Постанова № 44232772, 13.05.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/28051/13-а

Провадження №2-а/522/332/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

при секретарі Ларіній Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради про визнання протиправним і скасування п. 5.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням №1251-VI від 20.09.2011 року та визнання протиправним і скасування рішення №3962- VI від 09.10.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування п. 5.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням №1251-VI від 20.09.2011 року та визнання протиправним і скасування рішення №3962- VI від 09.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прокуратурою Одеської області під час вивчення стану додержання вимог закону при використанні на території міста Одеси земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, для організації паркування транспортних засобів, встановлено, що рішенням Одеської міської ради №1251 -VI від 20.09.2011 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі. Пунктом 5.7 цього Положення встановлено, що у випадку наявності майданчика для платного паркування або спеціально відведеної автостоянки, що не обслуговується оператором, уповноважений орган самостійно визначає тимчасового оператора та строк до проведення конкурсу, але не більш ніж на три місяці.На думку позивача, пункт 5.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1251-VI від 20.09.2011 суперечить вимогам Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та загальним засадам підприємницької (господарської) діяльності щодо її здійснення у конкурентному середовищі. Прокуратурою області 24.07.2013 до Одеської міської ради внесено подання з вимогою про усунення порушень вимог закону шляхом скасування частини нормативно-правового акту (п.5.7 Положення). Однак, подання Одеською міською радою відхилено, порушення закону не усунуто, 23.10.2013 на нього отримано відповідь за підписом в.о. Одеського міського голови про те, що його розглянуто на сесії Одеської міської ради та рішенням сесії Одеської міської ради від 09.10.2013 №3962-VІ вказано про відсутність підстав для його задоволення.Оскільки рішенням Одеської міської ради №3962-УІ від 09.10.2013 відхилено подання заступника прокурора області з необґрунтованих підстав, позивач вважає, що це рішення також є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача зявився у судове засідання та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача зявився у судове засідання та заперечував проти задоволення зазначеного позову з підстав, викладених у запереченнях.

Вислухавши пояснення сторін по справі, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради №1251 -VI від 20.09.2011 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі (далі - Положення).

Пунктом 5.7 цього Положення встановлено, що у випадку наявності майданчика для платного паркування або спеціально відведеної автостоянки, що не обслуговується оператором, уповноважений орган самостійно визначає тимчасового оператора та строк до проведення конкурсу, але не більш ніж на три місяці.

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що пункт 5.7 суперечить вимогам Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та загальним засадам підприємницької (господарської) діяльності щодо її здійснення у конкурентному середовищі.

Прокуратурою області 24.07.2013 року до Одеської міської ради внесено подання з вимогою про усунення порушень вимог закону шляхом скасування частини нормативно-правового акту (п.5.7 Положення).

Зазначене подання розглянуто на сесії Одеської міської ради та рішенням сесії Одеської міської ради від 09.10.2013 №3962-VІ було відхилено.

При цьому, у наданих до суду запереченнях, відповідач зазначив, що можливість визначення тимчасового оператора об'єкту благоустрою на строк до проведення конкурсу є правом власника відповідного об'єкту, який знаходиться на території, що належить на праві власності територіальній громаді м. Одеси. Відповідна норма щодо визначення тимчасового оператора об'єкту благоустрою не нівелює встановлені вимоги, а полягає у забезпеченні належного виконання податкових зобовязань перед міським бюджетом на майданчиках платного паркування, які не обслуговуються, до визначення їх балансоутримувачів у встановленому порядку на конкурсних засадах. Крім того, спірна норма прямо не порушує норми діючого законодавства, мова про порушення з боку виконавчих органів Одеської міської ради може йти виключно наразі якщо будуть виявлені випадки, коли призначаючи тимчасового оператора, відповідна особа не приймає заходів щодо призначення конкурсу та умов і строків його проведення. Зазначеними повноваженнями наділено спеціалізовані контролюючі органи. Забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності покладено на Антимонопольний комітет України та його територіальні підрозділи та здійснюється, зокрема відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції». Акти реагування від уповноважених органів щодо порушення конкурентного середовища рішенням Одеської міської ради - на теперішній час не надходили.

Аналогічна позиція відповідача була викладена у рішенні Одеської міської ради від 09.10.2013 №3962-VІ.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

Органи місцевого самоврядування, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою комунальної власності, до яких відносяться майданчики для паркування. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Пунктом 5.5 Положення, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1251-VI від 20.09.2011, встановлено, що оператори майданчиків для платного паркування в місті Одесі визначаються на конкурсних засадах, визначених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №160 від 11.11.2005 «Про затвердження Положення про порядок конкурсного відбору підприємств з утримання об'єктів благоустрою населених пунктів» (пункти 1.2 та 1.3 визначають порядок підготовки та проведення конкурсу з утримання та ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів державної та комунальної власності, а також умови залучення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій).

Оскільки місця для паркування транспортних засобів є об'єктами благоустрою, щодо яких законом встановлені вимоги їх утримання (балансоутримання) суб'єктами господарської діяльності на конкурсних засадах, п. 5.6. Положення встановлено порядок проведення такого конкурсу та відповідні умови його організації Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

Метою проведення конкурсів є розвиток конкуренції, обмеження монополізму на ринку надання послуг з паркування транспортних засобів на території м. Одеси, впорядкування паркування транспорту на вулицях та територіях міста, впровадження єдиної загальноміської політики з питань організації, контролю та розвитку паркування, сучасних методів його організації.

Проте, вказані пункти Положення на практиці не реалізуються, свідченням чого є той факт, що конкурс за відсутності операторів з моменту прийняття рішення Одеської міської ради №1251-VІ від 20.09.2011 жодного разу не проводився.

Підґрунтям для невиконання ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та безпосередньо пунктів 5.5, 5.6 затвердженого рішенням Одеської міської ради Положення є те, що пунктом 5.7 цього Положення передбачено можливість здійснення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування в місті Одесі тимчасовими операторами, які визначаються уповноваженим органом без конкурсу самостійно (відповідно до п.4 рішення Одеської міської ради №1251-VІ від 20.09.2011 цим уповноваженим органом станом на теперішній час є КП «Одестранспаркервіс».

Крім того, в обґрунтування своєї позиції щодо наявності умов для захисту конкуренції у підприємницькій діяльності Одеська міська рада посилається на Закон України «Про захист економічної конкуренції», а також на те, що забезпечення цієї функції покладено на Антимонопольний комітет України та його територіальні підрозділи. Акти реагування від уповноважених органів щодо порушення конкурентного середовища рішенням Одеської міської ради №1251-VI від 20.09.2011 на теперішній час не надходили.

Проте, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», державна політика у сфері розвитку економічноїконкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, покладена також на органи місцевого самоврядування, які зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Реалізація цього напрямку діяльності органів місцевого самоврядування регламентовано п. «б» п. 1 ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким зазначено про їх участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», міські ради можуть створювати у своєму складі постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або можуть покладати ці повноваження на одну з існуючих постійних комісій відповідної ради. Виконавчі органи міських рад створюють у своєму складі структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідного виконавчого органу ради.

Отже, законом на міські ради покладено обов'язок сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію, тому відсутність актів реагування від Антимонопольного комітету України та його підрозділів з цих питань не свідчить про відсутність порушень закону в цій сфері.

Таким чином, пункт 5.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1251-VI від 20.09.2011 суперечить вимогам Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та загальним засадам підприємницької (господарської) діяльності щодо її здійснення у конкурентному середовищі.

Таким чином, позов в частині позовних вимог щодовизнання протиправним і скасування п. 5.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням №1251-VI від 20.09.2011 року підлягає задоволенню.

Крім того, заступник прокурора звернувся до суду, у тому числі, з вимогою про скасування рішення Одеської міської ради від 09.10.2013 №3962-VІ «Про розгляд подання заступника прокурора Одеської області від 24.07.2013 №05/2-439вих-13 про усунення порушень вимог законодавства шляхом скасування частини акту - рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 №1251-VI».

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: вносити подання; у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності,

складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині.

Таким чином, суд вказує на невідповідність обраного прокурором способу захисту порушених прав у вказаній частині обсягу повноважень, наданих прокурору статтею 20 Закону України "Про прокуратуру", оскільки у разі відхилення подання, прокурору надано право на звернення до суду із заявою про визнання акту незаконним, а не із заявою про визнання незаконними дій або ж рішення щодо відхилення подання, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 18, 71,158 -163, 167 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради про визнання протиправним і скасування п. 5.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням №1251-VI від 20.09.2011 року та визнання протиправним і скасування рішення №3962- VI від 09.10.2013 року,- задовольнити частково.

Пункт 5.7. Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1251-VI від 20.09.2011 року, визнати незаконним та скасувати.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. С. Єршова

13.05.2015