Постанова № 44214019, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/524/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Молодець К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій щодо внесення відомостей до ІС «Податковий блок» про завищення доходу та витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2013 рік в результаті взаємовідносин з ТОВ «АБ «Ратибор», та зобов'язання вилучити вищевказані відомості.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляції.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вийшов за їх межі, та визнав протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АБ «Ратибор» за період з 01.03.2013 по 28.02.2014, результати якої оформлено актом від 17.11.2014 №3644/10-16-22-01/31394403, хоча такі вимоги не були заявлені позивачем.

Імперативними приписами ч.2 ст.11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знайшла обґрунтованих підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки задоволення вимог позивача у відповідності до прохальної частини позовної заяви є достатнім способом захисту прав та інтересів позивача, та що забезпечить дотримання норм матеріального та процесуального права у даній справі.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції у вказаній частині, та часткового задоволення апеляційної скарги.

Стосовно вимог, заявлених позивачем у позовній заяві, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в даній частині, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, позивач провів корегування відомостей позивача в ІС «Податковий блок» на підставі Акта перевірки від 17.11.2014 № 3644/10-16-22-01/31394403, яким встановлено порушення п.п.138.1, 138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, 201.6, 201.7, 201.8 ст.201 ПК України.

Висновки посадових осіб податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з придбання у ТОВ «Агенція безпеки «Ратибор» на умовах субпідряду робіт (послуг) з розробки проектної документації, монтажу, налагодження та технічного обслуговування систем автоматичної протипожежної сигналізації, пожежного спостерігання та порошкового пожежогасіння, вогнезахисної обробки дерев'яних, металевих та залізобетонних конструкцій. На думку посадових осіб відповідача, господарські операції не мали реального характеру, а взаємовідносини мали на меті незаконне одержання податкової вигоди.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

У відповідності до п.4.9 наказу ДПС України від 14.06.2012 року №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» (далі - Методичні рекомендації) за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.4 Методичних рекомендацій обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

З системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що самостійна зміна відповідачем задекларованих платником податків показників у електронній базі даних порушує права та інтереси позивача, оскільки є фактичною зміною показників податкової декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст статті 49 ПК України. Більш того, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, оскільки негативно впливає на стан ділової репутації, може стати причиною відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від господарських операцій з ним з боку податкових органів.

Суд вважає, що єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Висновок же щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а не лише з посиланням на акт перевірки.

З положень пп.14.1.157, п.54.3, п.57.3, ст.58, п.86.8 ст.86 ПК України вбачається, що саме прийняте за результатами перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків визначено, зокрема, податкові зобов'язання, створює юридичні наслідки для платника податків у вигляді виникнення відповідного податкового обов'язку.

Проте, за наслідками даної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, і відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, а відповідач вніс зміни до інформаційних баз даних, врахувавши при цьому висновки лише акта перевірки.

Водночас, судом враховується, що відповідно до пп.66.1 ст.66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків. З наведеного випливає однозначний висновок про те, що підставою для внесення змін до облікових даних платника податків можуть бути виключно доведені дані перевірки платника податку.

В зв'язку з тим, що висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності, та враховуючи те, що висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій та особистої думки посадових осіб податкового органу, а тому не створюють жодних правових наслідків, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в даній частині, та приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційних баз, інформацію, внесену на підставі зазначеного акта та відновити показники податкової звітності, визначені ТОВ «Захист».

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач всупереч зазначених вимог не повністю довів та не обґрунтував у встановленому порядку відповідність своїх дій та вимог положенням закону та обставинам справи.

Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова частково прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки вихід за межі позовних вимог не був необхідним при даних обставинах справи, в той же час доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому постанова суду від 23.02.2015 року підлягає частковому скасуванню в частині визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АБ «Ратибор» за період з 01.03.2013 по 28.02.2014.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року - скасувати в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АБ «Ратибор» за період з 01.03.2013 по 28.02.2014, результати якої оформлено актом від 17.11.2014 №3644/10-16-22-01/31394403.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.