Постанова № 44214633, 05.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 670/3/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Волкова О.М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

05 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Драчук Т. О. Кузьмишина В.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 04 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2015 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до Віньковецького районного суду Хмельницької області з позовом до Нетечинецької сільської ради Віньковецького районного суду Хмельницької області про зобов'язання видати рішення №8-37/2014 про задоволення повністю заяви ОСОБА_3 про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: 0,50 га по АДРЕСА_1, 0,28 га - в АДРЕСА_2, 0,10 га - в АДРЕСА_2, 0,12 га - "пустир", що прилягає до АДРЕСА_3.

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 04 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2014 року ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подала до Нетечинецької сільської ради Віньковецького району заяву про вилучення земельної ділянки в урочищі «за церквою» у розмірі 0,10 га на користь ОСОБА_3.

21.11.2014 року ОСОБА_3 подав до Нетечинецької сільської ради заяву, у якій просив надати йому земельну ділянку в урочищі «за церквою» у розмірі 0,10 га, якою користувалися ОСОБА_4 та ОСОБА_5

21.11.2014 року ОСОБА_3 подав до Нетечинецької сільської ради заяву, у якій просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки з метою ведення особистого селянського господарства в урочищі «за церквою» - 0,28 га, та 0,10 га, за рішенням суду «пустир» - 0,13 га, по АДРЕСА_1 - 0,50 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 9).

Згідно з протоколом чотирнадцятої сесії Нетечинецької сільської ради шостого скликання від 27.11.2014 року задоволено заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про вилучення у них земельної ділянки у розмірі 0,10 га в урочищі «За церквою» на користь ОСОБА_3, та задоволено заяву ОСОБА_3 про надання йому у тимчасове користування земельної ділянки у розмірі 0,10 га, якою користувались ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 13-15).

Заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства задоволено частково, також депутатами не підтримано рішення про надання ОСОБА_3 0,12 га, які раніше були надані ОСОБА_6 (а. с. 13-15).

Так, рішенням Нетечинецької сільської ради № 8-37/2014 від 27.11.2014 року внесено зміни у рішення сесії №4-14/2012 сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель, щодо передачі у приватну власність земельних ділянок», а саме: слова «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель, щодо передачі у приватну власність земельних ділянок» замінити на слова «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Нетечинці, по АДРЕСА_1 (а. с. 11).

Рішенням Нетечинецької сільської ради № 9-37/2014 від 27.11.2014 року внесено зміни у рішення сесії № 4-14/2012 сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель, щодо передачі у приватну власність земельних ділянок», а саме: слова «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель, щодо передачі у приватну власність земельних ділянок» замінити на слова «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за розміром 0,25 га в с. Нетечинці по АДРЕСА_1; 0,28 га в урочищі «за церквою»; 0,10 га в с. Нетечинці. Рішення № 4-14/2012 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель, щодо передачі у приватну власність земельних ділянок» вважати недійсним (а. с. 12).

Не погодившись з відмовою у задоволенні поданої заяви в повному обсязі, позивач, ОСОБА_7, яка дії за дорученням та в інтересах ОСОБА_3 (доручення а. с. 3) звернулася з адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення прийняте відповідно до процедури, визначеної Законом України "Про місцеве самоврядування" та Регламенту сесії сільської ради.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 звертався до Нетечинецької сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки з метою ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 - 0,28 га, за рішенням суду -0,10 га, "пустир" - 0,13 га, по АДРЕСА_1 - 0,50 га. Цільове призначення земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Нетечинецької сільської ради №8-37/2014 від 27.11.2014 року внесено зміни в рішення №4-14/2012 сільської ради "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель щодо передачі у приватну власність земельних ділянок", а саме: слова "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель, щодо передачі у приватну власність земельних ділянок» замінено словами «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Нетечинці, по АДРЕСА_1.

Таким чином, цим рішенням сільської ради надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що суперечить змісту поданої ОСОБА_3 заяви, оскільки позивач просив надати йому земельну ділянку по АДРЕСА_1 розміром 0,50 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу положень Земельного кодексу України, зокрема ч. 7 ст. 118, слідує, що орган місцевого самоврядування надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виключно на підставі поданого громадянином клопотання.

З матеріалів справи судом встановлено, що заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 не подавалась.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення №8-37/2014 від 27.11.2014 року прийнято Нетечинецькою сільською радою з порушенням вимог чинного законодавства України.

Позивачем в адміністративному позові заявлено вимоги про зобов'язання відповідача видати рішення №8-37/2014 про задоволення повністю заяви ОСОБА_3 про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: 0,50 га по АДРЕСА_1, 0,28 га - в АДРЕСА_2, 0,10 га - в АДРЕСА_2, 0,12 га - "пустир", що прилягає до АДРЕСА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з ч. 1 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Для належного захисту прав позивача з урахуванням встановлених у справі обставин та повноважень адміністративного суду колегія суддів вважає за можливе та обґрунтоване вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області №8-37/2014 від 27.11.2014 року та зобов'язати Нетечинецьку сільську раду Віньковецького району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.11.2014 року в частині надання земельної ділянки розміром 0,50 га.

В іншій частині позовних вимог про зобов'язання видати рішення згідно з поданою заявою необхідно відмовити.

Чинним законодавством України не передбачено повноважень органу місцевого самоврядування приймати рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою без розгляду та вирішення вимог заяви про надання такого дозволу. Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача, в даному випадку, є зобов'язання відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву від 21.11.2014 року в частині надання земельної ділянки розміром 0,50 га.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 04 березня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області №8-37/2014 від 27.11.2014 року.

Зобов'язати Нетечинецьку сільську раду Віньковецького району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.11.2014 року в частині надання земельної ділянки розміром 0,50 га.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 травня 2015 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Драчук Т. О.

Кузьмишин В.М.