Ухвала суду № 44219940, 19.05.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1642/15-ц

Провадження № 2/553/707/2015

У Х В А Л А

Іменем України

19.05.2015м. м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в складі:

головуючого судді – Кононенка С.Д.,

при секретарі – Бобильовій А.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди пов»язаної із порушенням права власності та прав споживача послуг,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди пов»язаної із порушенням права власності та прав споживача послуг, в якому просить визнати незаконними та протиправними дії Придністровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та Кредит» щодо: а) обмеження його з 09.04.2015 року в праві власності, одержанні всіх наявних готівкових коштів на його пенсійному картковому рахунку в сумі 29331,43 грн.; б) припиненням з лютого 2015 року Банком щомісячних виплат процентів по строковому валютному договору від 12.12.2014 року; в) а також позбавленням його Банком права оперативно контролювати власні кошти шляхом одержання СМС інформації відносно руху коштів по договорах, рахунках; стягнути з відповідача на його користь заборгованість по пенсійному картковому рахунку, станом на квітень 2015 року в сумі 27331,43 грн. та проценти по строковому валютному договору в сумі 18 доларів США; також стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 50 тис. грн. та понесені судові витрати, за надану правову допомогу, які на квітень 2015 року складають 2095 грн.

У травні 2015 року позивач ОСОБА_1 надав суду позовну заяву з уточненням та доповненнями в порядку ст.31 ЦПК України, в якій просить визнати незаконними та протиправними дії Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо: а) обмеження ОСОБА_1 з 09.04.2015 року в праві власності, одержанні всіх наявних готівкових коштів на його пенсійному картковому рахунку (договір від 05.12.2014 року) в сумі 29331,43 грн.;б) припинення з лютого 2015 року Банком щомісячних виплат процентів по строковому валютному договору від 12.12.2014 року;в) протиправною відмову по закінченню строкового договору 12.05.2015 року повернути кошти в сумі 1636,13 доларів США; г) позбавлення права ОСОБА_1 оперативно контролювати власні кошти шляхом одержання СМС інформації відносно повного руху коштів по договорах, рахунках; зобов»язати Придніпровський регіональний департамент АТ Банк «Фінанси та Кредит» негайно, в триденний термін повернути ОСОБА_1 заборгованість по пенсійному картковому рахунку, станом на травень 2015 року в сумі 27259, 39 грн., по строковому вкладу в сумі 1636,13 доларів США та на час фактичного повернення валютних коштів нарахувати і провести виплату процентів за ставкою 12,50% річних; також, стягнути з Придніпровського регіонального департаменту АТ Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 75 тис.грн., понесені матеріальні збитки в сумі 8034,75 грн. та судові витрати , за надану правову допомогу, яка на травень 2015 року складають 3980 грн.

У травні 2015 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити його позов до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит», а саме: постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову на суму 114263 грн. та 1636,13 доларів США., шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Придніпровського Регіонального Департаменту АТ ОСОБА_2 «Фінанси та Кредит» (адреса: вул.Октябрська,77 м.Полтава інд.36014). Банківські реквізити відповідача: МФО 331832 , ЕДРПОУ 26435422 та МФО 300131, ЕДРПОУ 09807856.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

05.12.2014 року та 12.12.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ Банк «Фінанси та Кредит» через відділення №№ 15 та 174 м. Полтави було укладено два відповідні договори № 042-0/005299 про випуск та обслуговування пенсійної платіжної картки та № №331832/267708/5-14 про банківський валютний вклад в сумі 1600 доларів США (терміном до 12.05.2015р.).

Як зазначив у своїй заяві позивач, ОСОБА_2 за його дорученням зобов’язувався проводити списання грошових коштів з пенсійного карткового рахунку на суми будь-яких операцій з використанням Картки та повернути валютний вклад по закінченню строку дії договору. Однак, в поточному 2015 році ОСОБА_2 систематично в односторонньому порядку порушує його законні права, національне законодавство держави Україна, умови договорів та норми міжнародного права. ОСОБА_2 протиправно шляхом обману привласнив всі його заощадження та безкоштовно використовує грошові кошти. Зокрема:

1. 09.04.2014 року в зв’язку із терміновою потребою коштів на вирішення соціально- побутових проблем із утепленням житла та лікуванням як учасника бойових дій, пенсіонера позивач звернувся до працівників відділення Банку «Фінанси та Кредит» №15 та №174 м.Полтави з вимогою видати наявні кошти в сумі 29331.43 грн. з пенсійного карткового рахунку. Однак, йому було видано лише 2000 грн.

2. Також 12.05.2015 року, по закінченню терміну дії строкового вкладу, навіть незважаючи на його три письмові заяви та скарги Банком протиправно було відмовлено повернути кошти в сумі 1636,13 доларів США. Банк лише видав виписки по особовому рахунку, вказавши що дані кошти ними переведені на рахунок «до запитання».

Як наслідок, 09.04.2015 року з вини Банку було зірвану угоду на 29 350 грн.. щодо придбання обладнання для опалення, утеплення, житла позивача. Так як, він був позбавлений можливості сплатити вказані кошти по виставленому рахунку.

Крім того, з лютого 2015 року ОСОБА_2 протиправно в порушення п.3 умов договору № №331832/267708/5-14 від 12.12.2014 року припинив сплату позивачу навіть мізерних для банку щомісячних виплат процентів по строковому валютному вкладу. Також в порушення п.п. 6 та 10 даного договору, після закінчення його строку вклад йому не був повернутий, а переведений на рахунок «до запитання». Одночасно в договорі вказано, шо Договір-заява діють до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Таким чином. Банк в односторонньому порядку допустив елементи шахрайства, обману. Привласнив його кошти, продовжує протиправно ними користуватись, навіть не нараховуючи відсотки.

Банк в односторонньому порядку, без жодних попереджень, в порушення п.12 Договору від 12.12.14 року припинив, а потім частково обмежив позивача в наданні інформації про рух коштів по вкладу та поточному рахунку. Чим протиправно позбавив його відповідного права контролю за власними коштами. Так як, і до теперішнього часу позивачу відповідна СМС інформація щодо надходження коштів по Договорах-заявах так і не надається.

14.04.2015 року та 05.05.2015 року позивачем з метою усунення вищевказаних порушень чинного законодавства, обману та умов двох договорів, керівництву Банку були надані три відповідні письмові скарги та заяви. Нажаль, Банк безпідставно лише посилається на тимчасові обмеження в зв’язку з великою кількістю запитів, які надходять від клієнтів.

Так як, з вини Банку було зірвано угоду від 09.04.2015 року рахунок №58 з оплати та придбання обладнання для утеплення житла на суму 29350 грн. А на даний період часу вказане обладнання надавачем послуг пропонується позивачу вже без попередніх знижок за ціною 37384,75 грн.. відповідно прямі матеріальні збитки складають 8034,75 грн., тому позивач вважає, що останні підлягають відшкодуванню за рахунок Банку.

Крім того, як вказує у заяві позивач банк на його три письмові заяви та скарги не реагує, незаконно привласнив та безкоштовно продовжує використовувати мої грошові кошти, а тому йому як пенсіонеру, учаснику бойових дій, заподіяно душевні страждання, порушено нормальний ритм життя. Одночасно він протиправно позбавлений необхідних коштів на утеплення житла, лікування, чим завдано значну моральну шкоду. На даний період часу завдану йому моральну шкоду він оцінює в 75 тис. грн.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову без вжиття заходів по забезпеченню позову.

Проте, відповідно до ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року в редакції від 07.02.2015 року арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішення суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Цим же Законом забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Отже, вимога позивача про накладення арешту на рахунки Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит» задоволенню не підлягає, виходячи із вищевикладеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову на суму 114263 грн. та 1636,13 доларів США, шляхом накладення арешту на майно Придніпровського Регіонального Департаменту АТ ОСОБА_2 «Фінанси та Кредит» (адреса: вул.Жовтнева,77 м.Полтава інд.36014). Банківські реквізити відповідача: МФО 331832, ЕДРПОУ 26435422 та МФО 300131, ЕДРПОУ 09807856.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом п»яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_3