Постанова № 44215899, 12.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 року Справа № 904/288/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2015 по справі № 904/288/15 (суддя Турчин С.О.)

за позовом виконавчого комітету Марганецької міської Ради Дніпропетровської області, м. Марганець

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Марганець

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2015 позовну заяву задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0062 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Марганецької міської Ради Дніпропетровської області 1218,00 грн. судового збору.

Повернуто виконавчому комітету Марганецької міської Ради Дніпропетровської області з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області зайво сплачений згідно платіжного доручення № 648 від 26.11.2014, яке міститься в матеріалах справи № 904/288/15, судовий збір у сумі 609,00 грн..

Рішення мотивоване закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 11.12.2000, а також відсутністю підтвердження ФОП ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою після прийняття рішення Марганецькою міською радою № 936-40/VI від 21.08.2012 про вилучення земельної ділянки, яка використовується ФОП ОСОБА_1

Непогоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність прийнятого господарським судом рішення, не погоджується з його змістом та підставами, на яких воно ґрунтується, а тому вважає, що судом невірно застосовано норми матеріального права.

Скаржник вважає, що господарський суд проігнорував надані відповідачем докази щодо продовження орендних правовідносин (рішення Марганецької міської ради від 18.05.2010 № 1434-51/V та додаткової угоди до договору оренди землі), при цьому прийняв до уваги наявні у справі листи виконкому про необхідність звільнення спірної земельної ділянки.

17.04.2015 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2015 о 10:15 год.

Повідомлені завчасно та належним чином, про місце, дату та час розгляду справи представники сторін, у судове засідання призначене на 12.05.2015 явку своїх представників не забезпечили.

Колегія суддів вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, оскільки матеріалів для розгляду апеляційної скарги достатньо.

12.05.2015 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення зміні або скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 11.12.2000 між виконавчим комітетом Марганецької міської ради (далі - орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 (далі - договір (а. с. 13-17)), який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі 11.12.2000 року.

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець на підставі рішення Марганецької міської ради від 24.05.2000 № 249/3 надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення торгівельного павільйону.

Згідно п. 2.2. договір укладається на термін - 2 роки, починаючи з дати його реєстрації, а по закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Згідно п. 2.4. в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний не пізніше як у місячний термін повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 4 договору, сторонами узгоджено, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставою припинення договору є, зокрема, закінчення його строку, а підставою розірвання, зокрема, взаємна згода сторін.

В разі припинення або розірвання цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у пункті 2.4. цього договору.

Додатковою угодою від 05.07.2006 укладеною на підставі рішення міської ради від 29.06.2006 № 52/2-3/V сторони продовжили дію договору оренди земельної ділянки від 11.12.2000 НОМЕР_1, строком на 3 роки. Додаткова угода зареєстрована у Марганецькому міському відділі ДРФ ДП «Центру державного земельного кадастру», про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі 13.10.2006 вчинено запис № 04:06:10900091 (а. с. 18).

Пунктом 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В матеріалах справи наявне рішення Марганецької міської ради № 1434-51/V від 18.05.2010, згідно пункту 1 якого, поновлено договір оренди земельної ділянки під торговим павільйоном строком на 2010 рік: приватному підприємцю ОСОБА_1, який мешкає АДРЕСА_1, площею 62 кв. м. по АДРЕСА_2 (а. с. 76).

Згідно п. 2.1. рішення Марганецької міської ради № 1434-51/V від 18.05.2010 ФОП ОСОБА_1 зобов'язано у місячний термін укласти договір оренди землі та надати його в ДП «Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру» для здійснення державної реєстрації.

Між тим, у визначений в рішенні Марганецької міської ради № 1434-51/V від 18.05.2010 місячний термін, договір оренди між ФОП ОСОБА_1 та Марганецькою міською радою, укладено не було, а тому виконавчий комітет Марганецької міської ради листом від 25.11.2011 № 23/14-3043 довів до відома ФОП ОСОБА_1 про закінчення 13 жовтня 2009 року терміну дії договору оренди земельної ділянки (а. с. 24).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно частини 1 та 2 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Пунктом 3.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав можуть лише акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), акт обстеження земельної ділянки.

22.06.2012 на підставі проведеної перевірки головним спеціалістом відділу містобудування та архітектури Марганецької міської ради складено протокол МР № 0000031 про адміністративне правопорушення (ст. 152 КУпАП (а. с. 19-20)).

Згідно протоколу засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Марганецької міської ради 02.07.2012 складено протокол, відносно самовільного встановлення ФОП ОСОБА_1 торгівельного павільйону з літнім майданчиком без відведення земельної ділянки, чим порушено правила благоустрою території міста Марганець (а. с. 21-22).

02.07.2012 ФОП ОСОБА_1 доведено до відома лист виконкому Марганецької міськради № 161 про необхідність в місячний термін звільнити земельну ділянку за адресою по АДРЕСА_2 у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди (а. с. 25).

З наявної в матеріалах справи заяви ФОП ОСОБА_1 від 02.07.2012 адресованої на ім'я міського голови (а. с. 26), ОСОБА_1 просив надати йому два місяці для звільнення земельної ділянки, яка належала йому на праві оренди під розміщення кіоску по вул. Лермонтова (біля їдальні № 9) для його (кіоску) демонтування. Вказаним листом, ОСОБА_1 зобов'язався не пізніше 2 вересня 2012 року передати по Акту приймання-передачі земельну ділянку після демонтажу вказаного кіоску. Однак, вже 26.07.2012 ФОП ОСОБА_1 звернувся з заявою до Марганецького міського голови з проханням вилучення земельної ділянки, яка знаходиться в м. Марганець, по вулиці Лермонтова у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди (а. с. 23).

21.08.2012 Марганецькою міською радою Дніпропетровської області прийнято рішення № 936-40/VI про вилучення у ПП Зозулі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0062га розташованої за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди відведеної йому рішенням виконкому Марганецької міської ради від 24.05.2000 № 249/3 (а. с. 27).

В подальшому, виконкомом Марганецької міськради Дніпропетровської область на адресу ФОП ОСОБА_1 неодноразово направлялися листи-приписи: від 02.10.2012 № 23/14-2553; 16.05.2013 № 23/14-1366; 29.08.2013 № 23/14-2305; 20.12.2013 № 06/13 щодо негайного звільнення земельної ділянки та явки до виконкому Марганецької міської ради для підписання акту прийому-передачі земельної ділянки (а. с. 50-53).

01.10.2014 комісією з питань містобудування та архітектури Марганецької міської ради обстежено тимчасову споруду - кафе по АДРЕСА_2 щодо законності її експлуатації, за результатами якого складено Акт № 18, яким комісія встановила, що тимчасова споруда належить ФОП ОСОБА_1 та експлуатується без дозвільних документів на її розміщення та оренди земельної ділянки.

Таким чином договір оренди є таким, що припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку його дії, а спірна земельна ділянка експлуатується відповідачем без дозвільних документів та відповідного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняться в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх потреб до орендодавця.

На час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов договору оренди земельної ділянки, відповідачем, після припинення строку дії договору оренди спірної земельної ділянки, зазначена земельна ділянка позивачу за актом приймання-передачі не повернута, а тому колегія суддів вважає її подальше використання відповідачем незаконним.

Посилання апелянта на продовження дії договору оренди спірної земельної ділянки за рішенням Марганецької міської ради від 18.05.2010 № 1434-51/V, колегією суддів відхиляється, оскільки наявність самого лише рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки без укладення відповідного договору свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки та використання її без належних правових підстав.

Таким чином, доводи апелянта спростовуються вищевказаними обставинами та відхиляються колегією суддів як безпідставні.

Отже, на думку колегії суддів, справа розглянута місцевим господарським судом відповідно до діючих норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права, з повним та всебічним дослідженням наявних в матеріалах справи доказів. Підстави для скасування рішення та прийняття нового рішення по справі - відсутні.

Відповідно до вимог ст. 49 КПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 25, 86, 101, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2015 по справі № 904/288/15 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.05.2015

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд