Ухвала суду № 44214730, 13.05.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"13" травня 2015 р. Справа № 806/4206/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Ковальчук А.О. ,

за участю позивача та представників відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" лютого 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність , зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що у вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо забезпечення житлом судді Житомирського районного суду Житомирської області відповідно до статті 44 Закону України "Про статус суддів"; зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_3 благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири на склад сім'ї з одного чоловіка у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним нормам та видати ордер на заселення.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Указом Президента України від 01.08.2007 його призначено на посаду судді Романівського районного суду Житомирської області. 18.06.2010 на підставі Указу Президента України позивач був переведений на посаду судді Житомирського районного суду і зарахований до складу суддів наказом по суду. Вказав, що рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 28.10.2010 його взято на квартирний облік за списком позачергового одержання житла у складі сім'ї на одну особу, на якому перебував і на час звернення з даним позовом до суду. Наголосив, що у передбачений законодавством строк відповідачі не забезпечили позивача житлом відповідної площі, чим порушили чинну на момент виникнення спірних правовідносин норму - частини 7 статті 44 Закону України "Про статус суддів". У зв'язку з цим, позивач звернувся за судовим захистом.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Житомирської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо забезпечення житлом судді Житомирського районного суду Житомирської області відповідно до статті 44 Закону України "Про статус суддів".

Зобов'язано Житомирську обласну державну адміністрації, Виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_3 благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири на склад сім'ї з одного чоловіка у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним нормам та видати ордер на заселення.

Вирішено відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 73,08 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач - Виконавчий комітет Житомирської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову про відмову у позові повністю.

При цьому, скаржник, зокрема зазначає, що органи місцевого самоврядування не зобов"язані були надавати житло, цей обов"язок покладався на органи виконавчої влади.

Виконавчий комітет Житомирської міської ради є органом місцевого самоврядування, а не органом виконавчої влади.

Заслухавши позивача та представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що Указом Президента України від 01.08.2007 ОСОБА_3 призначено на посаду судді Романівського районного суду Житомирської області.

18.06.2010 на підставі Указу Президента України позивач був переведений на посаду судді Житомирського районного суду і зарахований до складу суддів наказом по суду.

Із справи вбачається, що 21 червня 2012 року ОСОБА_3 обраний на посаду судді безстроково.

Надаючи правову оцінку рішенню суду попередньої інстанції, апеляційний суд виходить з такого.

Приписами статті 130 Конституції України визначено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Відповідно до частини 7 статті 14 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 №3018-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин), гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом; особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом; належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів; функціонуванням органів суддівського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

Статтею 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній на час звернення з позовом до суду) визначено, що гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів (п.8 частини 4 ст. 47 Закону).

Відповідно до частин 7, 8 статті 44 Закону України "Про статус суддів" (чинного на час виникнення спірних правовідносин ) не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя має право на додаткову житлову площу відповідно до вимог статті 49 Житлового кодексу України.

Згідно з частинами 7, 9 статті 44 Закону України "Про статус суддів", 03.08.2005 Кабінетом Міністрів України затверджено "Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів" (чинний на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено процедуру забезпечення суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів благоустроєним житлом.

Пунктами 2, 4 вказаного Порядку встановлено, що суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після їх обрання на посаду. Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.

Житомирська обласна державна адміністрація, відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обов'язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений законодавством на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Таким чином, як вважає судова колегія (погоджуючись з думкою окружного суду) відповідачі у даній справі є суб`єктами владних повноважень та здійснюють у спірних правовідносинах надані їм чинним законодавством України повноваження.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Житомирської міської ради №577 від 17.11.2010 ОСОБА_3 перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі в списках з позачергового отримання житла з 28.10.2010 під №362 (а.с.6).

Відповідно до вимог статті 5 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів, а відповідно до пункту 6 статті 15 Житлового кодексу України до компетенції виконкому міської Ради відноситься прийняття рішень про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради. Отже, передумовою для надання житла суддям є, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень.

Приписами статей 47, 48, 49 Житлового кодексу Української РСР визначені норми жилої площі в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу, розмір жилого приміщення, що надається громадянам та підстави надання додаткової жилої площі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що Житомирська обласна державна адміністрація, Виконавчий комітет Житомирської міської ради, які є суб'єктами владних повноважень, допустили протиправну бездіяльність, яка полягає у незабезпеченні в шестимісячний термін суддю Грубіяна Є.О. благоустроєним житлом відповідно до статті 44 Закону України "Про статус суддів".

Враховуючи те, що позивач протягом шести місяців з дня обрання його суддею і на час розгляду справи не був забезпечений житлом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 07.05.2012, 09.10.2012, 21.05.2013, які відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність відповідачів та зважаючи на наявність законних підстав для отримання ОСОБА_3 благоустроєного безоплатного житла, суд правомірно зобов'язав Житомирську обласну державну адміністрацію, Виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_3 благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири на склад сім'ї з одного чоловіка у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним нормам та видати ордер на заселення.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" лютого 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" травня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3,4- відповідачам: Житомирська обласна державна адміністрація м-н С.П.Корольова, 1,м.Житомир,10014 Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014

5 - третій особі: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області - майдан Соборний, 1,м.Житомир,10014,