Вирок № 44219640, 18.05.2015, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/388/15-к

Провадження 1-кп/382/34/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І..

при секретарі Чемерис С.О.

за участю прокурора Шиленко Я.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого водієм в ТОВ "Безпека-Гарант", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

Встановив:

20 грудня 2014 року близько 21 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи власним автомобілем марки «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався на 121 км. дороги «Київ-Харків» у напрямку до м. Харків поблизу с. Богданівка Яготинського району Київської області. Під час руху, виконуючи маневр випередження автомобіля марки «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричіпом марки «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, що рухався попереду, у правій смузі руху, у попутному напрямку, не впорався з керуванням, не дотримався безпечної дистанції, не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Виконуючи маневр випередження, допустив зіткнення передньою частиною керованого автомобіля марки «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1, з задньою частиною напівпричепа марки «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_3, та у подальшому автомобіль «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1, змінив напрямок руху вліво де зіткнувся з металевою огорожею дороги, що розташована на розподільчій смузі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 11/д від 19 січня 2015 року отримала перелом правої ліктьової кістки, струс головного мозку, обширну рану лівої сідниці з пошкодженням сідничної артерії, травматичний шок 2-3 ст., що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. За описаних обставин ОСОБА_1 порушив наступні вимоги Правил дорожнього руху: п.п. 1.5- згідно з яким дії або безздіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров"ю громадян, завдавати матеріальних збитків; пункт 2.3 б)- згідно з яким бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі, пункт 2.9 а)- згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння, пункт 10.1- згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешокди або небезпеки іншим учасникам руху, пункт 12.1- згідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контрлювати його рух та безпечно керувати ним, пункт 13.1 - згідно з яким водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозяться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та дав показання, що 20 грудня 2014 року він, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, керував належним йому на праві власності автомобілем марки «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1, на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_7, а на задньому сидінні праворуч-ОСОБА_2 Під час руху вони заїхали на АЗС на 126 км. автошляху Київ-Харків, а потім він розвернувся та поїхав в напрямку м. Харків. Попереду нього, у правій смузі руху рухався вантажний автомобіль з причіпом та під час спроби випередити вказаний автомобіль, він не впорався з керуванням та допустив зіткнення із задньою частиною причепу вантажного автомобіля, від чого його автомобіль виїхав вліво та зіткнувся із металевою огорожею дороги. В результаті зіткнення ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що 20 грудня 2014 року в темну пору доби вона знаходилась в автомобілі ОСОБА_1 на задньому пасажирському сидінні зправа та вони рухались в напрямку м. Харків. Крім неї, в автомобілі знаходився на передньбому пасажирському сидінні ОСОБА_7 Під час руху вона побачила, що їх автомобіль наблизився до задньої частини причіпа вантажного автомобіля, який рухався попереду них та зіткнувся з причіпом передньою частиною. В результаті зіткнення вона вдарилась та отримала перелом правої руки та від удару втратила свідомість, а коли прийшла до тями, то побачила, що їх автомобіль зіткнувся з металевою огорожею шляху. Підсудній відшкодував завдану їй шкоду, просила його суворо не карати.

Враховуючи ті обставини, що обвинувачений по суті пред"явленого обвинувачення вину визнав повністю, а також те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, з"ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин справи, впевнившись у добровільності їх позицій та роз"яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушенні доведена повністю, а дії його за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, думку потерпілої, яка просила суворо не карати винного, його особу, те, що ОСОБА_1 по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має на своєму утриманні двох малолітніх дітей, вчинив злочин в стані алкогольного сп"яніння, що є обставиною, яка обтяжує відповідальність, щиро кається у скоєному, відшкодував потерпілій завдану шкоду та вважає, що обираючи йому міру покарання у вигляді позбавлення волі, до нього необхідно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном, так як він може бути виправлений без реального відбування покарання, в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього судом обов"язків.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого санкцією статті 286 КК України, суд приймає до уваги, що на утримання ОСОБА_1 знаходиться двоє малолітніх дітей, ОСОБА_1 працює водієм, по місцю роботи характеризується виключно позитивно, за рахунок заробітної плати, яку він отримує, утримується його сім"я, останній із січня 2015 року перебуває на лікуванні та має тяжке захворювання, при цьому відшкодував потерпілій шкоду в повному обсязі, щиро кається в скоєному, в зв"язку з чим суд вважає за можливе не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора в інтересах Яготинської центральної районної лікарні про стягнення витрат, понесених внаслідок стаціонарного лікування потерпілого від злочину в сумі 5355 гривень 74 коп. ОСОБА_1 визнав, та позов підлягає до задоволення

Керуючись ст.ст. 349, 370, 373,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею

4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від основного призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Позов прокурора в інтересах Яготинської центральної районної лікарні про стягнення витрат, понесених внаслідок стаціонарного лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4 на користь Яготинської центральної районної лікарні, на рахунок 35428202039615 УДКСУ в Київській області, МФО 821018, код 01994422 витрати, понесені внаслідок стаціонарного лікування потерпілого від злочину в сумі 5355 (п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 74 коп., а також судовий збір на користь держави у розмірі 243 гривні 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4 на користь держави витрати за проведення автотехнічної експертизи у розмірі 393 гривні 12 копійок.

Речові докази по справі: автомобіль марки «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 дозволити використовувати йому за призначенням, автомобіль марки «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 дозволити використовувати йому за призначенням.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Яготинський районний суд Київської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору на підставі п.6 ст.376 КПК України.

Роз"яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не буде скасовано, він набирає чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Литвин Л.І.