Рішення № 44223090, 15.05.2015, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/487/15-ц

Провадження №2/173/424/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

представника позивача - Малюк О.П.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1/0607/ОVГ, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4000 дол. США на строк до 9 жовтня 2009 року. у зв'язку порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 20 лютого 2015 року заборгованість за кредитом становить 1366,93 дол. США: 458,15 дол. США - заборгованість за кредитом; 386,52 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 522,26 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання. Також в забезпечення виконання зобов'язання за договором № 1/0607/ОVГ між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договори поруки. Відповідно до умов договору поруки поручителям направлялися письмові вимоги із зазначенням невиконаних зобов'язань за договором, проте така вимога була залишена без задоволення. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість в розмірі 1366,93 дол. США та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, суду пояснила, що дійсно вона підписувала договір, проте гроші фактично отримала ОСОБА_4. Спочатку ОСОБА_4 сама погашала кредит, але потім припинила. По можливості ОСОБА_2 також самостійно погашала заборгованість за кредитом, але потім припинила, оскільки не має матеріальної можливості повертати кредит. В останній раз кредит вона погашала в квітні 2010 року. Відповідач обставини, зазначені в позові, визнала, проте проти стягнення з неї заборгованості заперечувала, враховуючи її майновий стан.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи у відповідності до ч. 5 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи у відповідності до ч. 9 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі не надала.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

10 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1/0607/ОVГ, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4000 дол. США на строк до 9 жовтня 2009 року. з умовами сплати відсотків за користування кредитним коштами у відповідності до графіку погашення кредиту та відсотків, визначеному в додатку № 1 до кредитного договору, який є невід'ємною частиною договору (а.с.10-13).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши із закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, ОСОБА_2 порушила договірні зобов`язання, що призвело до виникненя заборгованості, яка станом на 20 лютого 2015 року становить 844,67 дол. США: 458,15 дол. США - заборгованість за кредитом; 386,52 дол. США = заборгованість за процентами (а.с.4-5).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами договору передбачено відповідальність за несвоєчасне невиконання зобов'язання. Так п. 4.5 передбачено, що при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту в порядку та терміни згідно Графіку погашення кредиту і відсотків, позичальник сплачує Банку пеню за кожний випадок порушення вказаного графіку при затримці платежу. Згідно з розрахунком позивача (а.с.4-5) за порушення строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору станом на 20 лютого 2015 року нараховано пеню в сумі 522,26 дол. США.

Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У зв'язку з цим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та пені законними та обґрунтованими. При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача, про те, що вона не має можливості погасити заборгованість за кредитом, оскільки згідно з ч. 1ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також на виконання зобов'язання за договором кредиту 10 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (Кредитор) та ОСОБА_3 (Поручитель) було укладено договір поруки № 0О8Е/1, згідно з яким Поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором за виконанням обов'язків за кредитним договором в тому ж розмір, що і Боржник (ОСОБА_2) (а.с.14). Також 10 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (Кредитор) та ОСОБА_4 (Поручитель) було укладено договір поруки № 6279/5, згідно з яким Поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором за виконанням обов'язків за кредитним договором в тому ж розмір, що і Боржник (ОСОБА_2) (а.с.15).

Згідно з положеннями частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Умовами договорів поруки, а саме п. 11, передбачено, що договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Отже, договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється. Згідно з п. 1.3 кредитного договору № 1/0607/ОVГ терміном повного погашення кредиту, а, отже, і строком виконання основного зобов'язання, є - 9 жовтня 2009 року.

З позовом до поручителів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач звернувся лише в березні 2015 року, тобто після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

На підставі встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що поруки за договором поруки № 0О8Е/1 від 10 жовтня 2006 року та за договором поруки № 6279/5 від 10 жовтня 2006 року є припиненими, оскільки протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання кредитором не було пред'явлено вимоги до поручителів. Це означає, що зі збігом строку дії поруки жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-125цс14 та від 29 січня 2014 року у справі № 6-155цс13.

У зв'язку з чим вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості суд вважає необґрунтованими, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому судові витрати, понесені позивачем, а саме сплачений ним судовий збір (а.с.1), підлягають стягненню з відповідача, ОСОБА_2 на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 625, 559, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ін.н.НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1366, 93 дол. США:

458,15 дол. США - заборгованість за кредитом;

386,52 дол. США- заборгованість за процентами за користування кредитом;

522,26 дол. США - заборгованість по комісії;

та судові витрати у розмірі 380 грн. 69 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко