Ухвала суду № 44213896, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11156/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс ЛТД" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про визнання протиправним та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс ЛТД" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2014 року ВП №43839948 з примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №37/14/1/7126-56/2801/02/2 від 28.01.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.01.2014 року заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнко І.О. була винесена постанова №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 4 п.6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", за якою на позивача було накладено штраф у розмірі 109 620,00 грн.

02.07.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №43839948 з виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 від 28.01.2014 р. В якості боржника було зазначено ТОВ "Акріс ЛТД".

Боржнику було надано строк для добровільного виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - сім днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Однак при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження старшим державним виконавцем була допущена помилка у найменуванні боржника та не вірно зазначено номер постанови (виконавчого документу), що виконується.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, на виконання якого, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (зареєстровано у Мінюсті 02.04.2012 року, №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606), державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 ст.17 Закону №606 визначено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Згідно із п.4 ч.2 ст.17 Закону №606, виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Статтею 19 Закону №606 визначені підстави для відкриття виконавчого провадження. Зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Враховуючи положення Закону №606, при вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець перевіряє виключно формальну відповідність виконавчого документу закону, а також дотримання процедури його подання. Перевірка виконавчого документа на предмет його законності до повноважень державного виконавця не входить. При цьому це у жодному разі не порушує права боржника, який має можливість оскаржити як документ на підставі якого виданого виконавчий документ, так і рішення, дії, бездіяльність державного виконавця прийнятті/вчинення на виконання виконавчого документу.

На думку колегії суддів, постанова старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2014 року ВП №43839948 у повній мірі відповідає положенням статті 17 Закону №606.

Крім того, були відсутні підстави, передбачені ч.1 ст.26 Закону №606, з яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, при відкритті виконавчого провадження ВП №43839948 старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Законом №606 та Інструкцією, в іншому випадку (у разі відмови у відкритті провадження) його дії суперечили б положенням Закону №606, відповідно до яких завданням державної виконавчої служби є своєчасне, примусове повне і неупереджене виконання рішень, передбачених законом.

Разом з тим, оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження містить обов'язкові щодо неї реквізити, визначені у пп.1.5.1 Інструкції.

За змістом ч.2 ст.11 Закону №606, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, спосіб та порядок примусового виконання рішення встановлюється виконавчим документом, а не постановою про відкриття виконавчого провадження. У разі самостійної зміни державним виконавцем способу та порядку виконання виконавчого документа, останній порушить вимоги Закону №606 і ці дії можуть бути оскарженні в т.ч. у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було допущено помилку у найменуванні боржника та не вірно зазначено номер постанови (виконавчого документу), що виконується.

Водночас, як було вірно зазначено судом першої інстанції, постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2014 року ВП №43839948 в силу своєї правової природи не змінює спосіб та порядок примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №37/14/1/7126-56/2801/02/2 від 28.01.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки містить всі необхідні дані та реквізити позивача, а відтак не порушує його конституційні права та охоронювані законом інтереси.

Крім того, наявна у резолютивній частині даної постанови словесна невідповідність положенням постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №37/14/1/7126-56/2801/02/2 від 28.01.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не впливає на зміст досліджених правовідносин і по своїй природі носить лише характер описки.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс ЛТД" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.