Рішення № 44228493, 08.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/4424/13-ц Провадження № 22-ц/772/1239/2015Головуючий в суді першої інстанції Бондар О. В.Категорія 23 Доповідач Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Оніщука В.В., Шемети Т.М.

При секретарі : Кирилюк Л.М.

За участю : представника ОСОБА_2 по довіреності ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Гранівського сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» про визнання недійсним договору оренди землі, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2015 року, встановила :

У грудні 2013 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області за межами населеного пункту, площею 3,38 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. Влітку цього року позивач дізналася про те, що 24.07.2011 р. між нею та СВК «Нива» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно якого позивач передала її в строкове платне користування строком на 5 років. Оскільки насправді жодного договору оренди з відповідачем насправді не укладала, актів передачі земельної ділянки не підписувала,інших осіб діяти з цих питань від свого імені не уповноважувала, а тому з підстав ч. 1 ст. 203 ЦК України просила визнати договір оренди від 24.07.2011 р. - недійсним, зобов'язати відповідача повернути належну позивачу земельну ділянку, а також стягнути судові витрати.

Заявою від 22.05.2014 р. ОСОБА_2 уточнила зміст позовної заяви тим, що не могла укладати договір, так як про існування та порушення свого права взнала тільки під час розгляду цивільної справи, зокрема стало відомо, що договір від імені орендодавця був підписаний невідомою особою, в діях якої міститься склад злочину - підробка документів.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 12.06.2014 р. у задоволенні позову відмовлено через безпідставність.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14.07.2014 р. зазначене рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 12.06.2014 р. у справі скасоване і ухвалене нове, яким позов задоволений - визнано недійсним, укладений 27.07.2011 р. договір оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_2

Додатковим рішенням апеляційного суду Вінницької області від 28.07.2014 р. стягнуто з СВК «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області на користь ОСОБА_2 понесені витрати у сплаті судового збору в сумі 351,21 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.10.2014 р. рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 12.06.2014 р. та рішення апеляційного суду Вінницької області від 14.07.2014 р. скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

У заяві від 01.12.2014 р. представником ОСОБА_2 по довіреності - ОСОБА_3, уточнені вимоги тим, що просила: визнати недійсним договір оренди землі, редакція договору від 01.07.2011 р., зареєстрованому у Відділі Держкомзему Гайсинського районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12.2011 р. за №052088094001975; зобов'язати відповідача повернути позивачу належну їй земельну ділянку, площею - 3,38 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, а також стягнути з відповідача всі судові витрати (а.с.219 т.1)

В справі на а.с.231 т.1 міститься виконана рукописним текстом заява, підписана представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3, аналогічного змісту щодо уточнених вимог.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.02.2015 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено через їх безпідставність.

Не погодившись, в апеляційній скарзі в інтересах позивача її представник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, доводи скарги ґрунтуються тим, що спірна земельна ділянка незаконно без волі позивача знаходиться у користуванні відповідача, не ураховано доведену обставину стосовно підписання договору іншою особою, яка не мала повноважень від позивача та цивільної дієздатності на укладення договору та суд незаконно виходив зі згоди сторін на поновлення дії договору оренди лише з усно вираженої волі позивача, як це стверджував відповідач.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача щодо підтримання скарги, обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акта серії НОМЕР_1 є власником земельної ділянки, площею 3,38 га , що розташована на території Гранівської сільської ради Гайсинського районного суду Вінницької області. Цільовим призначенням земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.38 т.1).

01.10.2005 р. між ОСОБА_2 і СВК «Нива» укладався договір оренди земельної ділянки №292, площею 3,38 га на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, на строк п'ятирічний строк, з переважним правом його поновлення орендарем (а.с.45 т.1).

На а.с.33-36 т. 1 міститься завірена копія договору оренди землі від 01.07.2011 р. про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 в оренду СВК «Нива» строком на п'ять років з орендною платою у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки -1603,91 грн. з внесенням орендної плати щорічно до 31 грудня кожного року, зареєстрований у відділі Держкомзему Гайсинського району 26.12.2011 р. за № 052088094001975.

Показаннями сторін, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, висновком судової почеркознавчої експертизи від 05.06.2013 р. (а.с.23-27 т.1) суд встановив, що в спірному договорі оренди землі від 01.07.2011 р. у розділі «Підписи сторін» - підпис «Орендодавця» виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Також у рішенні суд послався на витяги з відомостей по СВК «Нива» с. Гранів стосовно нарахування орендної плати за землю ОСОБА_2 впродовж 2011, 2012, 2013 років (а.с.44, 48-52 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не було встановлено необхідної невідповідності волевиявлення позивача її внутрішній волі під час укладення спірного правочину, натомість зворотне неспростовно доведено, в тому числі й фактом обопільного виконання умов поновленого на новий строк договору оренди землі. Не підписання договору позивачем і відсутність необхідного обсягу дієздатності у підписанта договору через відсутність письмової довіреності не можуть бути підставою для визнання договору недійсним внаслідок зловживання позивачкою правом і порушення законних прав інших осіб, а тому встановлені законом гарантії судового захисту на такі випадки не поширюються.

За наявності у відповідача переважного права на поновлення договору, суд вважав неістотним порушення права позивача під час підписання договору.

Крім того, твердження ОСОБА_2 про відсутність її згоди на підписання спростовуються показами ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 (остання пояснила, що від імені позивача підписала договір на її прохання по мобільному телефону) та заявами позивача від 26.07.2013 р. і від 27.09.2013 р. про розірвання спірного договору з визнанням факту за взаємною згодою його укладення (а.с.40-43).

З такими висновками, зробленими у порушення норм процесуального та матеріального права, погодитись не можна.

Так, з огляду змісту ст. 33 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (в діючій у час правовідносин редакції від 17.02.2011 р.), зокрема щодо обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди за чітко визначеною процедурою, спірний договір оренди від 01.07.2011 р. не може рахуватися поновленим та ґрунтуватися переважним правом відповідача на його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Судом встановлено, що позивач на підставі державного акта на право приватної власності на землю є власником земельної ділянки, площею 3,38 га, що розташована на території Гранівської сільської ради Гайсинського районного суду Вінницької області. Цільовим призначенням земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За висновком судово-технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12013010120000062 від 05.06.2013 р. - підпис від імені ОСОБА_2, що розташований на договорі оренди землі від 01.07.2011 р. в графі «Орендодавець», виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою

(а.с.23-27 т.1).

У ч. 3 ст. 203 ЦК України зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Тобто, волевиявлення учасника правочину має бути: 1) вільним (формуватися за відсутності тиску на психіку або особистість фізичної особи тощо, в умовах, за відсутності яких особа може належним чином оцінити ситуацію, визначити для себе мету правочину, отримати уявлення про його характеристику тощо); 2) таким, що відповідає внутрішній волі (намірам) суб'єктів правочину. Тому, у разі коли воля суб'єкта правочину формувалася не вільно і (або) не відповідала його волевиявленню, правочин визнається недійсним.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто обов'язковою ознакою письмової форми є те, що сторони власноручно вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину.

Покликання позивача про те, що вона спірний договір оренди землі з СВК «Нива» не укладала та не підписувала підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 05.06.2013 р. - підпис від імені ОСОБА_2, що розташований на договорі оренди землі від 01.07.2011 р. в графі «Орендодавець», виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.23-27 т.1).

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що доручення на укладення договору оренди та вчинення інших дій, пов'язаних з його виконанням з іншими особами ОСОБА_2 не укладала, а покази свідка ОСОБА_4 щодо усної в телефонному режимі довіреності від позивача на підписання договору є технічно не ствердженими та не мають правового значення у даній справі.

Відтак, оскільки позивач не давала згоди на укладення між нею та відповідачем договору оренди землі, яка належить їй на праві приватної власності, тобто не здійснювала вільно своє волевиявлення як учасник правочину, позов про визнання недійсним договору оренди підлягає задоволенню.

Обставина нарахування відповідачем орендної плати за землю позивачу впродовж 2011, 2012, 2013 років, якою суд також обґрунтував рішення, свідчить лише про здійснення оплати власнику землі за фактичне користування нею, а ініційоване у липні 2013 р. позивачем питання, поставлене спочатку у позасудовому, а потім і в судовому порядку стосовно розірвання спірного договору та інші, виходить за межі предмета спору у даній конкретній справі.

Позовна вимога щодо зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку апеляційним судом задовольняється, як правовий наслідок недійсності правочину, передбачений ст. 216 ЦК України.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, яких допущено судом першої інстанції, є підставами згідно ст. 309 ЦПК України для скасування рішення і ухвалення апеляційним судом нового рішення.

Судові витрати позивача у справі, зокрема у сплаті 243,60 грн. судового збору з апеляційної скарги, розподіляються за правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :

Апеляційну скаргу представника по довіреності ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, - задовольнити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2015 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 01 липня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та Гранівським сільськогосподарським виробничим кооперативом «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області, зареєстрований у Відділі Державного комітету України із земельних ресурсів у Гайсинському районі Вінницької області 26 грудня 2011 року за № 052088094001975.

Зобов'язати Гранівський сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області повернути ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, площею - 3,3840 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, належну їй згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого 18 грудня 2010 року за № 236.

Стягнути з Гранівського сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат 243,60 грн. судового збору з апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/ В.О.Чуприна

Судді : /підпис/ В.В.Оніщук

/підпис/ Т.М.Шемета

З оригіналом вірно: