Ухвала суду № 44213981, 13.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/903/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцев Є.І, Чаку Є.В.,

при секретарі: Молодець К.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова Сергія Івановича (відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач 2), за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договором банківського вкладу від 04.07.2014 року №43801; зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами; зобов'язання Фонду гарантування включити ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 (Вкладник) та ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» (Банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» №43801 від 04.07.2014 року, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04.10.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п.1.2 договору (20,00 процентів річних).

Відповідно до наданої позивачем копії платіжного доручення № TR.58099.512.436 від 04.07.2014 року на вкладний рахунок позивача зараховано кошти в розмірі 190 000,00 грн.

Правлінням Національного банку України винесено постанову від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Комерційний банк «Український фінансовий світ». Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.

ОСОБА_3 дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до Фонду та Уповноваженої особи Фонду із усним проханням роз'яснити причини відмови у відшкодуванні грошових коштів за договором депозиту.

Листом від 11.12.2014 року №001/771 Уповноважена особа повідомила, що договір банківського вкладу №43801 від 04.07.2014 року, укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Враховуючи положення Закону №4452-VI, після винесення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку Уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами та подає його до Фонду. В свою чергу, виконавчою дирекцією Фонду відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників затверджується реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до відомостей на офіційному сайті Фонду, для отримання коштів вкладники ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» з 21.11.2014 року по 31.12.2014 року включно могли звертатись до установ банку-агента. На підставі отриманої інформації ПАТ «Альфа-Банк», повідомлено позивача, що кошти виплачуватися не будуть, оскільки відомості шодо позивача відсутні в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, під час дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Уповноваженою особою вжито заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемних, встановлено вчинення працівниками та клієнтами Банку, в тому числі й позивачем дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Положеннями ст.37, 38 Закону №4452-VI, серед іншого передбачено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Також на Уповноважену особу покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38, якими є такі випадки: коли, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Законом не передбачено жодних дій, які необхідно вчинити уповноваженій особі, для визнання правочинів нікчемними. Уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечую таке виявлення та фіксує даний факт, що і було зроблено у даному випадку.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Уповноваженою особою Фонду, відповідно до наказу №34 від 30.10.2014 року (а.с.32), створено комісію щодо перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» на предмет виявлення договорів (правочинів), які є нікчемними, результати роботи якої оформлено протоколом від 10.11.2014 року (а.с.33), та якою встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунків інших клієнтів. На підтвердження чого, відповідачем 2 надано довідку, з якої вбачається, що операції по внесенню коштів здійснювались шляхом внесення інформації до бази даних банку, про що було відомо працівникам банку, однак фактично реальних коштів фізичними особами, в тому числі, позивачем на вкладний рахунок не вносилось.

Позивач був ідентифікований у базі даних як вкладник - 03.07.2014 року, хоча депозитний вклад був оформлений 04.07.2014 року (а.с.38, 44), що є порушенням Положення про організацію касової роботи ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», оскільки введення вкладника до бази даних та укладення договору здійснюється в один день.

Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ прийнято рішення від 31.03.2014 року № 10БТ «Про застосування до ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» заходу впливу у вигляді обмеження та зупинення здійснення окремих видів здійснюваних операцій». Згідно п. 2 вказаного рішення, до Банку ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» були застосовані заходи випливу щодо обмеження залучення вкладів (депозитів) від фізичних і юридичних осіб, здійснення інших активних операцій.

Відтак, при укладенні договору банківського вкладу №43801 від 04.07.2014 року, банк до дня визнання його неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок якого він став неплатоспроможним, що є порушенням ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

Також з довідки про рух коштів по рахункам у банку (а.с.35-44) також вбачається, що операції з перерахування коштів здійснювались з невеликим проміжком часу між цими операціями та в позаопераційний час банку.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком відповідачів та суду першої інстанції щодо нікчемності договору банківського рахунку №43801 від 04.07.2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» виключно з метою одержання неправомірної вигоди інших осіб.

Колегією суддів також враховується, що на момент розгляду даної справи, відкрито кримінальне провадження №120141000040017478, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (а.с.47).

Відтак, оскільки правочин щодо відкриття банківського рахунку та внесення коштів на цей рахунок виявлено нікчемним, то позивач не є особою яка має вклад у Банку та не є вкладником банку, як наслідок грошові кошти, про які зазначено в адміністративному позові не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, відповідно позовні вимоги необґрунтовані.

Також суд апеляційної інстанції вказує, що надана апелянтом довідка про облік залишку коштів в касі (а.с.72) не доводить правомірності вимог останнього, та за допомогою неї неможливо достеменно встановити реальність здійснення операцій, на які він посилається. Надана квитанція про здійснення касової операції № TR.58099.512.436 (а.с.17), хоча і містить обов'язкові реквізити, проте з урахуванням обставин справи не спростовує висновки відповідачів про нікчемність такого правочину.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду, відповідно, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, оскільки є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України надав до суду належні докази правомірності своїх дій та рішень.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 23.02.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.