ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 487/6261/14-а
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Агєєва Л.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Яковлева Ю.В.,
- Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 (далі - позивач, або ОСОБА_3) звернулась до суду з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - відповідач, або Заводський ВДВС Миколаївського МУЮ) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.04.2014 року, зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року заявлений позов задоволено. Постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 14.04.2014 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-3327/2011, виданому 12.06.2012 року Заводським районним судом міста Миколаєва - скасовано. Зобов'язано Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження № 35969388 призначити та провести виконавчі дії з приводу примусового виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а позовну заяву залишити без розгляду.
В судове засідання позивач не прибула, про дату, час та місце апеляційного розгляду була повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.118), причини неприбуття не відомі.
Представник відповідача в судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.119), причини неприбуття не відомі.
Колегія суддів, з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ перебуває виконавчий лист № 2-3327/2011, виданий 12.06.2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва, про зобов'язання ТОВ «Нордстар-Юг» зробити перерахунок та повернути ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 кошти за ненадані комунальні послуги за період з 01 липня 2008 року по 01 липня 2011 року.
14.04.2014 року старший державний виконавець Заводського ВДВС ММУЮ Романська І.П. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, що виконавцем послуг є ТОВ «Николаевдомсервис», проте не є правонаступником ТОВ «Нордстар-Юг». Місцезнаходження ТОВ «Нордстар-Юг» невідомо, у зв'язку з закінченням договірних відносин у 2010 році.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії державного виконавця по спірному виконавчому провадженню не відповідають вимогам ст.ст. 11, 47 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, доходячи такого висновку, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Відповідно до положень ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно вимог ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За змістом ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З аналізу зазначених норм вбачається, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник та їх представники за законом чи договором.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
У випадку, що є предметом судового дослідження, виконавче провадження, в ході якого прийнятого оскаржуване рішення про закінчення виконавчого провадження, відкрито по виконанню рішення суду по цивільній справі, а позивачем у даній справі виступає стягувач вказаного виконавчого провадження.
Таким чином, вбачається статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні та оскарження дій та рішень органу державної виконавчої служби щодо виконання рішення суду, який видав виконавчий документ в порядку норм цивільно-процесуального законодавства.
За приписами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до зазначених вище положень законодавства та обставин, викладених у позовній заяві, розгляд справи за вказаними позовними вимогами не входить до компетенції адміністративних судів, а має розглядатись в порядку цивільно-процесуального законодавства місцевим загальним судом, який ухвалив рішення щодо якого було розпочате виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення, на підставі ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /Ю.В. Яковлев/
Суддя: /Н.В. Вербицька/
Судове рішення № 44214379, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/6261/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: