Постанова № 44213875, 12.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/58/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Шевчук П.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Медапаратура" до Державної податкооїа інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014 № 0010622206 та від 23.09.2014 № 0010632206, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю «Торговий дім «Медапаратура» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014 №0010622206 та від 23.09.2014 №0010632206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція в Оболонському районі головного управління Міндоходів у місті Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім «Медапаратура» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках по контрактах від 09.01.2014 №02, від 07.03.2014 №03 з ООО КПО «Медапаратура», Російська Федерація на підставі листів уповноваженого банку ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» від 04.07.2014 №5416/4/07-5-1-БТ, від 09.07.2014 №5562/4/07-5-БТ.

Перевіркою встановлено порушення товариством з додатковою відповідальністю «Торговий дім «Медапаратура» статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки по експортному контракту від 09.01.2014 №02 з ООО КПО «Медапаратура», Російська Федерація в сумі 172000 дол. США на 6 днів, в сумі 333000 дол. США на 5 днів та порушення термінів розрахунків на суму 101000 дол. США на 6 днів; статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходження валютних цінностей по імпортному контракту від 07.03.2014 №03 з ООО КПО «Медапаратура», Російська Федерація в сумі 265500 дол. США; статті 9,10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», в частині порушення строків декларування валютних цінностей станом на 01.07.2014.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 05.09.2014 №996/26-54-22-06/31810846 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 23.09.2014 №0010622206, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 117297,75 грн.;

від 23.09.2014 №0010632206, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 170,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Згідно з п. 129.5. статті 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Таким чином, наведеними нормами передбачено повноваження податкового органу стягувати пені за порушення розрахунків відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ООО КПО «Медапаратура» укладено наступні контракти:

- від 09.01.2014 №02, відповідно до якого, товариство з додатковою відповідальністю «Торговий дім «Медапаратура» зобов'язується поставити медичне обладнання та вироби медичного призначення, іменоване в подальшому товар та вказані в сертифікаціях, що являє собою невід'ємну частину вказаного контракту, на умовах вказаних в специфікаціях на кожну окрему поставку по «Інкотермс-2010» для ввезення на територію РФ;

- від 07.03.2014 №03, відповідно до якого ООО КПО «Медапаратура» зобов'язується поставити медичне обладнання, іменоване в подальшому товар та вказані в сертифікаціях, що являє собою невід'ємну частину вказаного контракту, на умовах вказаних в специфікаціях на кожну окрему поставку по «Інкотермс-2010» для ввезення на територію України.

Водночас 17.06.2014 позивачем та ООО КПО «Медапаратура» підписано угоду про розірвання контракту від 07.03.2014 №03.

В ході перевірки, контролюючим органом встановлено порушення строків, зазначених в контрактах встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та як наслідок визначено пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з розрахунком пені, що є додатком №4 до акту перевірки 05.09.2014 №996/26-54-22-06/31810846, відповідач нарахував товариству з додатковою відповідальністю «Торговий дім «Медапаратура» пеню за порушення розрахунків по Контракту №02 від 09.01.2014, а саме: за несвоєчасне перерахування суми у розмірі 172000,00 дол. США за період з 06.06.2014 по 11.06.2014, суми розмірі 333000,00 дол. США за період з 09.06.2014 по 23.06.2014, суми у розмірі 101000,00 дол. США за період з 27.06.2014 по 02.07.2014.

Загальна сума нарахованої пені становить 117297,75 грн.

Позивач, подаючи даний позов до суду, вказав що податковий орган неправомірно застосував постанову Національного банку України від 14.11.2013 №453, якою встановлені скорочені строки здійснення валютних розрахунків - 90 днів, оскільки остання була чинна до 17.05.2014, а тому не могла бути застосована до розрахунків, які здійснювались в червні, липні 2014 року.

Суд першої інстанції погодився з таким твердженням.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1 Постанови Національного банку України від 12.05.2014 року за № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», відповідно до статті 387 Господарського кодексу України, статей 7, 25, 44, 45, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", розділів II та III Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також з метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Дана постанова набрала чинності 20 травня 2014 року та діяла до 20 серпня 2014 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач порушив граничні терміни розрахунків по Контракту №02 від 09.01.2014, про що у своєму акті правомірно вказав податковий орган.

Що стосується посилання позивача, що податковим органом не враховано подання позивачем до Арбітражного суду міста Москви позовів про стягнення із ООО КПО «Медапаратура» заборгованості по контрактах, то суд апеляційної інстанції в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, що останній факт був відомий органу державної податкової служби, врахований під час висновків перевірки і відображений в акті перевірці державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.09.2014 №996/26-54-22-06/31810846.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.09.2014 №0010622206, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 117297,75 грн. за порушення пункту 1 постанови правління Національного банку України від 14.11.2013 №453, є правомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.09.2014 №00106 32206, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 170,00 грн. на підставі статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, то суд апеляційної інстанції в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з матеріалами справи, штраф у розмірі 170 грн. застосовано до позивача за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93.

Абзац дев'ятий пункту другого статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 встановлює, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Таким чином, санкції, передбачені пунктом другим статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», можуть застосовуватись до резидентів виключно Національним банком України та за наявності факту порушення вимог правил валютного регулювання і валютного контролю.

Крім того, згідно до п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» 19 лютого 1993 року № 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

У п. 2 ст.16 цього Декрету встановлено, що за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

За приписами наведеної норми санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

А отже, з огляду на наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача повноважень на застосування штрафних санкцій за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Дослідивши належним чином докази у даній справі, та проаналізувавши чинне законодавство, що регулює відповідні правовідносини у даному спорі, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014 №0010622206, в решті залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.09.2014 №0010622206.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 18.05.2015 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.