Ухвала суду № 44214571, 14.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 р.Справа № 818/3568/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Бондара В.О. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. по справі № 818/3568/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (далі по тексту - ТОВ «Сумський машинобудівний завод», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - ДПІ у м. Сумах, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2014 року:

- №0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 191631 грн. за основним платежем та на 95815 грн.50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82523 грн. за основним платежем та на 41261 грн.50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003792203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40931 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20465 грн. 50 коп.;

- №0003782203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13558грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року по справі № 818/3568/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 287446 грн.50 коп., в тому числі на 191631 грн. - за основним платежем та на 95815 грн.50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 123784 грн.50 коп., в тому числі на 82523 грн. - за основним платежем та на 41261 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 27095 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13547 грн. 50коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (40034, м. Суми, пр-т М. Лушпи, 29, кв.120) судовий збір в сумі 143 грн.30коп. (сто сорок три грн. тридцять коп.)

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. по справі № 818/3568/14 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача ТОВ «Аратта», ТОВ «ПКФ «Інтерпромресурс», ТОВ «ТПП «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Укрметавтоматика», акти позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техінструменткомплект», ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Аратта-Інвест», згідно з якими документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, відсутність об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, у зв'язку з чим вважає господарські операції між позивачем та вищевказаними контрагентами безтоварними. Враховуючи викладене, вказує на обґрунтованість висновків акту перевірки про завищення позивачем витрат та податкового кредиту і не вбачає підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Стверджує, що господарські операції між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ «Аратта», ТОВ «Техінструмент-комплект», ТОВ «ПФК «Інтерпромресурс», ТОВ «ТП «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Аратта-Інвест», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Укрметавтоматика», ТОВ «Альянс-Д» повністю підтверджені первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями), а тому висновок відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами є необґрунтованим. Наполягає на правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту за результатами відносин із вказаними контрагентами, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 22.09.2014 року до 04.11.2014 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Сумський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року до 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року до 31.12.2013 року, за результатами якої оформлено акт від 11.11.2014 року №4472/2203/34933255/55 (т.1, а.с.9-83).

Зазначеним актом зафіксовано порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 191631 грн., у т.ч. за 2012 рік - 125079 грн. (у т.ч. за 3 квартали 2012 року - 12408 грн.), за 2013 рік - в сумі 66552 грн.; пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством було занижено суму від'ємного значення ПДВ за липень 2012 року на 96081 грн., завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 40931 грн., в тому числі за вересень 2012 року на суму 1594 грн., за жовтень 2012 року на суму 9381 грн., за листопад 2012 року на суму 12196 грн., за березень 2013 року на суму 7283 грн., за квітень 2013 року на суму 6553 грн., за вересень 2013 року на суму 3924 грн.; занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 82523 грн. за листопад 2012 року та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду за грудень 2013 року на суму 13558 грн.

На підставі наведених висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.11.2014 року: №0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 191631 грн. за основним платежем та на 95815 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82523 грн. за основним платежем та на 41261 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0003792203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40931 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20465 грн. 50 коп.; № 0003782203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13558 грн.(т.1, а.с.84-88).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сумах від 24.11.2014 року № 0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 27095 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13547 грн.50 коп., суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем витрат за результатами відносин позивача із ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Аратта-Інвест", ТОВ "Мечелспецсталь" та ТОВ "Укрметавтоматика" та податкового кредиту за результатами відносин позивача із ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Мечелспецсталь" та ТОВ "Укрметавтоматика".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003782203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13558 грн. за грудень 2013 року та податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в т.ч. і за березень 2013 року на 7283 грн. та за квітень 2013 року на 6553 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно завищеним сумам бюджетного відшкодування у розмірах 3641 грн.50 коп. та 3276 грн.50 коп., суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Сумський машинобудівний завод" завищено податковий кредит на загальну суму 13836 грн., в т.ч. за лютий 2013 року в сумі 7283 грн., за березень 2013 року в сумі 6553 грн., за рахунок того, що підприємством згідно з банківськими виписками були повернуті грошові кошти за с/г продукцію Агрофірмі "Лан" в лютому 2013 року на загальну суму 43700 грн. та в березні 2013 року на загальну суму 39316 грн.85 коп., однак, у податковій звітності платника податків дані операції не були відображені в рядку 16 розрахунку коригування.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 24.11.2014 року № 0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 27095 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13547 грн. 50 коп. слугували висновки відповідача про порушення ТОВ «Сумський машинобудівний завод» вимог пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку з оформленням господарських операцій з ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Аратта-Інвест", ТОВ "Мечелспецсталь" та ТОВ "Укрметавтоматика", які відповідач вважає безтоварними.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, п. 200.2. ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3. ст. 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.4. ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем та ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Аратта-Інвест", ТОВ "Мечелспецсталь", ТОВ "Укрметавтоматика" були укладені договори постачання продукції (паковок сталевих, секцій, труб сталевих, різців прохідних, підрізних, відрізних та різьбових, мітчиків, полотен машинних, свердлів, пластин, сплавів, ключів трубних, клейм, ножів до фр.торц., індикаторних голівок, мікрометрів, борфрезів, кулачків до патронів, швелера, круга тощо), необхідної для виробництва машинного та насосного обладнання.

В рамках виконання досягнутих домовленостей продавцями ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Аратта-Інвест", ТОВ "Мечелспецсталь", ТОВ "Укрметавтоматика" було поставлено позивачеві вищезазначену продукцію виробничо-технічного призначення відповідно до видаткових накладних, копії яких надано до матеріалів справи (т.1, а.с.89, 92, 95, 98, 101, 104, 108, 111, 114, 118, 121, 124, 127, 131, 134, 137, 140, 141, 147, 150, 153, 156, 159, 163, 166, 169, 172, 175, 177, 180, 183, 186, 189, 190, 193, 197, 200, 203, 206, 209, 213, 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 240, 243, 247, 250, т.2, а.с.3, 6, 9, 12, 15, 28, 22, 27, 29, 35, 37, 42, 46, 50, 51, 59, 62, 65, 68, 71, 78, 80, 84, 87, 91, 96, 100, 104, 109, т.3, а.с.20).

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що вказані видаткові накладні містять не лише підпис посадової особи, яка відвантажила (видала) товар, а й підпис посадової особи позивача, номер та дату довіреності отримувача, та печатку складу Сумського машинобудівного заводу, що підтверджує факт отримання та оприбуткування ТМЦ на складі.

Транспортування придбаного товару підтверджено наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі наданих послуг, договорів на транспортно-експедиційне обслуговування (т.1, а.с. 106, 116, 129, 142, 161, 191, 195, 211, 245, т.2, а.с. 20, 24, 28, 30, 36, 38, 43, 47, 55, 60, 72, 79, 81, 85, 89, 93, 107, 111, 227, 230, 233-234, 236-128, 240-241).

Придбаний товар було оплачено позивачем у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (т.1, а.с. 88, 91, 94, 97, 100, 103, 107, 110, 113, 117, 120, 123, 126, 130, 133, 136, 139, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 162, 165, 168, 171, 174, 176, 179, 182, 185, 188, 192, 196, 199, 202, 205, 208, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 246, 249, т.2, а.с.2, 5, 8, 11, 14, 17, 21, 25-26, 33-34, 41, 45, 49, 53, 57, 61, 64, 67, 70, 74, 76, 82, 86, 90, 94-95, 99, 102-103, 108).

Постачальниками товарів було виписано позивачеві податкові накладні, копії яких надано до матеріалів справи (т.1, а.с.90, 93, 96, 99, 102, 105, 109, 112, 115, 119, 122, 125, 128, 132, 135, 138, 141, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 164, 167, 170, 173, 175а, 178, 181, 184, 187, 190, 194, 198, 201, 204, 207, 210, 214, 217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 241, 244, 248, т.2, а.с.14, 7, 10, 113, 16, 19, 23, 31, 32, 39, 44, 48, 52, 56, 58, 63, 66, 69, 73, 75, 77, 83, 88, 92, 97, 98, 101, 105, 106, 110, т.3, а.с.9-19).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що придбані товари та послуги були використані позивачем в подальшій господарській діяльності для виробництва запчастин для насосів та агрегатів насосних, реалізованих підприємством іншим суб'єктам господарювання за відповідними договорами (т.1, а.с.212-226).

З наявних в матеріалах справи копій первинних документів, оформлених в ході господарських операцій між ТОВ «Сумський машинобудівний завод» та контрагентами ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Аратта-Інвест", ТОВ "Мечелспецсталь", ТОВ "Укрметавтоматика" вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Факт подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача підтверджується документально.

Колегія суддів відмічає, що висновок про безтоварність господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами зроблено відповідачем з посиланням на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 23.01.2013 року №127/224/32746211 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аратта" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Ангстрем Континеталь" за період липень 2012 року", акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 22.02.2013 року №891/226/35543656 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Техінструменткомплект" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ПП "АТМ", ТОВ "Феріт-Д" за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року", акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 27.09.2013 року №255/2201/37070597 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс" за березень-жовтень 2012 року, грудень 2012 року", акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 28.03.2013 року №1944/22-710/31944175 "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Альянс-Д" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при придбанні товарів (робіт, послуг) та подальшої реалізації товарів та послуг або їх використання у власній господарській діяльності за період 01.01.2010 року-31.01.2013 року", акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2013 року №394/22.5-19/32627197 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТПП "Спектр", акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 26.07.2013 року №142/221/30457891 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Орбіта-Софт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Старт-Д" за періоди квітень, травень, липень-жовтень 2012 року", акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 27.09.2013 року №1195/04-63-22-03/38360681 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Аратта Інвест" з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин продажу товарів (робіт, послуг) ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" та їх придбання за липень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку", акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.11.2013 року №495/3-22-08/38453606 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мечелспецсталь" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 року до 30.09.2013 року" та акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.07.2014 року №746/04-62-22-3 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрметавтоматика" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-листопад 2013 року" (т.2, а.с.127-210).

Разом з тим, за приписами ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зауважує, що з системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) випливає, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 23.01.2013 року №127/224/32746211 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аратта" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Ангстрем Континеталь" за період липень 2012 року", ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 27.09.2013 року №255/2201/37070597 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс" за березень-жовтень 2012 року, грудень 2012 року", ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2013 року №394/22.5-19/32627197 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТПП "Спектр", від 26.07.2013 року №142/221/30457891 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Орбіта-Софт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Старт-Д" за періоди квітень, травень, липень-жовтень 2012 року", ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.11.2013 року №495/3-22-08/38453606 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мечелспецсталь" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 року до 30.09.2013 року" та акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.07.2014 року №746/04-62-22-3 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрметавтоматика" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-листопад 2013 року", на які посилається відповідач в акті перевірки ТОВ «Сумський машинобудівний завод», не є належними та допустимими доказами відсутності реального характеру господарських операцій з реалізації товарів та надання послуг позивачеві вказаними контрагентами.

З приводу тверджень відповідача про відсутність контрагентів позивача ТОВ "ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Мечелспецсталь", ТОВ "Укрметавтоматика" за місцезнаходженням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належним доказом останнього в розумінні положень ст. 70 КАС є дані про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації у Єдиному Державному Реєстрі підприємств та організацій України.

Як встановлено пунктами 12.4 - 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, в редакції, що була чинною на момент складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 25).

Однак, відповідачем не надано ані відомостей про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації у Єдиному Державному Реєстрі підприємств та організацій України, ані копії вищезазначеного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про відсутність ТОВ "ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Мечелспецсталь", ТОВ "Укрметавтоматика" за місцезнаходженням є необґрунтованими та не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Твердження відповідача про відсутність у контрагентів позивача ТОВ "Мечелспецсталь" та ТОВ "Укрметавтоматика" необхідних трудових ресурсів, основних фондів та транспортних засобів не підтверджено жодними доказами та не спростовує факту придбання ТМЦ у вказаних контрагентів, тим більше, що транспортування придбаного товару проводилось сторонніми перевізниками.

Згідно з п. 6 Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Зі змісту додатку №4 до акту від 11.11.2014 року №4472/2203/34933255/55 вбачається (т.2, а.с.121-122), що під час проведення планової виїзної перевірки ТОВ "Сумський машинобудівний завод" платником податків надавалися, в т.ч. договори, акти виконаних робіт, банківські та касові документи, рахунки-фактури, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, товарні накладні, вантажно-митні декларації, розрахунки коригувань, книга реєстрації довіреностей, чеки, авансові звіти, тощо.

Разом з тим, в самому акті перевірки відсутні посилання на недоліки первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, невикористання придбаних ТМЦ у господарській діяльності, що підтверджували б наявність фактів порушення вимог податкового законодавства з боку позивача.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач ТОВ «Сумський машинобудівний завод», не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентів своїх контрагентів-постачальників товару, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів відмічає, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує на правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум вартості товарів та послуг, придбаних у ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Аратта-Інвест", ТОВ "Мечелспецсталь", ТОВ "Укрметавтоматика", та до складу податкового кредиту - сум ПДВ за результатами господарських відносин із ТОВ "Аратта", ТОВ "Техноінструменткомплект", ТОВ ПКФ "Інтерпромресурс", ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Торгівельнопромислове підприємство "Спектр", ТОВ "Орбіта-Софт", ТОВ "Мечелспецсталь", ТОВ "Укрметавтоматика".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24.11.2014 року № 0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 27095 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13547 грн.50 коп., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даних податкових повідомлень-рішень : № 0003742203 та №0003752203 - повністю, №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 27095 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13547 грн.50 коп.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. по справі № 818/3568/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.05.2015 р.