Рішення № 44229641, 18.05.2015, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1183/15-ц

Провадження № 2/307/869/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до Мельничук ОСОБА_1 про звернення стягнення посилаючись на те, що ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 22 грудня 2006 року уклали кредитний договір № МКG0GK00000158 відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 58000.00 долларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08. % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.12.2026 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Приват Банк і відповідач 22 грудня 2006 року уклали договір іпотеки № МКG0GK00000158, згідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 152,30, житловою площею 96,70 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 366125,00 грн. Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 58000.00 доларів США. В порушення умов кредитного договору та ст. 526 ЦК України відповідач свої зобов'язання виконав частково. Станом на 24 лютого 2015 року заборгованість відповідача становить: основний борг - 57572,01 доларів США; відсотки - 36402,64 доларів США; комісія - 5800,00 доларів США; пеня - 59333,10 доларів США.

На підставі ст..ст. 526 , 527 , 530 , 1050 , 1054 ЦК України , ст..ст. 12 , 33 , 39 , 40 Закону України « Про іпотеку» просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МКG0GK00000158 від 22 грудня 2006 року в розмірі 159107,75 доларів США, що за курсом 28.29 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.02.2015 року складає 4501158,25 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок загальною площею 152,30, житловою площею 96,70 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» , з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем , з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, а тому суд на підставі ст.. 169 ЦПК України справу розглянув у їх відсутні. .

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку з неявкою сторін, на підставі ст. 197 ч. 2 ЦПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 22 грудня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір № МКG0GK00000158, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 58000.00 долларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08. % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.12.2026 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач 22 грудня 2006 року уклали договір іпотеки № МКG0GK00000158, згідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 152,30, житловою площею 96,70 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором. Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії, відсотків за користування кредитом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від позичальника від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не погашає щомісячно кредит та відсотки за його користування і станом на 24 лютого 2015 року має заборгованість, що становить: основний борг - 57572,01 доларів США; відсотки - 36402,64 доларів США; комісія - 5800,00 доларів США; пеня - 59333,10 доларів США.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Стаття 39 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається також і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Відповідно частини 1, 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У пункті 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорі, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що при розгляді позову іпотеко держателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що відповідно до частини 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 39-40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотеко держателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з для отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

22 травня 2014 року ПАТ "Приватбанк" направив лист відповідачам з вимогою про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, нарахованих за користування кредитними коштами в тридцяти денний строк та у разі не виконання в зазначений строк цієї вимоги банком буде розпочате звернення стягнення на предмет іпотеки. Лист містить також вимогу про добровільне звільнення житлового будинку усіма мешканцями у разі невиконання порушеного зобов'язання.

У передбачений тридцяти денний строк вказана вимога відповідачем не виконана.

Відповідно до договору іпотеки від 22 грудня 2006 року (розділ 5) сторони визначили, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено як на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або ж відповідно до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя. При цьому, у разі порушення умов кредитного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцяти денного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору за Закону України "Про іпотеку".

Банком виконані обов'язки, передбачені законом та договором щодо направлення повідомлення відповідачам, а отже наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.

Однак, 07 червня 2014 року набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті " від 03 червня 2014 року.

Відповідно до пункту 1 ст.1 вказаного Закону, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку ", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З договору іпотеки вбачається що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 його загальна площа не перевищує 152,30 кв. м., а тому є всі підстави для застосування до вказаних правовідносин правил, визначений пунктом 1 ст.1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Відповідно до частини 1 ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Та обставина, що на момент ухвалення рішення у справі Закон вже діяв є підставою для визначення порядку звернення рішення до виконання.

Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст..ст. 3 , 10 , 11 , 58-60 , 169 , 209 , 213-215 ЦПК України , ст.ст. 526 , 527 , 530 , 1050 , 1054 ЦК України , ст.ст.33, 39-40 Закону України "Про іпотеку", Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МКG0GK00000158 від 22 грудня 2006 року в розмірі 159107,75 доларів США, що за курсом 28.29 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.02.2015 року складає 4501158,25 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок загальною площею 152,30 кв.м., житловою площею 96,70 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» , з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем , з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_1, яка зареєстрована та/або проживає у житловому будинку (предмет іпотеки), розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Рішення суду підлягає зверненню до виконання після закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановленого Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті " від 03 червня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк 4019,4 гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: В.В. Чопик