Ухвала суду № 44220411, 18.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/46/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1466/15Головуючий у 1-й інстанції Беркута Л. Г. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Прядкіної О.В.,

Суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.,

При секретарі: Лимар О.М.,

За участі: відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Решитилівського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № PLXRRС17300003 від 12 грудня 2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4188,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік.

Не виконуючи обов'язки по вказаному договору, станом на 19 листопада 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 85844,29 грн. яка складається з: 3442,25 грн. - заборгованості за кредитом, 214,35 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 599,07 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 81588,62 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3819,14 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто 9461,57 грн., яка підлягає відмінусуванню, а різницю в сумі 80701,86 грн. просив стягнути з відповідача.

Рішенням Решитилівського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено за безпідставностю.

Рішення оскаржило ПАТ КБ «Приватбанк», в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12 грудня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір № PLXRRС17300003, згідно умов якого Банк надав позичальнику строковий кредит у сумі 4188,8 грн. на строк 24 місяці починаючи з 12 грудня 2008 року по 12 грудня 2010 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 280 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 92,15 грн. в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки.

У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором, рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № PLXRRС17300003 від 12 грудня 2008 року у загальному розмірі 9461,57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що станом на 19 листопада 2014 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 85 844,29 грн., яка складається з: 3442,25 грн. - заборгованості за кредитом, 214,35 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 599,07 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 81588,62 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3819,14 грн. - штраф (процентна складова). Від вказаної суми віднімається сума у розмірі 9461,57 грн., яка була стягнута рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року, а різниця в сумі 80 701,86 грн. вважає підлягає стягненню з відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року вже стягнуто заборгованість за кредитним договором, то Банк має право на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, однак такі позовні вимоги позивачем не заявлялися, а отже, вимоги позову є безпідставними.

Такий висновок є вірним, так як відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог фізичних осіб і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч.1 ст. 179 цього ж Кодексу предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 роз'яснено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області 25 квітня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № PLXRRС17300003 від 12 грудня 2008 року вже були задоволені.

Зокрема, стягнута заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 3648,15 грн., а в даній позовній заяві позивач також просить стягнути заборгованість за кредитом в сумі 3442,25грн., що вже була стягнута.

У зв'язку з тим, що рішення на даний час у встановленому законом порядку боржником не виконане, то Банк має право на отримання сум згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги про стягнення сум, передбачених зазначеною нормою права позивачем не заявлялися, а, отже, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин, рішення місцевого суду прийняте з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" відхилити.

Рішення Решитилівського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

СУДДІ: / Підписи /

З оригіналом згідно :