Ухвала суду № 44215239, 14.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року м. Київ К/800/49633/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Швець В.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області з вимогами про скасування вимоги про сплату боргу № Ф848 від 07.05.2013р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. у справі залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що правила ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлюють виключний перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Оскільки особи, які отримують довічну пенсію за вислугу років у цей перелік не включені, вони від сплати єдиного внеску за себе не звільняються.

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішень судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в УПФУ в м. Єнакієве Донецької області як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, також перебуває на обліку в УПФУ в м. Єнакієве Донецької області як пенсіонер та отримує пенсію за вислугу років, як військовослужбовець.

07.05.2013р. УПФУ в м. Єнакієве Донецької області було сформовано вимогу про сплату боргу № Ф 848 вих. № 13340/02, якою визначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 становить 9 240,45 грн.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010р. (далі Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 вказаного закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За даними особового рахунку позивачки як платника внеску станом на 22.04.2013р. обліковується борг зі сплати єдиного внеску в сумі 9240,45 грн, що також підтверджено довідкою УПФУ в м. Єнакієве Донецької області від 19.07.2013р. №20777/06.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з преамбулою Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) цей закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Одним із видів пенсійного забезпечення є загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке регулюється Законом № №1058, іншим видом пенсійного забезпечення є пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та прирівняних до них осіб, яке регулюється Законом України від 09.04.1992р. №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).

Статтею 1 Закону № №1058 визначено, що пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом; пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Закон №2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтями 2, 12 Закону №2262 встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби за наявності вислуги років.

Згідно статті 5 Закону №2262 особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що правила ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції Закону України від 07.07.2011 року N 3609-VI) встановлюють виключний перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 15.04.2014р. №21-59а14 та від 22.04.2014р. №21-75а14.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України cуд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Пасічник С.С.

Швець В.В.