Постанова № 44213494, 27.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа№ 911/360/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Рудченка С.Г.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Козак Н.В.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №14/2-232 від 06.03.2015

на рішення господарського суду Київської області від 02.03.2015

у справі №911/360/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Житлово-комунального підприємства «Поліське», с. Гаврилівка, Київської області

про стягнення 48256грн.40коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 02.03.2015 (суддя Наріжний С.Ю.) частково задоволено позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та стягнуто з ЖКП «Поліське» 25626грн.18коп. пені, 8598грн.95коп. 3% річних, 5489грн.21коп. інфляційних втрат, в зв'язку з простроченням оплати вартості послуг з постачання природного газу поставленого позивачем згідно договору №13/2985-ТЕ-17 від 28.12.2012, та 1827грн. судового збору. Відмовлено в стягненні 8542грн.06коп. пені. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач своєчасно не оплачував отриманий від позивача газ. При цьому судом задоволено клопотання відповідача та зменшено розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій на 25 %.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати в частині зменшення стягнення 8542грн.06коп. пені, позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт стверджує, що зменшення судом розміру пені на 25% від нарахованих сум є необґрунтованим та спричиняє останньому додаткові збитки.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, через відділ документального забезпечення суду, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши подане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення враховуючи наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

28.12.2012 р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець-позивач) та ЖКП «Поліське» (покупець-відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2985-ТЕ-17, відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році та у І півріччі 2014 року (в ред. Додаткової угоди № 1 до Договору) природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що сума до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 1091грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Згідно п. 3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ за період з січня по квітень та у жовтні 2013 року в об'ємі 645,045 тис. куб. м. загальною вартістю 844492,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних та скріплених печатками сторін актами приймання-передачі природного газу: за січень-квітень 2013 року від 30.09.2013 р. та за жовтень 2013 року від 31.10.2013 р.

Із зазначених актів вбачається, що сторонами спору підписано акти на загальну суму 844492,93 грн. без зауважень, за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого газу та строків поставки за підписаним актом.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання, вартість послуг з постачання природного газу відповідач сплачував з простроченням, в зв'язку з чим позивач з відповідача 48256,40 грн. заборгованості, з якої: 34168,24 грн. - пені, 8598,95 грн. - 3 % річних та 5489,21 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, в порушення свого грошового зобов'язання, вартість послуг з постачання природного газу відповідач сплачував з простроченням, в зв'язку з чим відповідачем було порушено умови п. 6.1. Договору щодо своєчасної оплати поставленого газу. Вказані обставини відповідачем протягом розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувались.

За викладених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду міста Києва про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 25626грн.18коп. пені, 8598грн.95коп. 3% річних, 5489грн.21коп. інфляційних втрат, в зв'язку з простроченням оплати вартості послуг з постачання природного газу поставленого позивачем згідно договору №13/2985-ТЕ-17 від 28.12.2012.

При цьому, апеляційний господарський суд, також, погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення розміру нарахованої позивачем до стягнення пені на 25%.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач посилається на те, що зменшення судом розміру пені на 25% від нарахованих сум є необґрунтованим та спричиняє останньому додаткові збитки.

Проте, право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Пунктом 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК).

Пунктом 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, наслідків порушення зобов'язання, поведінки скаржника, враховуючи при цьому вжиття ним заходів до повного виконання зобов'язання з оплати отриманого газу, апеляційний господарський дійшов висновку про обґрунтованість зменшення нарахованої позивачем пені, передбаченої п.7.2 договору, на 25%.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 02.03.2015 у справі №911/360/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - без задоволення.

2. Справу № 911/360/15 повернути господарському суду Київської області.

Повний текст постанови складено: 13.05.2015

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді С.Г. Рудченко

В.О. Зеленін