її заведення ОРС.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, свідок ОСОБА_7 вперше звернувся до відділу УКР Департаменту ДСБЕЗ МВС України 11.07.2012 року, натомість, відповідно до вищевказаної довідки, ОРС № 14/12 за фактом вимагання працівниками митного посту хабара у сумі 3300 доларів США від ОСОБА_7 заведена ще 25.04.2012 року. Крім того, постанова апеляційного суду Одеської області щодо фіксації даних про вимагання хабара ОСОБА_4 винесена 06 червня 2012 року.

Аналізуючи викладене вбачається, що ОРС заведена ще за 3 місяці до звернення ОСОБА_7 до органу досудового розслідування, з якого працівникам міліції стало відомо про незаконні дії працівників митниці, а оперативно-розшукові заходи стосовно виявлення та підтвердження незаконних дій посадових осіб митного посту «Одеса-Вантажний» проводились, як найменше, за місяць до отримання інформації та надання до органу досудового розслідування звернення ОСОБА_7 про незаконні дії працівників митного посту «Одеса-Вантажний».

Крім того, як було з'ясовано в судовому засіданні, наданий стороною обвинувачення для огляду цифровий носій у вигляді лазерного диска із записаною на ньому інформацією, є копією, а не оригіналом.

Крім того, відповідно до висновку № 8784/07 криміналістичної експертизи відеозапису від 08.01.2013 року, у відеофонограмах №№1-5 спостерігається неузгодженість звукового супроводу і відеоряду. По копіях не представляється можливим достовірно встановити причини цієї неузгодженості.

Клопотання про перегляд інформації або призначення необхідної експертизи з оригіналом носія від обвинувачення до суду не надходило.

Виходячи з цього, дані фрагменту відеозапису не можуть бути безперечно визнані належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні.

Протокол розшукових дій від 18.08.2012 року на думку суду, не є належним доказом достовірності інформації, яка міститься на лазерному диску і не може ним бути.

Крім того, відповідно до вказаного протоколу розшукових дій від 18.08.2012 року органом досудового слідства проведений комплекс оперативно-технічних заходів, в ході яких на одежі ОСОБА_7 були встановлені оперативно-технічні звуко - відео записуючі пристрої, за допомогою яких були зафіксовані зустрічі від 11.07.2012, 02.08.2012, 09.08.2012 та 13.08.2012 року. Однак, як вбачається з показань свідка ОСОБА_7, вказані пристрої перед відвідуванням ОСОБА_4 були зафіксовані не на одежі, а в сумці, яку ОСОБА_7 тримав при розмові з начальником митного посту ОСОБА_4 перед собою.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачення як доказ надало суду лише два протоколи огляду та вручення коштів та протокол огляду місця події. Інші протоколи, зокрема, щодо встановлення у сумку технічних засобів, в якому би були зазначені всі вихідні дані цих засобів та протокол вилучення технічних заходів після виходу з митного посту «Одеса-Вантажний», обвинуваченням суду не надавались.

Таким чином, відсутність вищевказаних протоколів унеможливлює спроби суду усунути протиріччя між даними, які в містяться в протоколі від 18.08.2012 року, на який обвинувачення посилається як на доказ винуватості ОСОБА_4 та даними, які містяться в показаннях свідка ОСОБА_7, які також мають підтверджувати доводи обвинувачення.

Крім того, обвинуваченням не надано даних щодо дати, місця та обставин повернення ОСОБА_7 технічних пристроїв працівникам міліції. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 також не міг надати суду вказану інформацію, посилаючись на те, що він не пам'ятає вказані обставини.

Крім того, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тощо.

Однак, виходячи з аналізу досліджених судом доказів, вивчивши матеріали кримінального провадження, допитавши усіх осіб, які були заявлені сторонами у кримінальному провадженні, вбачається, що обставини справи, виявлені в суді, не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими.

Так, доводи обвинувачення, що ОСОБА_7, усвідомлюючи, що ОСОБА_4, будучи службовою особою - начальником митного посту, здійснюючи контроль за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста міг вплинути на збільшення митних платежів і зборів за переміщення через митний кордон України вантажів, які прямують на адресу ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» внаслідок, чого митне оформлення буде затягуватись, що негативно вплине на роботу зазначених підприємств, був змушений погодитесь на пропозицію ОСОБА_4 передати хабар в загальній сумі 3000 доларів США, є необґрунтованим. Даний пункт обвинувачення взагалі не підтверджений жодним належним доказом.

Спростовуючи обвинувачення в цій частині суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 МКУ подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 338 Митного кодексу України передбачені та вказані випадки, коли за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, може також проводитися огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, вбачається, що при наданні документів на оформлення митних документів інформаційний комплекс самостійно без участі та втручання будь-яких осіб, формує перелік митних процедур, які повинен виконати працівник митниці, який прийняв декларацію митного контролю. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можливий лише за умови прийняття вказаного рішення у письмовій формі та за умови порушенням вимог, передбачених ст. 338 МКУ.

Аналізуючи документи щодо здійснення митного оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.07.2012 року на митному пості Одеса-Вантажний» Південної митниці та з урахуванням показів свідка ОСОБА_27 (інспектор МП «Одеса-Вантажний») вбачається, що під час оформлення вказаних документів, автоматизованою системою, не було обрано будь-якої форми контролю товару, у тому числі контролю, пов'язаного з необхідністю проведення митного огляду, у зв'язку з чим свідком ОСОБА_27 були перевірені надані документи, та приблизно через 20 хвилин товар був наданий отримувачу. Як зазначала свідок ОСОБА_27, особисто до неї, ні ОСОБА_4, ні хто небудь, з митниці не звертався з приводу того, щоб спростити оформлення вантажу.

Таким чином, ураховуючи той факт, що ОСОБА_7 були дотримані вимоги Митного кодексу України при здійсненні митного оформлення вантажу, про що йому було достовірно відомо, начальник митного посту «Одеса-Вантажний» не мав би права та можливості вирішити питання щодо огляду товару, який проходить митне оформлення, так як умовою для вказаної дії є письмове доручення, а надати його ОСОБА_4 не міг так як, по-перше, знаходився на лікарняному, а, по-друге, декларантом були дотримані усі необхідні вимоги чинного законодавства.

Крім того, як уже було вказано, на момент розмитнення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь», а саме 13.07.2012 року начальник митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_4 знаходився на лікарняному, а тому не міг контролювати або здійснювати нагляд за митним оформленням вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та надавати письмові вказівки щодо необхідності проведення огляду товару.

Як зазначала свідок ОСОБА_27, особисто до неї, ні ОСОБА_4, ні хто небудь, з митниці не звертався з приводу того, щоб спростити 13.07.2012 року оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь».

Крім того, доводи обвинувачення про обізнаність ОСОБА_7 про той факт, що ОСОБА_4 міг вплинути на збільшення митних платежів при оформленні митних документів також не тільки не підтверджені матеріалами кримінального провадження, а й спростовуються показаннями, наданими самим свідком ОСОБА_7, який в судовому засіданні під час свого допиту повідомив, що до13.07.2012 року він на території митного посту «Одеса-вантажний» не здійснював оформлення митних документів. Обвинувачений ОСОБА_4 особисто йому був не знайомий. Коли він працював на інших митницях, у нього ніхто хабара не вимагав.

Крім того, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року, вбачається, що начальним митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4 під час бесіди 11.07.2012 та 02.08.2012 року у своєму службовому кабінеті із свідком ОСОБА_7 лише відповідав на його запитання щодо можливості та умов оформлення документів на вказаному митному посту, при цьому не говорив про небезпеку, яка може спіткати ОСОБА_7 у разі його ненадання ОСОБА_34 хабара.

Таким чином, доводи обвинувачення про той факт, що ОСОБА_7 був змушений погодитись на пропозицію ОСОБА_4 передати хабар в загальній сумі 3000 доларів США є необґрунтований та не підтверджений будь-якими доказами.

Крім того, доводи обвинувачення про той факт, що ОСОБА_4, опасаючись бути викритим працівниками правоохоронних органів в одержанні хабара, повідомив ОСОБА_7, що грошові кошти в сумі 2200 доларів США він повинен принести після завершення митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» в кінці поточного місяця, тобто липня 2012 року, також не знайшли свого підтвердження, ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні та спростовуються показаннями обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не підтвердили факт попередньої домовленості між собою на отримання хабара від свідка ОСОБА_7 Крім того, свідок ОСОБА_7, в своїх свідченнях, наданих в судовому засіданні, не зазначив про той факт, що ОСОБА_4 надавав вказівки ОСОБА_5 про отримання від ОСОБА_7 грошових коштів.

Крім того, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року, вбачається, що під час зустрічі від 11.07.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_4 не зазначає будь яку дату надання йому будь-яких грошей. Натомість ОСОБА_7 під час зустрічі від 02.08.2012 року говорить: « Я же за прошлый месяц еще не…… Можно ли это сделать с недели?» Таким чином, під час розмов від 11.07.2012 року та 02.08.2012 року ОСОБА_4 ні дату розмитнення товару, ні дату передачі ОСОБА_7 грошових коштів не знав, як це зазначено в обвинувальному акті.

Крім того, доводи обвинувачення про той факт, що ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, повідомив ОСОБА_7 про те, що грошові кошти за безперешкодне митне оформлення вантажів та відсутність контролю з його боку за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів він повинен передати головному інспектору митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5 є необґрунтованими та спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, який повідомив, що під час розмови з ОСОБА_7 він направляв його до ОСОБА_5 з метою надання останньому інформації щодо кількості вантажу, який планується розмитнити для складання приблизної суми митного платежу для надання щомісячної інформації до Головної Митниці, яку, відповідно до своїх функціональних обов'язків, підготовлював ОСОБА_5

Крім того, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року вбачається, що під час зустрічі від 02.08.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_4 вказує на ОСОБА_5 при наступних обставинах. Так ОСОБА_7 говорить: « я же за прошлый месяц еще не…… Можно ли это сделать с недели?» ОСОБА_4: «Хорошо. Только с ОСОБА_35. Знаете ОСОБА_35? ОСОБА_5, в низу. Вы подойдете ….Я ему скажу….». Таким чином, з вказаного діалогу між вказаними особами, неможливо зрозуміти висновок, що повинен був зробити, але не зробив ОСОБА_7 для ОСОБА_4 та що він повинен зробити ОСОБА_5 також не зрозуміло.

Вказані обставини не підтверджують доводи обвинувачення про зазначення ОСОБА_4 свідку ОСОБА_7 на обвинуваченого ОСОБА_5 як на особу, якій необхідно передати хабара при цьому вказані обставини не спростовують версію ОСОБА_4 щодо обґрунтованих підстав для необхідності ОСОБА_7 надати ОСОБА_5 необхідної інформації про кількість та вартість вантажу, який ОСОБА_7 планував розмитнювати на території митного посту «Одеса-Вантажний».

Крім того, доводи обвинувачення про те, що ОСОБА_4 мав на свій розсуд розпорядитися грошовими коштами в сумі 2200 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_7, однак не зміг, оскільки його злочинну діяльність було викрито,- є необґрунтованими та спростовується показаннями ОСОБА_4, який пояснив, що ніякого відношення до грошових коштів в сумі 2200 доларів США, вилучених працівниками міліції в кабінеті у ОСОБА_5, не має. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 також не підтвердив той факт, що грошові кошти, які були знайдені 13.08.2012 року на робочому столі в його кабінеті мали бути ним передані ОСОБА_4 Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що не пам'ятає про що йшла розмова в кабінеті ОСОБА_5 Чи обговорювали вони суму хабара, та як вони повинні були розподілені, ОСОБА_7 також пам'ятає.

Крім того, як зазначено у ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Так, відповідно до заяви ОСОБА_7 без зазначення автором дати її подання (зареєстрована 07.08.2012 року) до начальника департаменту ДСБЕП МВС України про прийняття мір відповідно до чинного законодавства стосовно начальника митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4 та начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_5 за вимагання хабара в розмірі 3000 доларів США вказано, що ОСОБА_4 надав вказівки щодо розмитнення своїм підпорядкованим робітникам для безперешкодного оформлення документів (а.п.5). Однак, допитаний в ході судового засідання свідок ОСОБА_7 спростував вказані дані та пояснив, що ОСОБА_4 в його присутності нікому вказівки щодо розмитнення вантажу «Чорноморська Сталь» не надавав.

Крім того, в судовому засіданні не підтвердилися показання ОСОБА_7 про той факт, що ініціатором зміни місця митного оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» в липні 2012 року був не він, а директор «Чорноморська Сталь» ОСОБА_17, який наказав ОСОБА_7 здійснити розмитнення товару на митному пості «Одеса-Вантажний». Так, вказаний факт спростований ОСОБА_17, який в ході судового розгляду обвинувального акту пояснив суду, що усіма питаннями розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» займався особисто брокер ОСОБА_7, при цьому для ОСОБА_36 було байдуже, де брокер буде розмитнювати товар. Вказівки, щодо змінення місця розмитнення вантажу в липні 2012 року ОСОБА_36 свідку ОСОБА_7 не надавав.

Крім того, в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні не підтвердилися показання ОСОБА_7 про той факт, що після звернення ним до правохоронних органів на митниці йому були штучно створені обставини, у зв'язку з чим він не міг більше оформлювати вантаж на МП «Одеса-Вантажний» спростовуються матеріалами кримінального провадження та показаннями свідка ОСОБА_28

Так, під час надання 06.09.2012 року ОСОБА_7 документів на митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» до митного посту «Одеса-Вантажний», декларантом ТОВ була занижена митна вартість товару, у зв'язку з чим була проведена службова перевірка, і була видана первісна відмова, потім гарантійний лист, після чого була здійснена повна відмова. Під час оформлення вказаних документів ОСОБА_7 працівниками митниці було запропоновано надати відповідну експертизу та розрахунки, бухгалтерські документи, згідно яких митна вартість у даному випадку від 06.09.2012 року була заявлена вже нижче ніж від суми, яка була заявлена ІНФОРМАЦІЯ_9. Однак ОСОБА_7 на вимоги експерта вказав, що станом на 12.09.2012 року, він як декларант ТОВ «Чорноморська Сталь» не може надати виписку з бухгалтерської документації. Таким чином, відмова від оформлення документів 12.09.2012 року на митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» була здійснена працівниками митного посту «Одеса-Вантажний» у зв'язку з наданням ОСОБА_7 до митного посту документів в яких були надані дані, які свідчили про неправомірність заниження митної вартості на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь».

Як вбачається із показань свідка ОСОБА_28 (головний інспектор), відмова була обумовлена тим, що ОСОБА_7 не надані усі документи, вимоги щодо їх надання не виконувалися, у зв'язку з чим, була виписана картка-відмова. Будь яких вказівок, щодо оформлення вказаного вантажу їй ніхто не надавав. Вказівок, щодо перешкоджання ТОВ «Чорноморська Сталь» в митному оформленні вантажів їй також ніхто не надавав.

Крім того, доводи свідка ОСОБА_7 про той факт, що про вимагання хабара обвинуваченим ОСОБА_4 йому стало відомо з розмови брокерів та інспекторів (анкетні дані яких він не пам'ятає) є неогрунтованим та сумнівним. Адже ОСОБА_7 в судовому засіданні не зміг вказати на жодну конкретну особу, від якої йому стало відомо про неможливість оформлення митних документів на вантаж без надання грошових коштів у формі хабара працівникам митного посту «Одеса-Вантажний» тобто на особу якій він настільки довіряв, що навіть не намагався будь-яким чином перевірити її інформацію шляхом допиту колег-брокерів анкетні дані яких йому відомі чи то під час спілкування особисто з посадовими особами митного посту, які начебто вимагали хабара за оформлення митних товарів. Не перевірив інформацію невідомої особи щодо незаконних дій працівниками митниці свідок ОСОБА_7 навіть шляхом допиту директора ТОВ «Олта», який до серпня 2012 року неодноразово за вказівкою ОСОБА_7 оформлював вантаж на митному пості «Одеса-Вантажний». Натомість, як слідує з показань ОСОБА_7, отримавши інформацію щодо незаконних дій працівників митниці, ОСОБА_7 одразу звернувся з заявою до начальника відділу УОР департаменту ГСБЕП МВС України щодо незаконних дій керівництва митного посту «Одеса-Вантажний». На питання учасників процесу щодо підстав звернення з заявою саме до департаменту, розташованого на території аеропорту м. Одеси, який навіть територіально не відноситься до митного посту «Одеса-Вантажний», свідок ОСОБА_7 пояснив це звичайним збігом обставин.

Крім того, аналізуючи матеріали кримінального провадження, вбачається що попереднє повідомлення про розмитнення товару ТОВ «Чорноморська Сталь» в особі ТОВ «Олта» до митного посту «Одеса-Вантажний» надало 11.07.2012 року. Натомість заява ОСОБА_7 до начальника відділу УОР Департаменту ГСБЕП МВС України щодо незаконних дій керівництва митного посту «Одеса-Вантажний» зареєстрована 10.07.2012 року, тобто за один день до початку оформлення ТОВ «Олта» митних документів вантажу «Чорноморська Сталь».

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ТОВ «Олта» станом на 11.07.2012 року на території митного посту «Одеса-Вантажний» безперешкодно, без надання хабара керівництву митниці, призводила оформлення документів на розмитнення багажу ТОВ «Чорноморська Сталь» 15 разів, натомість, як свідок ОСОБА_7 жодного разу не оформлював вантаж на вказаному митному пості.

Таким чином вбачається, що станом на 10.07.2012 рік, ОСОБА_7 жодного разу не оформлював вантаж «Чорноморська Сталь» на митному пості «Одеса-Вантажний», не зустрічався з начальником митного посту ОСОБА_4 та, навіть ще не надавши до митного посту попереднє замовлення на оформлення вантажу, звернувся з заявою до правоохоронних органів щодо вимагання хабара керівництвом митного посту.

Підстави для необхідності здійснити вказані дії, ані свідком ОСОБА_7, ані обвинуваченням доведено не було.

Крім того, суд зазначає той факт, що в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 останні у своїх показаннях стверджували щодо провокації злочину свідком ОСОБА_7 та працівниками правоохоронних органів так як обвинуваченням та свідком ОСОБА_7 не наведено обґрунтованих підстав, які б підтверджували об'єктивність тієї обставин, що дійсно мала будь-яка необхідність втручання ОСОБА_7 в оформленні документів на вантаж «Чорноморська Сталь».

Факт безперешкодного оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» до серпня 2012 року підтверджено директором ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_17, який повідомив, що інших випадків вимагання хабарів він не пам'ятає. Особисто він свідку ОСОБА_7 ніколи не давав гроші на надання хабара працівникам митниці. Проблем з розмитненням вантажу раніше ніяких не було. Крім того, факт безперешкодного оформлення документів на митному посту «Одеса-Вантажний» також підтвердила допитана в якості свідка директор ТОВ «АВН Груп» ОСОБА_29, яка повідомила, що на протязі 2012 року вона неодноразово призводила розмитнення вантажу через митний пост «Одеса-Вантажний, однак жодного разу ніхто з керівництва митниці хабарів у неї не вимагав.

Адже, як вже раніше було вже вказано, ТОВ «Олта» неодноразово безперешкодно оформлювала вантаж на митному посту «Одеса-Вантажний», крім того саме вказана фірма 11.07.2012 року надала до митного посту попереднє замовлення на оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь». Натомість ОСОБА_7 того ж дня, вже маючи при собі аудіо-відео технічні засоби, зустрічається з ОСОБА_4 де інформує останнього про перебування в процесі оформлення документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь».

Крім того, як вбачається з вхідного штампу, заява ОСОБА_7, адресована на ім'я начальника департаменту ДСБЕЗ МВС України була зареєстрована 07.08.2012 року та прийнята на особистому прийомі. Відповідно до адресних даних юридична адреса департаменту ДСБЕЗ МВС України являється: м. Київ, вул. Академіка Богомольца, 10. Натомість, допитаний в ході судового розслідування свідок ОСОБА_7 заперечив той факт, що він їздив до міста Києва для надання заяви стосовно вимагання хабара начальником митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4 Обвинуваченням будь які дані, або будь-які документи, які б усунули вказані протиріччя, надані не були.

В судовому засіданні обвинувачення як доказ надало до суду лише два протоколи огляду та вручення грошових коштів. Інші протоколи в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що, гроші до міліції він приніс в кінці липня. На початку серпня працівники міліції в присутності понятих йому надали гроші, з якими він пішов до ОСОБА_4, а потім до ОСОБА_5 Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, остання зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбулася 02.08.2012 року, перша зустріч між обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відбулася 09.08.2012 року. Перша заява ОСОБА_7 про надання грошових коштів для використання у сумі 1100 доларів США датована 09.08.2012 року.

Таким чином, в матеріалах кримінального провадження повинен бути протокол надання ОСОБА_7 грошей, датований липнем 2012 року; відсутній протокол огляду та надання ОСОБА_7 грошових коштів від 02.08.2012 року; відсутній протокол отримання грошових коштів від ОСОБА_7 від 02.08.2012 року, адже у разі не існування вказаних документів, як виходить з показань ОСОБА_7, він з 02.08.2012 року по 09.08.2012 року, тобто на протязі майже тижня пересувався у своїх справах з грошовими коштами, які були помічені в присутності понятих та надані йому для надання в якості хабара працівникам митної служби.

Крім того, доводи свідка ОСОБА_7 про той факт що 29.09.2012 року він зустрівся з ОСОБА_4 при проведенні очної ставки і той йому заявив, що його чекають неприємності, не знайшли свого підтвердження як в ході досудового, так і судового слідства. Крім того, появу заяви взяткодавача про погрози з боку начальника митного посту «Одеса-вантажний» ОСОБА_4 в апеляційному суді Одеської області від 09.10.2012 року при винесенні рішення про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4, також не знайшла свого підтвердження.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до копій матеріалів кримінального № 0511201100057, наданих стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_4, встановлено, що ОСОБА_12, який у даному кримінальному провадженні має статус свідка, який вимушений був погодитись на умови ОСОБА_4 щодо розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» та передати для нього через обвинуваченого ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3300 доларів США, в 2011 році вже приймав участь в якості потерпілого, а в подальшому в якості свідка в рамках розслідування кримінальної справи щодо надання ним заступнику директора філіалу ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області ОСОБА_33 хабара в сумі 5000 доларів США.

Крім того, працівники міліції, які проводили оперативні заходи, в тому числі за участі ОСОБА_37 як у кримінальній справі № 0511201100057, так і у кримінальному провадженні № 42012170000000006 були ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47.

Таким чином, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_38, який вказав, що працівники міліції ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 йому не знайомі, про те що він забув, що приймав участь в якості хабародавця в рамках розслідування іншої кримінальної справи, а також той факт, що про допомогу стосовно незаконних дій працівників митного посту «Одеса-вантажний» він випадково звернувся саме до працівників правоохоронних органів, які начебто були йому невідомі, однак супроводжували кримінальне розслідування у попередній справі, в якій ОСОБА_7 також виступав в ролі хабародавця.

Аналізуючи викладене, вбачається, що вищевказані докази не відповідають фактичним даним викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 Крім того матеріали кримінального провадження мають протилежні відомості щодо обставин справи та не містять в собі усі необхідні документи. Крім того показання свідків не тільки не підтверджують провину ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а навпаки спростовують її.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та допиту свідків, перша зустріч щодо умов розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відбулася 11.07.2012 року, тоді як оперативно-розшукова справа № 14/12 заведена 25.04.2012 року стосовно одного з керівників відділу посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці та начальника відділу зазначеного митного посту, які вимагають хабара у сумі 3300 доларів США від представника ВАТ «Чорноморська Сталь» за безперешкодне оформлення вантажів на митниці. Тобто, якщо розуміти що ОРС №14/12 порушена стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в квітні 2012 року, тоді вбачається, що працівники правоохоронних органів майже за 3 місяці наперед знали про те, що ОСОБА_4 в липні 2012 року буде вимагати хабара від ОСОБА_7 в сумі 3300 доларів США.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що в липні 2012 року у невстановлений час, у невстановленому місці, у невстановленої особи ОСОБА_7 отримав інформацію про незаконні дії працівників митного посту «Одеса-Вантажний», на якому свідок жодного разу не оформляв документи на розмитнення товару. Після чого, 10.07.2012 року, ОСОБА_7, не бувши особисто знайомим з начальником митного посту ОСОБА_4, не маючи з ним будь-якої розмови щодо умов розмитнення вантажу, не маючи на вказаному митному посту товару на розмитнення, та не надавши ще до митного посту попереднє замовлення на оформлення вантажу, звернувся з заявою без зазначення дати її складання до УОР департамента ГСБЕП МВС України щодо вимагання хабара керівництвом митного посту. Працівники міліції, наступного ж дня у відсутності понятих та без складання протоколу надали ОСОБА_7 оперативно-технічні звуко - відео записуючі пристрої, які, як вбачається зі слів ОСОБА_7, були встановлені в сумці, яку він носив з собою, а відповідно до протоколу розшукових дій від 18.08.2012 року, вказані пристрої були зафіксовані на одежі свідка, з якими ОСОБА_7 пішов до ОСОБА_4 домовлятися про умови розмитнення товару, хоча у цей час фірма «Олта», яка неодноразово розмитнювала вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь» на митному посту «Одеса-Вантажний», в якості декларанта вже подала відповідні документи до митниці.

13.07.2012 року ОСОБА_7 без будь яких перешкод, оформлює документи на розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь». ОСОБА_4 на той час знаходився на лікарняному.

02.08.2012 року ОСОБА_7 з технічними пристроями знов прийшов до ОСОБА_4, де між ними знов відбувалась розмова з питань розмитнення вантажу. В ході розмови, як вбачається з показань ОСОБА_4, він направив ОСОБА_7 до ОСОБА_5 для надання необхідної інформації щодо обсягу та вартості вантажу, який планувався розмитнюватися на митному посту «Одеса-Вантажний», тоді як вбачається з показань ОСОБА_7, обвинувачений йому наказав надати ОСОБА_5 хабара в сумі 3300 доларів США. Докази, які б підтверджували чи спростовували версію свідка, обвинуваченням не надані. Переглянутий в судовому засіданні відеозапис від 02.08.2012 року не несе в собі ґрунтовної інформації щодо змісту розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, яка б підтверджувала факт вимагання ОСОБА_4 грошових коштів, а містить лише не закінченні вислови та слова.

09.08.2012 року ОСОБА_7, з технічними пристроями, прийшов до ОСОБА_5, де, як вбачається зі слів свідка, він передав ОСОБА_5 хабара в розмірі 1100 доларів США за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. Вказана сума призначалась особисто ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_7 повідомив, що грошові кошти в сумі 2200 доларів США, які необхідно передати ОСОБА_4 він принесе наступного разу. Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вказані грошові кошти в сумі 1100 доларів США органом досудового розслідування не встановлені, незважаючи на те, що по матеріалам кримінального провадження ця дія здійснювалася під контролем правоохоронних органів. Свідчення ОСОБА_7 про надання хабара ОСОБА_5, який виступав в ролі пособника в отриманні хабара від ОСОБА_7, частину якої він повинен був передати ОСОБА_4, не підтверджені жодним доказом, у тому числі переглянутим в ході судового засідання відеозаписом від 09.08.2012 року. Таким чином, обвинуваченням не надано доказів того факту, що ОСОБА_4 отримав чи мав отримати чи від ОСОБА_7, чи від ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 1100 доларів США, незважаючи на вказане, дії ОСОБА_4 за вказаним епізодом кваліфікуються за ознаками закінченого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Так, сума хабара, яка інкримінується ОСОБА_4 сягає 3300 доларів США, тобто усі грошові кошти, які ОСОБА_7, як слідує з його слів, передав ОСОБА_5 як для нього самого, так і для ОСОБА_4

Крім того, 13.08.2012 року ОСОБА_7 із застосуванням вищевказаних технічних пристроїв знов прийшов до робочого кабінету ОСОБА_5, де передав особисто в руки останньому грошові кошти в сумі 2200 доларів США. для «начебто» подальшої передачі їх ОСОБА_4 Факт передачі грошових коштів ОСОБА_5 підтверджено показаннями ОСОБА_7 та відеозаписами від 13.08.2012 року, переглянутими в ході судового розгляду кримінального провадження при цьому факт передачі грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_4 не підтверджено жодним свідком, документом чи відеозаписом.

Таким чином, обвинувачення не може ґрунтуватись лише на показаннях ОСОБА_7, які в своїй більшості є суперечливими, нелогічними та не узгоджуються з іншими доказами по справі, а, навпаки, спростовуються ними. Будь-яких інших об'єктивних даних, які підтверджували б факт отримання ОСОБА_4 хабара, немає. Сумніви щодо доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому суд тлумачить їх на користь обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдовувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Оскільки достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, не встановлені, судом вичерпані всі можливості їх отримати, обвинувачений має бути виправданий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України,- у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні вказаного злочину.

Крім того, органом досудового розслідування до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України притягується головний інспектор митного поста «Одеса- Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5

Так, відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні ОСОБА_5, знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний з ОСОБА_4 злочинний намір, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1100 доларів США, що складало на той момент, згідно офіційного курсу Національного банку України 8792 гривни 03 копійки, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5, що суму 2200 доларів США, що залишилася, для ОСОБА_4 він принесе через декілька днів. Згодом грошовими коштами в сумі 1100 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_7, головний інспектор митного поста «Одеса- Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5 розпорядився на свій власний розсуд.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за ознаками: пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Так, обвинувачення ОСОБА_5 орган досудового розслідування обґрунтовує такими доказами: показаннями свідка ОСОБА_7, який підтвердив факт передачі ОСОБА_5 хабара за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів; вирішення якого не входило до функціональних обов'язків обвинуваченого ОСОБА_5, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 09.08.2012, які в подальшому не були вилучені у ОСОБА_5 та відеозаписом, на якому зафіксовано факт зустрічі, однак не містить в собі інформацію щодо отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_7 грошових коштів.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 09.08.2012 року він за вказівкою ОСОБА_4, підійшовши до обвинуваченого ОСОБА_5, повідомив останньому про розмову з ОСОБА_4 і пояснив, що сума виплати з дозволу ОСОБА_4 менша, після чого передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1100 доларів США особисто в руки, які ОСОБА_5 поклав або на папери, розташовані на робочому столі, або у стіл. Обвинувачений ОСОБА_5 взяв вказані гроші і був з усім згоден. Про що ще йшла розмова в кабінеті ОСОБА_5, свідок ОСОБА_7 не пам'ятає, чи обговорювали вони суму хабара, та як гроші повинні були розподілені, про що ОСОБА_7 також пам'ятає. Чи був ОСОБА_5 здивований при отриманні грошей, ОСОБА_7 не пам'ятає. Грошові кошти ОСОБА_5 у ОСОБА_7 не вимагав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в отриманні хабара від ОСОБА_7 заперечив, повідомивши, що вважає обставини справи провокацією з боку працівників міліції та свідка ОСОБА_7 Як зазначив ОСОБА_5, будь-які грошові кошти від ОСОБА_7 він до 13.08.2012 року не отримував.

Аналізуючи обвинувачення, яке було інкриміноване органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 за фактом отримання хабара обвинуваченим ОСОБА_5 в сумі в сумі 1100 доларів США, суд дійшов до висновку про те, що пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України не доведено і він підлягає виправданню за недоведеністю участі обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні цього злочину.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини справи, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Згідно зі ст. 64 КПК України, при провадженні досудового розслідування, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, також характер і розмір шкоди, завданої злочином).

Проте, вказані вимоги кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, що стосуються епізоду одержання ОСОБА_5 хабара 09.08.2012 року в сумі 1100 доларів США, не виконані. За встановлених досудовим слідством фактичних обставин, висновок обвинувачення про доведеність винуватості ОСОБА_5 в отриманні хабара 09.08.2012 року в сумі 1100 США, матеріалами справи не доведений.

Так, в ході досудового розслідування предмет хабара 1100 доларів США не встановлений, незважаючи на те, що по матеріалам кримінального провадження ця дія здійснювалася під контролем правоохоронних органів.

Крім того, органом досудового розслідування не встановлений час та місце вступу ОСОБА_5 у злочинну змову з ОСОБА_4, який відвів ОСОБА_5 роль пособника в отриманні від митного брокера ТОВ «Чорноморська сталь» ОСОБА_37 в якості хабара грошових коштів за безперешкодне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. Так, даний факт не підтверджений ні свідком ОСОБА_7, ні обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Так, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні, пояснив, що, зайшовши 09.08.2012 року до кабінета ОСОБА_5, свідок ОСОБА_7 передав свою розмову з ОСОБА_4 і пояснив, що сума виплати з дозволу ОСОБА_4 менша, після чого передав грошові кошти в сумі 1100 доларів США особисто в руки ОСОБА_5 Таким чином, вбачається, що ОСОБА_5 до моменту розмови з ОСОБА_7 не володів ситуацією щодо мети отримання грошових від ОСОБА_7, їх суми, що неможливо було б при наявності обізнаності та змови між обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на скоєння злочину.

Крім того, відповідно до висновку № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року, факт передачі та отримання ОСОБА_5 будь-яких грошових коштів 09.08.2012 року на відеозаписі відсутній. Розмова, яка сталася між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 має незрозумілий зміст, питання та репліки опонентів мають незакінчених характер, які можуть бути трактовані та роз'яснені сторонами на свій розсуд. Крім того, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5, категорично заперечив факт отримання 09.08.2012 року в якості хабара грошових коштів в сумі 1100 доларів США від ОСОБА_7, пояснюючи, що дійсно у вказаний день між ними відбувалася розмова, в ході якої вони обговорювали питання плану обсягів вантажів (прогноз митних платежів). Крім того, ОСОБА_5 не підтвердив та заперечив факт попередньої домовленості між ним та начальником митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_4 на отримання 09.08.2012 року грошових коштів у вигляді хабара в сумі 1100 доларів США від свідка ОСОБА_7, в якій він повинен був виступати в якості пособника. Крім того, факт попередньої змови на отримання ОСОБА_5 09.08.2012 року від ОСОБА_7 грошових коштів в якості хабара в сумі 1100 доларів США не підтвердив і начальник митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_4, який пояснив, що вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь», декларантом якого виступав ОСОБА_7, станом на 09.08.2012 року вже був розмитнений, крім того, а ні ОСОБА_4, а ні інспектор ОСОБА_5. не міг впливати на процес оформлення документів на розмитнення товарів, у зв'язку з невідповідністю вказаних дій з функціональними обов'язками, передбаченими у їх посадових інструкціях.

Крім того, 09.09.2014 року додатково допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що в день залучення працівниками міліції його в якості понятого з ним знаходились з ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 Після чого, вони вчотирьох знаходилися в кабінеті де проводилася помітка грошей в сумі 2200 доларів США. Після чого, вони з ОСОБА_11 поїхали з працівниками міліції на одній машині до митного посту. В подальшому ОСОБА_15 та ОСОБА_13 він не бачив. Таким чином, вбачається, що 13.08.2012 року, під час помітки грошових коштів в сумі 2200 доларів США , окрім ОСОБА_10 та ОСОБА_11 органом досудового слідства були залучені в якості понятих також ОСОБА_15 та ОСОБА_13, які, як вбачається зі слів ОСОБА_10, були присутні при помітці грошових коштів для подальшої передачі свідку ОСОБА_7 Однак вказаний факт не зафіксований в протоколі помітки грошових коштів від 13.08.2012 року.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_13 вказали, що в 2012 році вони лише раз приймали участь в якості понятих при позначці грошових коштів у відділку міліції, розташованому на території аеропорту м. Одеси. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_13 приймали участь по даному кримінальному провадженні в якості понятих 09.08.2012 року при позначці грошових коштів в сумі 1100 доларів США.

Вказані розбіжності обвинуваченням не усунуті, доводи обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо не проведення працівниками міліції 09.08.2012 року слідчої дії у вигляді помітки грошових коштів в сумі 1100 доларів США в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_13, не спростовані.

Крім того, суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_13, щодо їх участі в якості понятих від 09.08.2012 року. Так, будучи допитаним в суді, свідок ОСОБА_13 пояснив, що він прогулювався по парку біля аеропорту разом зі своєю знайомою ОСОБА_15 Їх запросили прийняти участь в помітці грошей для дачі хабара, однак кому і за що - не пам'ятає. Було це не зимою, однак вони були в куртках. Допитана в якості свідка ОСОБА_15 підтвердила факт її участі в якості понятої, при цьому зазначила, що не пам'ятає в який період року це відбувалося, однак у той день вона була одягнена в теплу одежу, чи то кофту, чи то светр. Однак, відповідно до відповіді Гідрометцентру Чорного та Азовського морів 09.08.2012 року в м. Одесі, тобто у день прийняття участі в якості понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_13, середньоденна температура повітря становила +30,2 градуси, при якій людина навряд чи вдягається в теплу одежу.

Крім того, в ході судового засідання були спростовані показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_13 про те, що з понятими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вони не знайомі. Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що з ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_13, він знайом з дитинства, так як усі вони виросли в с. Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, де і продовжують усі проживати. З ОСОБА_32 та ОСОБА_13 він товаришує біля 5-6 років. Крім того, в судовому засіданні захисником обвинуваченого надано роздруківки з соціальних мереж, які підтверджують знайомство між собою понятими ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_13.

Аналізуючи викладене, вбачається, що факт отримання ОСОБА_5 хабара 09.08.2012 року в сумі 1100 доларів США, під час якого ОСОБА_5 виступав в ролі пособника, обвинуваченням ґрунтується лише на показаннях свідка ОСОБА_7 і не підтверджений жодним іншим доказом, у тому числі висновком № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року та відеозаписом від 09.08.2012 року, переглянутим судом в судовому засіданні.

Таким чином, як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду обвинувального акту в даному кримінальному провадженні не здобуто інших доказів, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_5 в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за епізодом отримання 09.08.2012 року ОСОБА_5 в якості пособника хабара від ОСОБА_7 в сумі 1100 доларів США.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) обов'язки доведення своєї невинуватості.

Суд не має підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 вчиняв дії щодо виконання ролі підсобника в отриманні 09.08.2012 року хабара від ОСОБА_7 в сумі 1100 доларів США, оскільки такі дії не доведені в ході судового слідства.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_5 за фактом отримання 09.08.2012 року в якості пособника хабара від ОСОБА_7 в сумі 1100 доларів США.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, виконуючи роль пособника, 13.08.2012 року отримав грошові кошти в якості хабара в сумі 2200 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 17584 гривни 60 копійок, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. Вказані грошові кошти ОСОБА_5, виконуючи роль пособника, повинен був передати ОСОБА_4 Проте розпорядитися на свій розсуд грошовими коштами в сумі 2200 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_37, начальник митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_4 та головний інспектор митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5 не змогли, оскільки їх злочинну діяльність було викрито.

Відповідно до обвинувального акту, наданого обвинуваченням, в судовому засіданні дії ОСОБА_5 за даним епізодом, кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Диспозиція ч. 2 ст. 27 КК України передбачає відповідальність особи за скоєння злочину, який вона скоїла, маючи статус виконавця. Виконавцем згідно вказаної статті є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину, безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України.

Однак, кваліфікуючи ознаки ст. 27 КК України в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинуваченням вказані такі, як: пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища. Однак, відповідно до Кримінального кодексу України, вид співучасті, який містить ознаки «пособництво» відповідає диспозиції ч. 5 ст. 27 КК України.

Таким чином, обвинуваченням в обвинувальному акті, наданому до суду стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 невірно вказано частину статті 27 КК України, відповідно до якої ОСОБА_5, на думку органу досудового розслідування, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, приймаючи до уваги показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_39, ОСОБА_15, ОСОБА_10, вивчивши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що кваліфікація вчиненого ОСОБА_31 діяння ні за ч. 2 ст. 27 ні за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, яка визначена досудовим слідством, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і спростовується дослідженими доказами.

Так, орган досудового розслідування, обвинувачуючи ОСОБА_5 за ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, вказав, що ОСОБА_5, виконуючи роль пособника, 13.08.2012 року умисно отримав від ОСОБА_7 2200 доларів США за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. При цьому обвинувачення визнало, що ОСОБА_7, бажаючи здійснити безперешкодне оформлення вантажів на митному посту «Одеса- Вантажний» Південної митниці, вирішив дати хабара і викрити посадових осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в його отриманні. Перед дачею хабара ОСОБА_7 звернувся до відділу УОР департамента ГСБЕП МВС України із заявою про вимагання у нього хабара.

Такі встановлені обвинуваченням обставини не давали підстав для кваліфікації дій ОСОБА_5, а саме: пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Відповідно до ст. 368 КК України, об'єктивна сторона цього злочину являє собою прийняття службовою особою від іншої особи в будь-якому вигляді забара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара. чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням

наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Так, відповідно до кваліфікуючих ознак ч. 5 ст. 27 КК України вбачається, що мета та обов'язок особи, яка скоює злочин, перебуваючи в ролі пособника є сприяння у скоєнні злочину. Крім того, пособник завжди діє умисно і при цьому знає про злочинні наміри виконавця і допомагає йому. Пособник, не спрямовує свої дії на збудження у співучасника бажання вчинити злочин. Таке бажання вже є, і пособник лише радить, вказує, як краще його здійснити, сприяючи цим самим вчиненню злочину. Тобто пособник, сам не бере участі у скоєнні злочину.

Натомість, як вбачається з матеріалів кримінального провадження № №42012170000000006, обвинувачений ОСОБА_5 безпосередньо приймає участь у скоєнні злочину, адже саме ОСОБА_5 отримує грошові кошти від свідка ОСОБА_7 у сумі 2200 доларів США.

Крім того, ані в ході досудового, а ні в ході судового слідства, не доведений той факт, щодо дії ОСОБА_5 при отриманні грошових коштів від ОСОБА_7 містили в собі ознаки пособництва, адже будь яких порад або вказівки ОСОБА_5 як краще вчинити злочин нікому не давав, необхідну інформацію для вчинення злочину нікому не передавав, засоби чи знаряддя злочину не надавав, перешкоди для вчинення злочину не усував. Крім того, в ході слідства не доведено також те, що ОСОБА_5 міг зазделегіть обіцяти переховувати предмети, здобуті злочинним шляхом, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

У частині 6 ст. 27 КК України відмічається, що не є співучастю не обіцяне зазделегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання таких предметів.

Розмежування дій співучасника, який заздалегідь обіцяв переховування злочинця, і дій, передбачених ч. 6 ст. 27 КК України, проводиться в залежності від того, були такі дії заздалегідь обіцяні чи ні. За наявності домовленості має місце співучасть у виді пособництва, при відсутності домовленості відсутня і співучасть. Дії особи, яка сприяла приховуванню злочину без попередньої домовленості про це, можуть розглядатись лише у випадках передбачених ст. 198 та ст. 396 КК України.

Таким чином, в діях ОСОБА_5 відсутня об'єктивна сторона діяння, яка випливає з визначення поняття пособника, а саме надання допомоги виконавцю злочину в його вчиненні або в заздалегідь обіцяній допомозі в прихованні злочину.

Прийшовши до висновку про неправильне застосування обвинуваченням закону, суд вважає за необхідне співставити висновки обвинувачення з наявними у справами доказами.

Так, із матеріалів справи видно і це встановлено в судовому засіданні, шо ще 10.07.2012 року, ОСОБА_7 ще не спілкуючись ні з ким з посадових осіб митного посту «Одеса-Вантажний» та не маючи у вказаному посту вантажу, який необхідно розмитнити звернувся з заявою до відділу УОР департамента ГСБЕП МВС України щодо вимагання хабара посадовими особами митного посту «Одеса-Вантажний».

13.07.2012 року ОСОБА_7 без будь-яких проблем та нарікань оформив на вказаному посту документи щодо розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська сталь».

У матеріалах провадження не наведено і не зазначено, який саме безпосередній вплив здійснив чи мав здійснити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для безперешкодного оформлення ОСОБА_7 документів при розмитненні ним вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.07.2012 року.

Крім того, органом досудового розслідування не надано будь-яких доказів, які б стверджували про умисні та явні дії ОСОБА_5 на виконання ролі пособника при отриманні грошових коштів в сумі 2200 доларів США від ОСОБА_7

Вказаний факт спростовує обвинувачений ОСОБА_5, пояснюючи, що змови між ним та ОСОБА_4 на отримання хабара від ОСОБА_7 не було, оформлення вантажу за поданими ОСОБА_7 деклараціями оформлював інший інспектор порту, крім того, на момент оформлення вказаних документів ОСОБА_5 знаходився у відпустці, у зв'язку з чим ніякого відношення до діяльності ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_5 не мав. 13.08.2012 року, наприкінці розмови, ОСОБА_7, перебуваючи в кабінеті ОСОБА_5 залишив на його столі конверт, як ОСОБА_5 здалося з грошима. Будь-яких рекомендацій або вказівок щодо допомоги та сприяння ОСОБА_7 з питань оформлення документів на вантаж начальник митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_4 йому, тобто ОСОБА_5, не надавав.

Крім того, факт змови на скоєння злочину та визначення за ОСОБА_5 ролі пособника не підтвердив також і обвинувачений ОСОБА_4, який пояснив, що розмови, які відбувались між ним та свідком ОСОБА_7, містили в собі інформацію щодо зміни ОСОБА_7 місця оформлення вантажу з порту м. Одеси до митного посту «Одеса-Вантажний», обговорення щодо плануємих об'ємів вантажу та сум митної вартості товару, тощо. Особисто він ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_5 не говорив про необхідність надання та отримання будь-яких грошових коштів за оформлення митних документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь». Пояснити, у зв'язку з чим 13.08.2012 року в робочому кабінеті ОСОБА_5 працівниками міліції були вилучені грошові кошти в сумі 2200 доларів США , ОСОБА_4 не зміг, так як він пояснив, будь-якого відношення він до них не мав.

Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_7 також зазначив, що він не був свідком того факту, щоб ОСОБА_4 надавав ОСОБА_5 будь-які вказівки щодо допомоги або отримання хабара від ОСОБА_7, а ОСОБА_5, в свою чергу, обіцяв би виконати якісь дії чи сприяти ОСОБА_4 в отриманні хабара він ОСОБА_40 Однак підтвердив той факт, що 13.08.2012 року він передав ОСОБА_5 хабара в сумі 2200 доларів США, за безперешкодне оформлення митних документів на вантаж «Чорноморська Сталь».

Крім того, відповідно до висновку № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року та переглянутих в судовому засіданні відеозаписів від 13.08.2012 року, вбачається, що будь-яких даних, які б вказували на попередню домовленість на скоєння злочину між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на отримання хабара від ОСОБА_7, або які б підтверджували сприяння ОСОБА_5 в ролі пособника на його отримання, відеозаписи в собі не містять.

Будь-яких інших даних, які б свідчили про змову на скоєння злочину, передбаченого ст. 368 КК України, в якому ОСОБА_5 виступав в ролі пособника, органом досудового розслідування суду не надано, не були вони здобуті і під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не

за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами статей 190 і 364 КК України.

Відповідно до Кримінального Кодексу України, кваліфікуючими ознаками ч. 1 ст. 364 є зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Аналізуючи досліджені під час судового розгляду докази, вбачається, що ОСОБА_5 не являвся посадовою особою, уповноваженою на здійснення безперешкодного митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та в нього відсутній контролбь за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, будь-якими діями не сприяв та не міг сприяти ОСОБА_7 в оформлені вказаних документів. Дії ОСОБА_5 були направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шахрайським шляхом, адже він не мав реальної можливості вирішити вищевказане питання, оскільки це не входило в його функціональні обов'язки, а він лише мав на меті заволодіти отриманими від ОСОБА_7 грошовими коштами.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства, істотна матеріальна шкода станом на 01.01.2012 рік сягала 53650 гривень, натомість сума збитків, яка настала внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 склала лише 17584 гривни 60 копійок, що менша за суму, необхідну для кваліфікування дій особи за ч. 1 ст. 364 КК України.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26.12.2003 року, якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

Аналізуючи викладене, а також той факт, що слідчим в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, а також обвинуваченням в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не встановлений та не наведений той факт, що незаконні дії обвинуваченого ОСОБА_5 окрім матеріальних збитків на суму 17584 гривни 60 копійок, які він завдав ОСОБА_7, призвели до суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру суд вважає, дії ОСОБА_5 не підлягають кваліфікації за ст. 364 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 заволодів чужим майном шляхом обману і, відповідно, перекваліфіковує дії підсудного з ч.2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України на ч.1 ст. 190 КК України, як шахрайство.

Оцінюючи всю сукупність досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто шахрайство.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї провини у незаконному отриманні від ОСОБА_12 грошових коштів за вказаним епізодом, його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні наступними доказами по справі:

показаннями свідка ОСОБА_7, який підтвердив факт надання 13.08.2012 року обвинуваченому ОСОБА_5 грошових коштів за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, здійснення яких не входило до функціональних обов'язків ОСОБА_5 ; показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, який повідомив, що йому нічого не було відомо про походження грошових коштів в сумі 2200 доларів США, які ОСОБА_5 отримав 13.08.2012 року від ОСОБА_7 та які він, начебто, повинен був передати ОСОБА_4 Крім того, як пояснив ОСОБА_4, особисто до нього ні ОСОБА_5, ні свідок ОСОБА_7 не зверталися з проханням про допомогу в безперешкодному оформленні документів на митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь», про що між ними проходила розмова 09.08.2012 та 13.08.2012 року та про що вони домовлялися ОСОБА_4 не відомо; показаннями свідка ОСОБА_27, яка повідомила, про той факт, що 13.07.2012 року ОСОБА_27 оформляла вантаж, декларантом був ОСОБА_7 від ТОВ «Чорноморська Сталь». Під час оформлення вказаних документів, автоматизованою системою не було обрано будь-якої форми контролю, у тому числі необхідність у проведенні митного огляду, у зв'язку з чим свідком ОСОБА_27 були перевірені надані документи, та приблизно через 20 хвилин товар був наданий отримувачу. Як пояснила ОСОБА_27, станом на 13.07.2012 року начальник ОСОБА_4 знаходився у відпустці. Обвинуваченого ОСОБА_5 знає, він до неї з цього питання також не звертався; показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 13.08.2012 року він з ОСОБА_11 приймав участь в якості понятого при помітці грошових коштів для надання хабара працівнику митниці. Після помітки грошей в сумі 2200 доларів США поняті та працівники міліції приїхали до будівлі митниці, а через невеликий проміжок часу в одному з кабінетів на столі в документах працівники міліції виявили та вилучили раніш помічені грошові кошти; показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_11, який повідомив, що влітку 2012 року він та його знайомий ОСОБА_10 приймали участь в якості понятих при проведенні слідчих дій. Після роз'яснення їм процесуальних прав працівники міліції позначили гроші в сумі 2200 доларів США, після чого гроші були повернуті хабародавцю. Протокол складався на місці, ОСОБА_11 його читав та підписував. Приїхавши в подальшому в приміщення митниці, ОСОБА_11 та працівники міліції зайшли в приміщення туалету, де затримали ОСОБА_5 Про що йшла розмова в туалетній кімнаті, ОСОБА_11 не пам'ятає. Після чого, обвинувачений ОСОБА_5 відкрив кабінет своїм ключем, в кабінеті в паперах на столі працівники міліції вилучили конверт з грошовими коштами в сумі 2200 доларів США. ОСОБА_5 пояснив, що гроші належать йому, так як він їх отримав для передачі якісь особі, не вказавши при цьому особи, якій він повинен був передати та від кого він їх отримав. Крім того, свідок підтвердив той факт, що грошові кошти в кабінеті у ОСОБА_5 були виявлені без конверту. Прилад, яким необхідно було гроші висвітлювати, не працював. Після чого призвели змиви з рук, конверт з грошима поклали в пакет, обмотали ниткою, біркою з печаткою, де він розписався. Оглянувши в ході судового засідання документи, а саме протокол огляду місця події від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 26 ) та протокол помітки та вручення грошових коштів від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 10), свідок ОСОБА_11 підтвердив свій підпис на вказаних документах;

Покази вказаних свідків узгоджуються між собою та з дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:

протоколом помітки грошових коштів від 13.08.2012 року, згідно якого, у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_30, були помічені гроші в сумі 2200 доларів США, видані ОСОБА_7, з метою перевірки фактів вимагання хабара ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (Т. 1 а.п. 10-11); протоколом огляду місця події від 13.08.2012 року, відповідно до якого слідчий прокуратури м. Одеси ОСОБА_41, в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_30, оглянув кімнату туалету, розташованого на другому поверсі приміщення Одеського митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, де було виявлено чоловіка у форменому одязі митника, який назвався головним інспектором митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_5 На питання: «Чи отримував він сьогодні будь-які грошові кошти?», ОСОБА_5 відповів: «Отримував грошові кошти для їх подальшого передання», однак на запитання про особу, яка йому передала гроші, кількість отриманих ним грошових коштів та про особу, якій він повинен був передати грошові кошти, ОСОБА_5 відповідати відмовився. Освітити руки ОСОБА_5 на наявність можливих слідів від спеціального порошку, який був застосований при помітці грошей в сумі 2200 доларів США, не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Далі, в присутності понятих, були зроблені змиви з рук ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_5 було запропоновано вказати місце розташування незаконно отриманих ним грошових коштів, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 пояснив, що гроші знаходяться в його кабінеті №224, у зв'язку з чим усі присутні вийшли з вказаної кімнати та направилися в кабінет ОСОБА_5, двері в який їм відкрив ОСОБА_5, маючим у нього ключем. Після чого, ОСОБА_5 вказав, що грошові кошти знаходяться десь в документах, які були розташовані на краю столу. Після чого працівники міліції в присутності понятих між документами вилучили грошові кошти в сумі 2200 доларів США. Висвітлити дані кошти на наявність на них слідів спеціального порошку не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Грошові кошти були описані, переписані та упаковані в пакет, який був скріплений підписами (т.1 а.п. 26); висновком криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року, відповідно до якої вбачається, що 13.08.2012 року ОСОБА_5 в розмові з ОСОБА_7 повідомляє останньому про те, що він мав можливість заощадити, а після цього особисто запитує у ОСОБА_7, тобто уточнює суму, при цьому зазначає число - 2200. Після чого, ОСОБА_7 починає рахувати грошові кошти, проголошуючи цифру з 4 до 8, у цей час ОСОБА_5 підійшов до вхідної двері, зачиняє замок на ключ, після чого ОСОБА_7 передає грошові кошти, які він тримав та рахував особисто в руки ОСОБА_5, який, в свою чергу, ховає їх під документи, розташовані на робочому столі. Під час розмови від 13.08.2012 року відомостей щодо умисних дій ОСОБА_5 в ролі пособника, не вбачається. ОСОБА_5 в розмові не обіцяє ОСОБА_7 будь яким чином сприяти передачі отриманих грошових коштів від свідка обвинуваченому ОСОБА_4 чи будь - яким чином сприяти ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення. Прізвище ОСОБА_4 під час розмови не зазначається. ( т. 1 а.п. 108-120); посадовою інструкцією головного інспектора митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці від 2012 року, відповідно до якої, в функціональні обов'язки ОСОБА_5 не входило здійснення безперешкодного митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та забезпечення відсутності контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів ( а.п. 40-49).

Крім того, допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_5 зазначив, що 13.08.2012 року він спілкувався в своєму кабінеті з ОСОБА_7 Наприкінці розмови ОСОБА_7 залишив на його столі конверт, як ОСОБА_5 здалося з грошима. Але для чого він це зробив та з якої причини, ОСОБА_5 не знає, запитати він не встиг, оскільки ОСОБА_7 дуже швидко вийшов з кабінету. ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_5 не здоганяв.

Після спілкування з ОСОБА_7, обвинувачений вийшов в туалет, біля кабінету на поверсі, куди через невеликий проміжок часу зайшли співробітники міліції та попросили його представитися. Після чого, відповідаючи на запитання працівників міліції, ОСОБА_5 повідомив, що гроші, які залишив ОСОБА_7, знаходяться в робочих документах на столі. Після чого ОСОБА_5 повернувся до кабінету, куди також зайшов слідчий Томашевський, 3-4 співробітника міліції, поняті ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Після чого ОСОБА_5 показав, де на столі лежить конверт, який залишив ОСОБА_7 та в якому, як він в подальшому узнав, знаходилося 2200 $ США. Після цього працівники міліції серії грошових банкнот записали до протоколу вилучення. Протокол ОСОБА_5 підписував, однак уважно не читав. Крім того, працівники міліції призвели змиви з рук ОСОБА_5, які упакували в пакети.

Крім того, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_5, наданих ним на запитання свого захисника про той факт, що до вилучення працівниками міліції у нього конверту з грошовими коштами, який залишив ОСОБА_7, обвинуваченому ОСОБА_5 не було відомо про наявність у конверті грошей. Так як, відповідно до показань ОСОБА_5, наданих у вільному порядку та на запитання прокурора, ОСОБА_5 вказував на той факт, що він бачив, що ОСОБА_7 залишив у нього на столі грошові кошти, вказаний факт підтверджується подальшими показаннями обвинуваченого щодо факту зазначення ОСОБА_5 працівникам міліції місця та розташування грошових коштів, отриманих від ОСОБА_7 Крім того, його обізнаність про гроші підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11, який зазначив, що саме ОСОБА_5 показав на місце знаходження грошових коштів, отриманих ним від ОСОБА_7, та протоколом огляду місця пригоди від 13.08.2012 року, відомості в якому також підтверджують провину ОСОБА_5 у незаконному отриманні грошових коштів від ОСОБА_7

Таким чином, в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 13.08.2012 року отримав грошові кошти в сумі 2200 доларів США від ОСОБА_7 за безперешкодне оформлення митних документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь», яке не входило до його функціональних обов'язків.

Суд розцінює покази ОСОБА_5 про непричетність до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України як обрану ним позицію захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки, його твердження спростовуються дослідженими під час судового розгляду зазначеними вище доказами та власними показаннями, якими підтверджено факт отримання 13.08.2012 року від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 2200 доларів США.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_5 за скоєнні злочину, передбачену ч. 1 ст. 190 КК України, має бути викладено в наступній редакції:

13.08.2012 року головний інспектор митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_5, знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, реалізуючи злочинний намір, одержав від ОСОБА_7 шляхом обману чуже майно, а саме грошові кошти в сумі 2200 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 17584 гривни 60 копійок, за, мовляв, безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, тобто за дії, які не входили до його функціональних обов'язків. Своїми незаконними діями ОСОБА_5 завдав останньому матеріальні збитки на вказану суму.

Діями обвинуваченого ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України суд визнає як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, позитивну характеристику за місцем роботи, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини - 2012 року народження, а також той факт, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, - не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу в рамках санкції статті 190 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і для попередження вчинення ОСОБА_5 нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати підлягають частковому стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України /в редакції 2012 року/, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді застави в сумі 50000 гривень після набрання вироком законної сили,- скасувати.

На підставі ст. 182 КПК України повернути ОСОБА_42 грошові кошти застави у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, внесені на рахунок Територіального управління ДСАУ у Одеській області, відповідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси, в якості застави, згідно квитанції № 132835207 від 27.11.2012 року.

ОСОБА_5 виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесяти ) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін, після чого, - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз за залучення експертів при проведенні криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року грошові кошти в сумі 7370 (сім тисяч триста сімдесят) гривень.

Речові докази по справі: 22 грошові купюри номіналом по 100 доларів США серії: НН94964977А, НЕ55784597D,HB09788573, KI29138708A, HA95791318A, KJ54163091A, KB98677979F, HH06208252A, HH75282911A, KH23919007A, KH23919006A, KH23919005A, KB20515769F, KH23919008A, HF74709585C, HB26189804E, HG17277478A, HE85050473C, KF27217373A, KB70857891G, AB39328613M, AG72708890B - повернути ОСОБА_7

документи на 19 аркушах та полімерний пакет білого кольору з маркіровкою митної служби України, скріплені між собою металевими скобами,- зберігати в матеріалах кримінального провадження; змиви з правої та лівої руки ОСОБА_5 в двох полімерних пакетах,- знищити; 1000 доларів США купюрами по 100 доларів США : серії KJ61815031A, HB02362974G, KB48484072C, KB30291383A, DG70777582A, KB45054210C, HB54348368L, KG15466433B, KG15466469B, KG15466434B, - звернути в дохід держави.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси: В.В. Іванов

16.04.2015