Рішення № 44220747, 18.05.2015, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/814/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючий суддя - Товстика І.В.

при секретарі - Полупан Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частини житлового будинку окремим домоволодінням,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частини житлового будинку окремим домоволодінням.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 20.02.1985 року нотаріально посвідченого, яка належить їй на праві спільної часткової власності, при цьому її житловому приміщенню присвоєна окрема поштова адреса, а власниками іншої частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 є відповідачі, також сторони користуються земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, однак вона не має змоги приватизувати частину земельної ділянки, якою користується, оскільки ОСОБА_2 скористався правом приватизації іншої земельної ділянки, в зв"язку з чим з метою реалізації цивільних прав просить визнати належну їй на праві власності /2 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 окремим домоволодінням.

Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та дала пояснення згідно заяви.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання частини житлового будинку окремим домоволодінням визнав повністю та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 письмовою заявою позов визнає у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із оглянутих договору дарування від 20.02.1985 року нотаріально посвідченого (а..46-47), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2014 року (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 20.02.1985 року нотаріально посвідченого, яка належить їй на праві спільної часткової власності.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, складеного КП "РОБТІ РОР" 17.04.2014 року, ОСОБА_1 володіє житловим приміщенням у виді житлового будинку 1961 року забудови загальною площею 57,0 м.кв., житловою площею 31,8 м.кв., допоміжною площею 25,2 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 (а.с.19-21).

Рішенням виконавчого комітету Клесівської селищної ради №25 від 21.03.2014 року (а.с.48) житловому приміщенню, яке належить на праві власності ОСОБА_1, присвоєна окрема адреса: АДРЕСА_2

Судом із пояснень відповідача, письмових документів встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 є співласниками квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2006 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.10.2006 року (а.с.31-32), технічного паспорту на квартиру від 27.09.2006 року (а.с.34-35), яка належить їм на праві спільної часткової власності по 1/2 частині кожному, та яку отримали як пільгове житло від органу місцевого самоврядування Клесівської селищної ради в зв"язку із перебуванням даної квартири у комунальній власності територіальної громади смт.Клесів в особі Клесівської селищної ради (а.с.52-53).

Із повідомлення Клесівської селищної ради №305 від 12.05.2015 року (а.с.42) вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_3 згідно записів земельно-кадастрової книги закріплена за ОСОБА_1, ОСОБА_2

Суд достовірно встановив, що позивач є власником окремого житлового приміщення з господарськими будівлями з окремою поштовою адресою, відповідачі є співласниками окремої квартири, при цьому їх житлові приміщення не поєднані в цілий житловий будинок, про що свідчать окремі технічні паспорти на нерухоме майно, також вони не поєднані спільними інженерними комунікаціями, які забезпечують функціонування житлових приміщень, при цьому їх цільове призначення як житла не змінюється.

Відповідно до положень ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Отже, сторони не заперечують факт спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_3, який складається із окремих житлових приміщень з різними поштовими адресами, якими вони володіють.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обгрунтованими, які підлягають судовому захисту шляхом визнання 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2, окремим садибним (індивідуальним) житловим будинком загальною площею 57,0 м.кв., житловою площею 31,8 м.кв., допоміжною площею 25,2 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 без припинення права приватної спільної часткової власності, що не порушує цивільні права відповідачів.

Керуючись ст.ст. 15,16,181,182,183,316,328,379,386 ЦК України, ст.ст.5,6, 61,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частини житлового будинку окремим домоволодінням задовольнити.

Визнати 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2, належну на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, окремим садибним (індивідуальним) житловим будинком загальною площею 57,0 м.кв., житловою площею 31,8 м.кв., допоміжною площею 25,2 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Сарненський районний суд.

СУДДЯ: .