Рішення № 44222438, 13.05.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7558/14-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Карпенко Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ», Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, звернувся з позовом до ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ», КП «Київпастранс», третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 вересня 2013 року на перехресті вул. Світлої та вул. Автопаркової у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «ЛАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який належить КП «Київпастранс» та автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

Зазначив, що на момент даного ДТП у його автомобілі знаходилася дружина ОСОБА_5 яка перебувала у стані вагітності та малолітній син ОСОБА_2

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач вказав, що у результаті даного ДТП було пошкоджено його автомобіль. Цивільно-правова відповідальність автобуса «ЛАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Ю.Бі.АЙ», в результаті чого у позивача виникло право на відшкодування шкоди, завданої ДТП.

Відповідно до рахунку - фактури № 13100913 від 09.10.2013 року вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП автомобілю «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 становить 81 496, 16 грн.

19 березня 2014 року позивач звернувся до відповідача-1 ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» з заявою про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 50 тис. грн. 00 коп. та шкоди, заподіяної здоров'ю сина у сумі 775 грн. 00 коп., однак листом від 19.05.2014 року відповідач-1 повідомив, що мені виплачено розмір матеріального збитку у сумі 38 339, 19 грн.

Уточнивши позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачі у добровільному порядку не виплачують розмір матеріального збитку, просить стягнути з ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» на свою користь розмір страхового відшкодування в сумі 10 660, 81 грн. та шкоду, завдану здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 у сумі 775 грн. 00 коп., стягнути з КП «Київпастранс» на свою користь майновий збиток у сумі 4 160 грн. 75 коп., а також судові витрати та витрати за проведення експертизи у сумі 1800 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заперечення, в яких зазначив, що на виконання Закону № 1961-ІV та для встановлення розміру відновлювального ремонту автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 страховою компанією було замовлено оцінку транспортного засобу в експертної компанії «Експерт груп». Звітом № 9613 було встановлено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 становить 39 339 грн. 19 коп., а тому позивачу було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 38 339 грн. 19 коп., за вирахуванням суми франшизи у розмірі 1 тис. грн. Щодо позовних вимог про стягнення з них шкоди, завданої здоров»ю потерпілого ОСОБА_2 у сумі 775 грн.00 коп. зазначили, що дані вимоги є необґрунтовані та позивачем не надано доказів на підтвердження того, що внаслідок даного ДТП було нанесено шкоду здоров'ю його сина (а.с. 56-59).

Представник відповідача КП «Київпастранс» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини поважності неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову пояснив. Що дійсно 19 вересня 2013 року на перехресті вул. Світлої та вул. Автопаркової у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «ЛАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням, який належить КП «Київпастранс» та автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 на момент ДТП та до цього часу він працює водієм у КП «Київпастранс». Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 17).

Судом встановлено, що автобус «ЛАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 належить КП «Київпастранс» (а.с. 24)

19 вересня 2013 року на перехресті вул. Світлої та вул. Автопаркової у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «ЛАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який належить КП «Київпастранс» та автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність автобуса «ЛАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ», що підтверджується полісом № АС/2579726 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 98), на суму 50 000 грн. зі встановленим розміром франшизи 1 тис. грн.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 15).

20 вересня 2013 року позивач звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку (а.с. 73).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

19 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» з заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 78).

20 травня 2014 року страхова компанія виплатила позивачу суду страхового відшкодування у розмірі 38 339 грн. 19 коп. (а.с. 8), відповідно до Звіту № 9613 (а.с. 61-63).

Суд, при визначенні розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не приймає до уваги Звіт № 9613 як належний та допустимий доказ по справі відповідно ст. 58- 59 ЦПК України, оскільки він був проведений без участі позивача та експерти не були повідомлені належним чином про кримінальну відповідальність.

Обґрунтовуючи позов про відшкодування шкоди з ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» на свою користь в сумі 10 660, 81 грн. та з КП «Київпастранс» на свою користь майновий збиток у сумі 4 160 грн. 75 коп., позивач посилався на те, що згідно висновку експерта № СЕ-1-2-309 від 02.03.2015 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 становить 53 160 грн. 75 коп. (а.с. 124-127), тому і просить стягнути з ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» майнову шкоду в розмірі ліміту відповідальності за мінусом суми у розмірі 38 339 грн. 19 коп. та франшизи, а з КП «Київпастранс» різницю.

Суд бере до уваги висновок експерта № СЕ-1-2-309 від 02.03.2015 року, який був складений на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року про призначення по справі автотоварознавчої експертизи. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України (а.с. 118-119), про що експерт розписався (звор. а.с. 124).

Судова автотоварознавча експертиза від 02 березня 2015 року була проведена експертом ОСОБА_6, який має свідоцтво Міністерства юстиції про присвоєння кваліфікації судового експерта -автотоварознавця, яке продовжене до 13 липня 2015 року.

Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце проведення натурного обстеження об'єкту дослідження по експертизі від 02 березня 2015 року (а.с. 167-174).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують вказаний висновок експертизи та які могли бути підставою неприйняття його судом до уваги.

Статтею 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо- транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду, заподіяну майну третьої особи.

Разом з тим, згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до суми страхового відшкодування не входить сума франшизи, встановлена договором.

З огляду на те, що страхова компанія виплатила на користь позивача страхове відшкодування частково у сумі 38 399 грн. 19 коп., суд приходить до висновку про необхідність стягнення недоплаченої суми у розмірі 10 660 грн. 81 коп. судовим рішенням.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У ч. 2 ст. 1192 ЦК України зазначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно роз'яснень у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».

Судом встановлено, що в день скоєння ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з КП «Київпастранс» (а.с. 21), а тому на підставі ст. 1172 ЦК України з відповідача-2 на користь позивача підлягає відшкодуванню сума у розмірі 4 160 грн. 75 коп.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності їх вини у завданні шкоди позивачам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що КП «Київпастранс» та ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» є особами відповідальними за заподіяну позивачу матеріальну шкоду.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів майнової шкоди відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому пілягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» на користь позивача шкоди, завданої здоров»ю потерпілого ОСОБА_2 у сумі 775 грн. 00 коп., то дані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 24.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням

лікарських засобів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Однак представником позивача у судовому засіданні не надано доказів, що витрати були обґрунтовані та не доведено причинно-наслідковий зв'язок між ДТП та витратами на МРТ головного мозку ОСОБА_1 та проведення біологічного дослідження крові малолітнього.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а з ПрАТ «СК «Ю.БІ.АЙ» на користь позивача підлягає стягненю розмір страхового відшкодування в сумі 10 660, 81 грн., а з КП «Київпастранс» 4 160 грн. 75 коп., а також витрати за проведення експертизи у сумі по 900 грн. з кожного.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі по 74 грн. 11 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 990, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 9, 12, 22, 24.1, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58 - 60, 79, 84, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» (код ЄДРПОУ 31113488) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) майнову шкоду у розмірі 10 660 грн. 81 коп. (десять тисяч шістсот шістдесят гривень вісімдесят одні копійка), витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 900 грн. (дев'ятсот гривень) 00 коп. та судовий збір у розмірі 74 грн. 11 коп. (сімдесят чотири гривні одинадцять копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) майнову шкоду у розмірі 4 160 грн. 75 коп. (чотири тисячі сто шістдесят гривень сімдесят п'ять копійок) витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 900 грн. (дев'ятсот гривень) 00 коп. та судовий збір у розмірі 74 грн. 11 коп. (сімдесят чотири гривні одинадцять копійок).

У решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна