Постанова № 44213600, 13.05.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 924/22/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Дагаєва Л.Е. (довіреність №05 від 20.04.2015 року); Маляренко П.О. (директор)

відповідача: не з'явився

третя особа 1: не з'явився

третя особа 2: Сандуляк С.А. (довіреність №212/13-Н від 28.02.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу Третьої особи 2 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2015 року у справі №924/22/15 (суддя Крамар С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінерал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" (третя особа 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (третя особа 2)

про зобов'язання виконати умови пунктів 6,4, 9,5 договору фінансового лізингу №919 від 15.09.2008 року шляхом визнання укладеним між ТОВ "Промінерал" та ТОВ "Євро Лізинг" договору купівлі-продажу предмету лізингу від 09.09.2014 року в наданій позивачем редакції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Крамар С.І.) від 02 березня 2015 року у справі №924/22/15 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінерал" м.Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" м.Хмельницький, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" м.Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, про зобов'язання виконати умови пунктів 6, 4, 9, 5 Договору фінансового лізингу №919 від 15.09.2008 року шляхом визнання укладеним між ТОВ "Промінерал" та ТОВ "Євро Лізинг" договору купівлі-продажу предмету лізингу від 09.09.2014 року в наданій позивачем редакції відмовлено /а.с. 191-194/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що наданий на розгляд суду проект договору купівлі-продажу не в повній мірі відповідає вимогам законодавства та попередньо укладеного між сторонами договору лізингу №919 від 15.08.20108 року. Окрім того, судом було прийнято до уваги, що між сторонами та третьою особою ТОВ "Олімп Фінанс Груп" 30.07.2013 року було укладено угоду щодо викупу транспортних засобів, яка по своїй суті і є договором купівлі-продажу, укладення якого передбачено пунктами 6.4. та 9.5. Договору лізингу №919 від 15.08.2008 року. Доказів недійсності вказаної угоди суду не надано. Таким чином, договір купівлі-продажу, який просить визнати укладеним позивач, вже укладено 30.07.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Мінерал» з підстав викладених у апеляційній скарзі /а.с. 201-205/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що лізингоодержувач має пріоритетне право набути після закінчення терміну дії цього договору і при виконанні його умов у власність предмет лізингу. Сплативши лізингодавцю залишкову вартість транспортних засобів, зазначену у Плані лізингу. Лізингоодержувач може набути право власності на транспортний засіб тільки за договором його купівлі продажу, який стає додатком до цього договору з моменту його підписання сторонами. Відповідно до укладеного між ТОВ «Євро Лізинг» та ТОВ «Олімп Фінанси Груп» договору факторингу, ТОВ «Євро Лізинг» передав право вимоги, а право власності на автомобіль залишилося у ТОВ «Євро Лізинг». Таким чином, підписана угода щодо викупу транспортних засобів від 30 липня 2013 року не може трактуватися як договір купівлі-продажу. Крім того, на думку АТ «Райффайзен Банк Аваль», договір купівлі-продажу не може бути укладений та передане право власності у зв'язку із тим, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Євро Лізинг» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений договір застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008 року. Відповідно до даного договору в заставу Банку було передане нерухоме майно, а саме транспортні засоби у кількості 360 одиниць. Одним із заставних автомобілів є транспортний засіб - Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ чорного кольору, 2008 року випуску, свідоцтво про реєстрацію №ААС393295 від 13.09.2008 року. Крім того, 28 жовтня 2013 року господарським судом Хмельницької області була порушена справа №924/1282/13 про банкрутство ТОВ «Євро Лізинг» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено заборону на відчуження майна боржника. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 року кредиторські вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» визнані у повному обсязі, як такі, що забезпечені заставою у повному обсязі відповідно до договору застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008 року у тому числі. 23 вересня 2014 року отримано рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/1147/14 та звернено стягнення на заставне майно, в тому числі на транспортний засіб - Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ чорного кольору, 2008 року випуску, свідоцтво про реєстрацію №ААС393295 від 13.09.2008 року. Таким чином, відчуження транспортного засобу (автомобіля) в судовому порядку може позбавити АТ «Райффайзен Банк Аваль» права на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна у справі про банкрутство ТОВ «Євро Лізинг».

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 березня 2015 року у справі №924/22/15 апеляційну скаргу третьої особи ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 22 квітня 2015 року /а.с. 200/.

Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінерал» надійшли пояснення по апеляційній скарзі, відповідно до яких останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Позивач зазначає, що господарським судом Хмельницької області було встановлено та не заперечувалося сторонами, що позивачем належним чином та в повному обсязі було виконано зобов'язання за Договором фінансового лізингу №919 від 15 серпня 2008 року. Угода щодо викупу транспортних засобів від 30.07.2013 року укладена за правилами встановленими Цивільним кодексом України, а також з урахуванням пунктів 6.4, 8.5, 9.5 Договору фінансового лізингу №919 від 15 серпня 2008 року. Таким чином, позивач згоден з рішенням господарського суду Хмельницької області стосовно того, що угода про викуп транспортних засобів від 30.07.2013 року і є договором купівлі-продажу. Стосовно укладеного договору застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008 року позивач повідомляє, що транспортний засіб Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ не міг бути предметом застави з 05.09.2008 року, тому що на дату укладення договору застави не перебував у власності ТОВ «Євро Лізинг», та був переданий у заставу лише згідно додаткової угоди №11/1-2558/26 від 24 липня 2013 року. Однак, доказів обтяження вказаного транспортного засобу апелянтом не надавалося. У відповідності до пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №181 від 28.07.2000 року, орендодавець відображає в бухгалтерському обліку надані у фінансовий лізинг автомобілі, як дебіторську заборгованість лізингоодержувача в сумі мінімальних орендних платежів. Отже, предмет лізингу не відноситься до основних засобів відповідача та не обліковується на його балансі. Тому, у подальшому, заставою може бути забезпечено не транспортний засіб переданий позивачу згідно договору фінансового лізингу, а лізингові платежі по договору. Крім того, відповідно до пункту 7.10 Договору фінансового лізингу №919 від 15 серпня 2008 року, лізингоодержувач гарантує, що в разі якщо лізингодавець не може виконувати своїх зобов'язань перед банком, або іншою установою, що фінансує, і до банку перейде право розпорядження заставленими транспортними засобами, то лізингоодержувач продовжить орендувати ці транспортні засоби у банка, якщо умови лізингу не зміняться. Однак позивач не отримував від банку повідомлення про передання права розпоряджатися транспортним засобом Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ або лізинговими платежами по Договору фінансового лізингу. Відповідач, також не надсилав будь-яких повідомлень стосовно змін до Договору лізингу, що передбачено пунктами 19.4, 19.7 Договору.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суд від 21 квітня 2015 року у справі №924/22/15, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А. /а.с. 229/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2015 року у справі №924/22/15 було відкладено розгляд апеляційної скарги на 13 травня 2015 року, зобов'язано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати докази наявності у Державному реєстрі обтяжень на рухоме майно заборони на відчуження транспортного засобу - Volkswagen Passat B6 1.8 FSA шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ /а.с. 234-235/.

Безпосередньо в судовому засіданні представники третьої особи 2 та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у поясненнях на неї.

Представники відповідача та третьої особи 1 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 237, 238, 240/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача та третьої особи 1 за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи 2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснень на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінерал" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 919 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 2 Договору, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності із замовленням на транспортні засоби.

Лізингоодержувачу, згідно розділу 3 Договору, надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (додаток 3 до договору) та інших додатках. Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортних засобів; комісію Лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб; інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (п. 5.2 договору).

Лізингоодержувач має пріоритетне право набути після закінчення терміну дії цього договору і при виконанні його умов у власність предмет лізингу, сплативши Лізингодавцю залишкову вартість транспортних засобів, зазначену у Плані лізингу. Лізингоодержувач може набути право власності на транспортний засіб тільки за договором його купівлі-продажу, який стає додатком до цього Договору з моменту його підписання сторонами (пункт 6.4. Договору).

Пункт 6.6 договору передбачає право Лізингоодержувача на достроковий викуп транспортного засобу, але не раніше 12 міс. з дати передачі транспортного засобу у лізинг. В такому випадку Лізингоодержувач має сплатити всі необхідні лізингові платежі за весь термін дії Плану лізингу, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції (у разі їх наявності) згідно договору, та інші платежі, які пов'язані із використанням транспортного засобу і не входять у щомісячні лізингові платежі (у разі їх наявності) та залишкову вартість транспортного засобу, яка розраховується за формулою. Лізингоодержувач може набути право власності на транспортний засіб тільки за договором його купівлі-продажу, який стає додатком до цього договору, з моменту його підписання сторонами.

Пунктом 7.16. договору сторони обумовили, що Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані із використанням транспортного засобу і не входять до складу місячних лізингових платежів.

Згідно пункту 9.5 договору, Лізингодавець зобов'язаний по закінченню терміну дії договору та виконання за цим договором всіх зобов'язань Лізингоодержувачем, передати транспортний засіб у власність Лізингоодержувачу у відповідності до положень, які зазначені в пункті 6.4. договору.

У розділі 12 договору сторони передбачили умови переходу права власності на транспортний засіб, зокрема, право власності на предмет фінансового лізингу набувається Лізингоодержувачем після сплати повної суми лізингових платежів на дату переходу права власності на транспортний засіб та залишкової вартості згідно з цим Договором, але не раніше 12 місяців від дати надання транспортного засобу (п.12.5 договору). Перехід права власності на транспортний засіб до Лізингоодержувача оформляється всіма необхідними документами, що передбачені чинним законодавством (пунктом 12.6 договору).

Дія договору, відповідно до пункту 13.1.3. Договору, може бути достроково припинена на вимогу банку або іншої установи, що фінансує у зв'язку зі зверненням такою установою банку або іншою установою, що фінансує, стягнення на транспортний засіб, що був наданий у заставу на користь зазначеної установи банку або іншої установи, що фінансує, якщо остання не здійснить відступлення усіх прав лізингодавця по цьому Договору на користь третьої особи.

У відповідності до пункту 14.1 договору, після закінчення строку лізингу транспортний засіб, переданий Лізингоодержувачу згідно з договором, може бути переданий у власність Лізингоодержувача тільки після сплати ним залишкової вартості транспортного засобу відповідно до умов договору та законодавства України.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання. Термін дії договору зумовлений строком лізингу, який вказується в Плані лізингу окремо щодо кожного транспортного засобу. Договір втрачає свою силу після виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (пункти 19.1, 19.2 договору). Договір підписаний повноважними представника підприємства та скріплений печатками сторін.

На виконання умов укладеного договору від 15.08.2008 року, сторонами погоджено замовлення на транспортні засоби, в якому сторони домовились, що лізингоодержувач замовляє та доручає лізингодавцю придбати у постачальника та передати у термін, який визначений договором, транспортний засіб: Volkswagen Passat B6 1.8 FSI.дв. 1998 см.куб./сс.

Згідно акту прийому-передачі (Додаток 2 до Договору) відповідачем передано позивачу транспортний засіб, а саме: Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ.

Відповідно до додатку 3 до договору „Плани лізингу" зі змінами, початкова вартість предмета лізингу складає 168141,45 грн., залишкова вартість: 42227,15 грн..

ТОВ "Євро Лізинг" направило ТОВ "Промінерал" 25.07.2013 року повідомлення про відступлення №1534/1, згідно якого ТОВ "Євро Лізинг" інформує ТОВ "Промінерал" про відступлення своїх відповідних прав та переведення відповідних обов'язків Лізингодавця за договором фінансового лізингу №919 від 15.08.2008 року на користь ТОВ "Олімп Фінанс Груп" згідно договору факторингу 12-ф/07 від 24.07.2013 року. З огляду на наведене, просить виконувати всі платежі за вказаним договором на користь ТОВ "Олімп Фінанс Груп".

На виконання умов укладеного договору фінансового лізингу №919 від 15.08.2008 року позивач як лізингоодержувач в повному обсязі виконав умови договору щодо сплати лізингових та інших платежів в сумі 696646,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи, в тому числі сплатив залишкову вартість транспортного засобу в розмірі 84280,32 грн.

Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" від 17.11.2014 року №58, у позивача відсутня заборгованість по договору факторингу №12-ф/07 від 24.07.2013 року.

ТОВ "Євро Лізинг" листом №277/4 від 30.07.2014 року повідомив, що у позивача станом на 30.07.2014 року відсутня заборгованість перед ТОВ "Євро Лізинг" за Договором фінансового лізингу №919 від 15.08.2008 року та Плану лізингу №919/002 від 04.09.2008 року (зі змінами та доповненнями).

ТОВ "Промінерал" неодноразово звертався з листами №75, №95 від 19.09.2014 року, від 01.10.2014 року до ТОВ "Євро Лізинг", у якому просив останнього підписати договір купівлі-продажу транспортного засобу та передати право власності на предмет лізингу.

Проте, вказані листи залишилися без реагування з боку відповідача.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору фінансового лізингу №808 позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Окрім того, судом першої інстанції було долучено в матеріали справи надану позивачем угоду щодо викупу транспортного засобу від 30.07.2013 року, згідно якої ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (Кредитор), ТОВ "Промінерал" (Лізингоодержувач), ТОВ "Євро Лізинг" (Власник), виходячи з того, що 15.08.2008 року між Власником та Лізингоодержувачем був укладений Договір фінансового лізингу №919, відповідно до якого Лізингоодержувач отримав у фінансовий лізинг Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ, дійшли згоди, що Лізингоодержувач не пізніше 31.12.2013 року сплачує Кредитору всю суму належних лізингових платежів, в частині суми, яка відшкодовує частину вартості транспортного засобу, та інших витрат, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу на підставі виставленого Кредитором рахунку в розмірі 106111,07 грн. (пункт 1 Угоди).

Після внесення грошових коштів у розмірі, вказаному в пункті 1 Угоди, на рахунок Кредитора, Лізингоодержувач має право звернутися до власника для оформлення права власності на транспортний засіб, зазначений в пункті 1 Угоди (пункт 2 Угоди).

Власник, після підтвердження Кредитором факту внесення Лізингоодержувачем всіх платежів за Договором фінансового лізингу №919 від 15.08.2008 року, передає право власності на т/з, зазначений у пункті 1 Угоди (пункт 3 Договору).

Згідно пункту 5 Угоди, Угода набирає чинності з дати її підписання обома Сторонами та є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №919 від 15.08.2008 року.

Угода підписана сторонами та скріплена їхніми печатками.

05 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами і обов'язками є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" був укладений Кредитний договір №010/08/4062 із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами.

Відповідно до умов кредитного договору, а саме пункту 1.1. - Кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 9473811,31 доларів США, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ "Євро Лізинг" та АТ "Райффайзен Банк Аваль" був укладений договір застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008 року.

Відповідно до даного договору в заставу банку було передано рухоме майно, а саме транспортні засоби у кількості 360 одиниць. Одним із заставних автомобілів є транспортний засіб - Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ чорного кольору, 2008 року випуску, свідоцтво про реєстрацію №ААС393295 від 13.09.2008 року.

Відповідно до законодавства України, на заставне майно (транспортні засоби) у Державному реєстрі обтяжень на рухоме майно була накладена заборона на його відчуження, що підтверджується витягами з державного реєстру наданими представником АТ "Райффайзен Банк Аваль" на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 22.04.2015 року.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з статтями 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, за своєю правовою природою укладений між сторонами 15.08.2008 року договір № 919 є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями §1 глави 58 Цивільного кодексу України, статті 292 Господарського кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем належним чином та в повному обсязі було виконано свої зобов'язання за Договором в частині сплати лізингових платежів за умовами укладеного договору №919.

Згідно з пунктом 6.4 договору лізингу, Лізингоодержувач має пріоритетне право набути право власності на транспортні засоби за умови повного виконання зобов'язань по сплаті лізингових платежів та сплаті залишкової вартості транспортних засобів і тільки за договором його купівлі-продажу.

Пунктом 9.5 договору сторони обумовили, що по закінченню терміну дії договору та виконання за цим договором всіх зобов'язань лізингоодержувачем, лізингодавець зобов'язаний передати транспортний засіб у власність лізингоодержувачу у відповідності до пункту 6.4 даного договору - тобто шляхом укладення договору купівлі-продажу транспортних засобів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до статті 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до статті 644 Цивільного кодексу України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу. Такий час залежить від характеру договору, який укладається, строків проходження кореспонденції між сторонами, організації діловодства в установах та інших чинників. Отже, якщо відповідь про прийняття пропозиції надійшла у строк, визначений актом цивільного законодавства, або протягом нормально необхідного для цього часу, договір вважається укладеним.

Оскільки відповідач відповіді на пропозицію позивача укласти договір купівлі-продажу не надав, а тому останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права на отримання у власність предмета лізингу за договором з позовом про визнання договору укладеним на запропонованих умовах.

Колегією суддів приймається до уваги, що частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6, 627, Цивільний кодекс України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

(Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 20.10.2012 року у справі 6-110цс12).

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, наданий на розгляд суду проект договору купівлі-продажу не в повній мірі відповідає вимогам законодавства та попередньо укладеного між сторонами договору лізингу №919 від 15.08.2008 року. Так, у проекті договору під пунктом 7.1. позивачем наводиться положення, що після укладення цього Договору дія Договору фінансового лізингу №919 від 15.09.2008 року припиняється, проте, самим Договором №919 від 15.08.2008 року у пункті 13 чітко передбачено випадки припинення дії Договору. Тому наданий позивачем Договір купівлі-продажу буде суперечити раніше укладеному Договору фінансового лізингу №919 від 15.08.2015 року.

В той же час, пункт 6.4. Договору лізингу від 15.08.2008 року №919 передбачає, що договір купівлі-продажу є додатком до Договору лізингу. Таким чином, у випадку визнання припиненим основного Договору лізингу, припиняються, відповідно, всі додатки до такого договору, в тому числі, договір купівлі-продажу, запропонований позивачем.

Окрім того, розділ 2 запропонованого договору містить положення про розрахунки за транспортний засіб, якими передбачено сплату 84280,32 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 30 календарних днів. В той же час, позивач стверджує, і матеріалами справи підтверджено, що розрахунки із ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" за договором лізингу №919 від 15.08.2008 року позивачем проведено в повному обсязі. Вказаною нормою позивач суперечить власним твердженням та матеріалам справи, передбачаючи додатковий для себе обов'язок, який не встановлений основним Договором від 15.08.2008 року.

В свою чергу, стосовно укладеної між сторонами та третьою особою ТОВ "Олімп Фінанс Груп" угоди щодо викупу транспортних засобів від 30.07.2013 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статей 572, 574 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі статтею 579 Кодексу, предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 586 Кодексу встановлено, що заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. Заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним. Заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.

Відповідно до статті 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Статтею 27 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Як зазначає третя особа 2, жодних погоджень на відчуження ТОВ "Євро Лізинг" заставленого транспортного засобу Volkswagen Passat B6 1.8 FSI шасі №WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний №АА3901НТ не надавалось. Такі твердження ні позивачем, ні відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано, доказів зворотнього не надано.

Оскільки на момент укладення угоди щодо викупу транспортних засобів від 30.07.2013 року існувало обтяження заставою даного транспортного засобу у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до договору застави, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна перебували записи про ці обтяження, згода банку на передачу майна надана не була, а відтак така угода суперечить статті 586 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та статті 17 Закону України "Про заставу", а відтак дана угода не може породжувати будь-яких прав чи обов'язків для сторін правочину (в т.ч. переходу права власності).

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "Промінерал" та визнання укладеним договору купівлі-продажу у наданій позивачем редакції, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.15 року у справі №924/22/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/22/15 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.