Ухвала суду № 44214009, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12355/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Стурза О.В.,

від відповідача Дмитренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Дубекспо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення суми бюджетного відшкодування та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі по тексту - відповідач-1, податковий, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі по тексту - відповідач-2), в якому просив:

- стягнути з Державного бюджету України (рахунок №31117030700002 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, УДКСУ у Голосіївському районі міста Києва, код 38039757, за кодом 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») на користь приватного підприємства «Дубекспо» (01004, місто Київ, вулиця Горького, 5-Б, код ЄДРПОУ 36203336) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 698 093,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дубекспо» (01004, місто Київ, вулиця Горького, 5-Б, код ЄДРПОУ 36203336) суми пені, щодо протермінування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 184 912,94 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині про задоволення позову, відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку.

До апеляційної скарги приєдналося Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, подавши письмову заяву.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, приватним підприємством «Дубекспо» подавалися до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва декларації із податку на додану вартість, в яких відображено відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за період з травня 2011 року по грудень 2011 року, січень 2012 року у загальному розмірі 698 093,00 грн.

Податковим органом було проведено ряд документальних позапланових виїзних перевірок приватного підприємства «Дубекспо» щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з травня 2011 року по грудень 2011 року та січень 2012 року, за результатами яких контролюючим органом були складні наступні довідки:

- від 05.04.2012 №75/2-07-20-36203336 за січень 2012 року;

- від 29.02.2012 №197/2-07-20-36203336 за грудень 2011 року;

- від 25.01.2012 №65/2-07-20-36203336 за листопад 2011 року;

- від 04.01.2012 №5/2-07-20-36203336 за вересень, жовтень 2011 року;

- від 03.11.2011 №1062/2-07-20-36203336 за серпень 2011 року;

- від 11.10.2011 №960/2-07-20-36203336 за липень 2011 року;

- від 13.09.2011 №874/2-07-20-36203336 за червень 2011 року;

- від 12.08.2011 №786/2-07-20-36203336 за травень 2011 року.

Вказаними довідками підтверджено факт достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування в загальній сумі 698 093 грн.

Посилаючись на ту обставину, що податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві у п'ятиденний термін після закінчення перевірок не надала органу державного казначейства висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що в свою чергу унеможливило отримання позивачем належної йому суми бюджетного відшкодування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача на отримання сум бюджетного відшкодування та пені є підтвердженим та підлягає відновленню.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.11 ст. 200 ПК України передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Підпункт «б» пункту 200.14 статті 200 ПК України визначає, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Тобто, у разі, якщо суми бюджетного відшкодування підтверджуються проведеною перевіркою, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, які в подальшому відшкодовуються органом державного казначейства. У разі виявлення порушень у заявлених сумах відшкодування податковий орган виносить відповідне податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, перевіркою не виявлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у заявленому періоді, що підтверджується довідками, складеними за наслідками позапланових виїзних перевірок приватного підприємства «Дубекспо» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з травня 2011 року по грудень 2011 року та січень 2012 року, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 184-226, том І), з яких вбачається, що контролюючим органом підтверджено достовірність сум податку на додану вартість в загальній сумі 698 093 грн., які підлягають відшкодуванню на поточний рахунок.

Наведене підтверджується і актами звірок між платником податків та контролюючим органом від 15.08.2014 №5107-20 та від 08.10.2014 №5967-20, з яких вбачається відсутність будь-яких розбіжностей в даних обліку контролюючого органу та приватного підприємства «Дубекспо».

Таким чином, право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість є підтвердженим.

У спірних правовідносинах податкова інспекція за результатами перевірки визнала право товариства на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердила достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подала у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Наведена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 по справі №21-131а14, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів подання висновку до органу державної казначейської служби та вчинення інших дій щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість в розмірі 698 093,00 грн. за період з травня 2011 року по грудень 2011 року та січень 2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Посилання апеляційної скарги відповідача на ту обставину, що відносно директора приватного підприємства «Дубекспо» ОСОБА_4 порушено кримінальну справу №51-3647, в якій досліджуються питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства, колегією суддів відхиляються та, як спростовуються постановою про закриття кримінальної справи №51-3647 від 27.09.2012, порушеної відносно директора приватного підприємства «Дубекспо» ОСОБА_4 за відсутністю в діях директора приватного підприємства «Дубекспо» ОСОБА_4 ознак злочину передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 244-2, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.О. Беспалов

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 18.05.2015 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.