Ухвала суду № 44214287, 13.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 876/7282/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Бєлкіної Н.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Хробак Г.В.;

від відповідача - Юрченко Ю.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.01.2014р. позивач Державне підприємство /ДП/ «Львіввугілля» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією /СДПІ/ з обслуговування великих платників /ОВП/ у м.Львові Міжрегіонального головного управління /МГУ/ Міндоходів податкове повідомлення-рішення № 0000014100/9980 від 07.10.2013р. (а.с.2-4).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.122-123).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ДП «Львіввугілля», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.125-127).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що у вересні 2013 року апелянтом подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість /ПДВ/ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок та уточнюючий Додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, у яких скориговано податковий кредит та збільшено грошове зобов'язання.

Окрім цього, висновки суду про подачу апелянтом вказаних документів після проведення перевірки не відповідають обставинам справи, оскільки наведена звітність подана податковому органу 20.09.2014р., а акт перевірки вручений платнику податку лише 21.09.2014р.

Також судом не надано правової оцінки фактам повернення ДП «Нововолинський РМЗ» грошових коштів в сумі 366608 грн. (у т.ч. ПДВ 61101 грн. 33 коп.) та подачі коригуючої податкової звітності по цій причині.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, 19.09.2013р. ревізором СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ДП «Львівугілля» за липень 2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 7/41-00/32323256 від 19.09.2013р. (а.с.7-10).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.198.2, 198.6 ст.198, пп.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу /ПК/ України, у зв'язку з чим позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61101 грн. 35 коп.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000014100/9980 від 07.10.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 91652 грн. 03 коп., з яких 61101 грн. 35 коп. за основним платежем та 30550 грн. 68 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум грошових зобов'язань скарги позивача щодо визначення грошових зобов'язань з ПДВ були відхилені, про що податковими органами різних рівнів прийняті відповідні рішення про результати розгляду скарг (а.с.4-17).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61101 грн. 35 коп. згідно податкової накладної № 1 від 01.07.2013р., виданої ДП «Нововолинський РМЗ», яку продавцем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2013 року та уточнюючий Додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ поданий позивачем після проведення камеральної електронної перевірки.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів у межах доводів апеляційної скарги вважає такими, що узгоджуються з фактичними обставинами справи і відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Факт відсутності реєстрації податкової накладної № 1 від 01.07.2013р., виданої ДП «Нововолинський РМЗ», у Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем не спростовано, а відтак податковий орган прийшов до вірного висновку щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 61101 грн. 35 коп. по цій податковій накладній.

Позивач не скористався механізмом, визначеним п.201.10 ст.201 ПК України, і не подав відповідачу заяву із скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Також до податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року (декларація № 9051141208 від 20.08.2013р.) ДП «Львіввугілля» не додано Додатку № 8 з підтверджуючими документами, які б надали право включити до податкового кредиту спірну суму ПДВ.

Стосовно доводів позивача про своєчасну подачу ним уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок та уточнюючий Додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, у яких скориговано податковий кредит та збільшено грошове зобов'язання, колегія суддів враховує, що такі твердження не підтверджуються документально.

Зокрема, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2013 року (№ 9058906304 від 20.09.2013р.), Додаток № 5 до уточнюючого розрахунку «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 9058910231) після проведення камеральної перевірки, яка відбулася 19.09.2013р.

При цьому, колегія суддів враховує приписи п.50.2 ст.50 ПК України, згідно яких платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

В частині доводів позивача щодо неправомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 відсотків нарахованого грошового зобов'язання колегія суддів виходить з того, що відповідачем представлені копії судових рішень (постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. у справі № 813/5486/13-а та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі № 876/12493/13 - а.с.75-87, 88-94), якими засвідчується повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ.

Відтак, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 відсотків нарахованого грошового зобов'язання здійснено відповідачем із дотриманням ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України.

Також покликання апелянта на факт повернення ДП «Нововолинський РМЗ» грошових коштів в сумі 366608 грн. (у т.ч. ПДВ 61101 грн. 33 коп.) та подачу коригуючої податкової звітності по цій причині колегія суддів відхиляє, оскільки такі обставини не спростовують виявлених порушень пп.198.2, 198.6 ст.198, пп.201.6, 201.10 ст.201 ПК України, допущених під час формування податкового кредиту за липень 2013 року.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. в адміністративній справі № 813/402/14 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська