Ухвала суду № 44220715, 13.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді Максимчук З.М.,

суддів - Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рівненському районі Рівненської області на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рівненському районі Рівненської області, Управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про стягнення заборгованості по виплаті довічного грошового утримання,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17.11.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Рівненському районі на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті довічного грошового утримання за період з 01.01.2012 року по 02.06.2013 року в сумі 110 320,76 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України в Рівненському районі Рівненської області вказує на незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення, ухваленого на неповно з»ясованих обставинах справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначення системи судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів, регулювання інших питань судоустрою і статусу суддів встановлені Законом України від 07.07.2010 року «Про судоустрій і статус суддів».

Стверджує, що виплати довічного грошового утримання ОСОБА_1 проводились відповідно до ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що набрав чинності 01.10.2011 року, яким було

_________________

Справа № 570/4022/14-ц Головуючий у суді 1 інстанції - Остапчук Л.В.

Провадження № 22-ц/787/993/2015 Суддя-доповідач - Максимчук З.М.

передбачено, що максимальний розмір щомісячного довічного утримання /з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати та надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, призначених відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 2 втратила чинність, як така, що є неконституційною на підставі рішення Конституційного Суду від 03.06.2013 року, починаючи з цього часу Управлінням ПФУ в Рівненському районі виплата щомісячного грошового утримання проводилась без законодавчих обмежень.

Доводить, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував ст.58 Конституції України, яка зазначає, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Просить скасувати рішення Рівненського районного суду від 17.11.2014 року та відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з»явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином. Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, тому суд визнав неявку УПФ України в Рівненському районі Рівненської області в судове засідання з неповажних причин та розглянув справу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі належним чином не виконувало рішення суду від 01.02.2013 року про зобов»язання здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 довічне грошове утримання з розрахунку 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01.01.2012 року. Оскільки перерахунок було проведено, проте повний розмір довічного грошового утримання позивачу почали виплачували лише з червня 2013 року, утворилась заборгованість, яка і підлягає стягненню з відповідача у розмірі 110 320,76 гривень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 01.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з 01.01.2012 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Розмір виплати довічного грошового утримання після перерахунку становив 17 053,14 гривень /а.с.4/.

Проте повний розмір довічного грошового утримання УПФ України в Рівненському районі розпочало виплачувати позивачу з червня місяця 2013 року, утворивши заборгованість в розмірі 110 320,76 гривень з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року.

Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що відповідно до ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» УПФ України в Рівненському районі не могло виплачувати довічне грошове утримання ОСОБА_1 у розмірі, що перевищував десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність за період часу з січня 2012 року по червень 2013 року.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про безпідставність покликання відповідача на Закон України від 08.07.2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки поза увагою відповідача лишилось рішення суд від 01.02.2013 року.

Доводи апеляційної скарги про дію законів в часі безпідставні. Статтею 129 Конституції України встановлено обов»язковість рішень суду, і виконуватись вони повинні в повному обсязі, а не в частині.

З огляду на протокол від 29.05.2013 року /а.с.4/ вбачається, що дійсно нарахована проте недоплачена сума довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 складає 110 320,76 гривень.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

При ухваленні рішення норми матеріального і процесуального права не були порушені, тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області - відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: Н.М.Ковальчук

Ю.М.Рожин