Ухвала суду № 44214657, 13.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/667/15

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

13 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2015 року управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 125452, 23 грн. за грудень 2014 року та січень 2015 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції процесуального законодавства, зокрема, права товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" на захист. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що листом №11 від 16.03.2015 клопотав про відкладення розгляду справи, однак судом 17.03.2015 прийнята оскаржена постанова.

Позивач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання призначене на 13 травня 2015 року не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ТДВ "Завод Адвіс" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду, а саме, по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, за грудень 2014 року - січень 2015 року в загальному розмірі 125452 грн. 23 коп., що підтверджується розрахунком суми боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №1.

Задовольняючи позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не погасив вказану заборгованість в добровільному порядку, а тому наявні підстави для її стягнення в примусовому порядку.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 вказаного пункту, пенсії призначаються за нормами зазначеного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, ТДВ "Завод Адвіс є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 1 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2014 року - січень 2015 року у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування таких сум особам, що працювали на підприємстві відповідача, в розмірі 125452, 23 грн., який підприємством залишився без виконання.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 125452,23 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Що стосується доводів відповідача про порушення судом першої інстанції його права на захист, в зв'язку із вирішенням справи 17 березня 2015 року, не врахувавши клопотання відповідача від 16 березня 2015 року про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Суддею Хмельницького окружного адміністративного суду 27 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду на 10 березня 2015 року о 10 год. 15 хв., про що постановлено ухвалу, яку разом з адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та доданими до нього документами надіслано відповідачу (а.с. 28).

В зв'язку з неприбуттям в судове засідання сторін та з урахуванням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судове засідання призначено на 17 березня 2015 року об 11 год. 15 хв., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 29-34).

16 березня 2015 року відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні, в зв'язку з хворобою представника. Суд першої інстанції клопотання відповідача залишив без задоволення, зазначивши, що хвороба представника підприємства не позбавляє відповідача права направити у судове засідання іншого представника.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що права ТДВ "Завод Адвіс" на захист не порушено, адже відповідача належним чином та завчасно повідомлене про час і місце розгляду справи і в нього було достатньо часу для вирішення питання щодо забезпечення прибуття в судове засідання свого представника, більш того, судом не ставилось питання про участь в судовому засіданні якогось конкретного представника.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.