Ухвала суду № 44214575, 12.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 816/420/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі № 816/420/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс"

до Державної екологічної інспекції в Полтавській області третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Природні ресурси"

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (далі - відповідач) та з урахуванням заяви від 04.03.2015 просило визнати протиправним та скасувати припис Держекоінспекції у Полтавській області від 15.01.2015 №05-21-295.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Природні ресурси" про визнання протиправним та скасування припису задоволено.

Визнано протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 15 січня 2015 року №05-21-295.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" (код ЄДРПОУ 24594033) витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім) копійок.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що залученими до матеріалів справи письмовими доказами спростовано доводи відповідача про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Держекоінспекцією у Полтавській області у період з 23.12.2014 по 12.01.2015, на підставі постанови слідчого управління УМВС України в Полтавській області від 19.12.2014 та відповідно до наказу від 22.12.2014 №424/01-03 та направлення від 22.12.2014 №439/01-01-14, проведено перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства, результати якої оформлено актом №439/01-01-14 (надалі - Акт перевірки) /а.с. 24-34/.

З огляду на встановлені перевіркою порушення, відповідачем складено обов'язковий до виконання припис від 15.01.2015 №05-21-295 /а.с. 35-36/, яким зобов'язано позивача:

- представити до Держекоінспекції попередній дозвіл на спеціальне водокористування зі свердловини №1, розташованої за адресою: вул. Шляхова, 10, м. Миргород, Полтавська область /пункт 1/;

- отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) зі свердловини №1, розташованої за адресою: вул. Шляхова, 10, м. Миргород, Полтавська область при використанні підземних вод на виробничі потреби /пункт 2/;

- представити до Держекоінспекції інформацію стосовно кількості забраної ТОВ "Енергофінанс" підземної води з водної свердловини, розташованої на території розвідувальної свердловини №42 Луценківського родовища за період будівництва розвідувальної свердловини /пункт 3/;

- представити до Держекоінспекції попередній дозвіл на спеціальне водокористування та спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) з водної свердловини, розташованої на території розвідувальної свердловини №42 Луценківського родовища /пункт 4/;

- представити до Держекоінспекції завірені копії таблиць "Характеристика джерел викидів" з документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин для отримання дозволу та офіційну інформацію стосовно часу роботи (годин) окремо кожного джерела на території розвідувальної свердловини №42 Луценківського ГРК у період з 04.02.2014 по 13.04.2014 відповідно до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.04.2014 №5322688401-11 /пункт 5/.

Не погоджуючись з даним приписом, позивач оскаржив його до суду.

Щодо посилань на відсутність у контролюючого органу повноважень на проведення перевірки дотримання ТОВ "Енергофінанс" вимог природоохоронного законодавства на підставі постанови слідчого управління УМВС України в Полтавській області від 19.12.2014, колегія суддів зазначає :

Як вбачається з матеріалів справи, позапланову перевірку дотримання ТОВ "Енергофінанс" вимог природоохоронного законодавства відповідачем проведено на підставі постанови слідчого управління УМВС України в Полтавській області від 19.12.2014, що прийнята в рамках кримінального провадження №12014170000000345 /а.с. 112/.

У відповідності до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Держекоінспекція у Полтавській області мала право проводити позапланову перевірку ТОВ "Енергофінанс".

Щодо правомірності доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, колегія суддів зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для формування пунктів 1, 2 спірного припису слугували доводи контролюючого органу про те, що позивач здійснює водокористування для виробничих потреб зі свердловини №1 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), чим порушено вимоги статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Таким чином, спір в даній частині стосується наявності чи відсутності у позивача обов'язку отримати у встановленому законом порядку дозвіл на спеціальне користування надрами (підземними водами).

Статтею 23 Кодексу України про надра, відповідно до якої землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Аналіз наведеної норми дає підстави стверджувати про існування трьох законодавчо визначених передумов використання надр без отримання спеціального дозволу, а саме:наявність права власності або права користування на земельну ділянку, на якій здійснюється видобування підземних вод; використання підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, використання надр для господарських і побутових потреб; не перевищення об'єму водозабору підземних вод кількістю не більше 300 кубічних метрів на добу.

Як встановлено судом, відповідач у спірних відносинах не заперечує наявності у позивача права користування земельною ділянкою, на якій здійснюється видобування підземних вод та дотримання ТОВ "Енергофінанс" вимог щодо водозабору підземних вод кількістю не більше 300 кубічних метрів на добу.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач стверджує, що ТОВ "Енергофінанс" зобов'язане отримати дозвіл на користування надрами, оскільки використовує воду для "виробничих потреб", що не є тотожним використанню для "власних господарсько-побутових потреб", яке звільняє від отримання такого дозволу.

Оцінюючи таку позицію Держекоінспекції у Полтавській області, колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ч. 1 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб /частина друга статті 48 Водного кодексу України/.

Згідно з частиною першою статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у встановленому законом порядку отримано дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області на спеціальне водокористування від 28.01.2008 №3826 терміном дії з 28.12.2008 по 28.12.2012 /а.с. 37-40/. Даним дозволом ТОВ "Енергофінанс" надано право здійснювати водокористування для госппитних та виробничих потреб підприємства, зокрема: зберігання та ремонту бурового обладнання /а.с. 38/.

До матеріалів справи залучено копію дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області на спеціальне водокористування від 27.12.2012 №3826 терміном дії з 27.12.2012 по 16.11.2017, яким ТОВ "Енергофінанс" надано право здійснювати водокористування для госппитних та виробничих потреб підприємства, зокрема: спорудження глибоких пошукових, розвідувальних і експлуатаційних свердловин /а.с. 41-44/.

Як підтверджено копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.02.2015 №20057315 /а.с. 12-16/, основним видом господарської діяльності позивача є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Як вбачається з матеріалів справи, фактів перевищення позивачем лімітів забору води перевіркою не встановлено.

Також, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Енергофінанс" використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі не більше 300 м3/добу, а тому підприємство, згідно зі статтею 23 Кодексу України про надра, не зобов'язане отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість пунктів 1, 2 спірного припису Держекоінспекції у Полтавській області.

Щодо пунктів 3, 4 припису Держекоінспекції у Полтавській області від 15.01.2015 №05-21-295, колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 97 Земельного кодексу України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства, якими врегульовано право користування землею, є передумовою для висновку про те, що використання земельних ділянок для проведення розвідувальних робіт здійснюється на підставі угоди з власником землі або із землекористувачем.

Як вбачається з матеріалів справи, наведені пункти припису стосуються доводів відповідача про здійснення безпосередньо позивачем водокористування з водної свердловини, розташованої на території розвідувальної свердловини №42 Луценківського родовища на території Луценківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

За умовами договору генерального підряду від 10.09.2013 №1009-1 на виконання робіт по будівництву розвідувальної свердловини №42 Луценківського родовища, укладеного між ТОВ "Енергофінанс" та ПрАТ "Природні ресурси", Замовник (ПрАТ "Природні ресурси") бере на себе зобов'язання щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин, а також інших необхідних дозволів в сфері екології і здійснює всі необхідні платежі /а.с. 60-81, 82/.

В силу підпункту 5.3.13 пункту 5.3 сторони дійшли згоди, що обов'язком Замовника, зокрема, є отримання дозволу на спеціальне водокористування для використання водного родовища.

Також, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташовано водну свердловину, знаходиться в користуванні ПрАТ "Природні ресурси" на підставі договору про встановлення земельного сервітуту. Таким чином, позивач не є ні землевласником, ані землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовано водну свердловину №42.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ТОВ "Енергофінанс" відсутній обов'язок щодо отримання дозвільних документів на здійснення водокористування та п. 3 та п. 4 оспорюваного припису є неправомірними.

Щодо пункту 5 припису Держекоінспекції у Полтавській області від 15.01.2015 №05-21-295 колегія суддів зазначає, що даним пунктом припису позивача зобов'яно представити до Держекоінспекції завірені копії таблиць "Характеристика джерел викидів" з документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин для отримання дозволу та офіційну інформацію стосовно часу роботи (годин) окремо кожного джерела на території розвідувальної свердловини №42 Луценківського ГРК у період з 04.02.2014 по 13.04.2014 відповідно до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.04.2014 №5322688401-11.

Наведену вимогу відповідач обґрунтував тим, що у період з 04.02.2014 по 13.04.2014 в ході розробки свердловини №42 позивач здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу.

До матеріалів справи залучено копію дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 17.04.2014 /а.с. 18/.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності підстав для формування пункту 5 спірного припису, а саме - здійснення позивачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 04.02.2014 по 13.04.2014.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" підлягають задоволенню .

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі № 816/420/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.