Рішення № 44212855, 13.05.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р.Справа № 922/909/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Доленчук Д.О.

судді: Аюпова Р.М. , Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про повернення майна та стягнення 196648,08 грн. за участю представників:

позивача - Богомолов О.О. за довіреністю № 08-11/4847/2-14 від 29.12.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) згідно якого просить суд:

- зобов'язати відповідача повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0316 га, яка розташована по АДРЕСА_2;

- стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 196648,08 грн. та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду по справі від 17.02.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.03.2015 р. о 11:40.

04.03.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 17.03.2015 р. о 11:20.

17.03.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 25.03.2015 р. о 10:30.

Ухвалою суду по справі від 25.03.2015 р. для розгляду справи № 922/909/15 була призначена колегія суддів у складі трьох суддів.

Згідно розпорядження В.о. голови суду Хотенця П.В. від 25.03.2015 р. № 437 для розгляду справи № 922/909/15 була призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Аюпова Р.М., Бринцев О.В.

25.03.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 13.05.2015 р. о 10:00.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диск CD-R, серійний номер сіс х 08780.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 13.05.2015 р. за вх. № 18850, надав додаткові пояснення по справі, які судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за позовом у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.11.2014 № 29158745 власником нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 207,4 кв.м. по АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.09.2008 р. р.№ 2590, акту прийому-передачі від 10.09.2008 р.

Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 10.09.2008 р. використовує земельну ділянку площею 0,0316 га по АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" та тимчасової споруди без оформлення документів на право власності або право користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.

Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області за вих. № 5370/08 від 03.12.2014 р. повідомило Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, що станом на 29.12.2012 р. в Управлінні не обліковуються правовстановчі документи на право власності або користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради за вих. № 11927/0/225-14 від 18.11.2014 р. повідомив Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, що Харківською міською радою рішень щодо надання в користування або продажу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування об'єкту по АДРЕСА_2, по наданій схемі розташування, не приймалось.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.11.2014 р. № 7652/9/20-34-15-03-38 ОСОБА_1 на обліку в ДПІ як платник земельного податку не перебуває, за земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 плату за землю не сплачує.

Позивач здійснив розрахунок доходу, одержаного відповідачем та зазначає, що розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, розрахований міською радою в сумі 196648,08 грн. згідно розрахунку доходу одержаного від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. складає 142284,96 грн. та розрахунку доходу одержаного від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. складає 54363,12 грн.

Таким чином, на думку позивача, не здійснення відповідачем оплати за землю у законодавчо встановленому розмірі (по звичайним цінам) за використання земельної ділянки, а саме несплата орендної плати, призвело до фактичного безоплатного отримання відповідачем послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Позивач наполягає на безпідставному користуванні відповідачем спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом та просить суд зобов'язати відповідача звільнити відповідну ділянку та стягнути з відповідача суму несплаченої плати за користування земельною ділянкою, як отриманий останнім дохід від використання безпідставно набутого майна.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Встановлені судом обставини справи свідчать, що на спірній земельній ділянці відповідачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 207,4 кв.м. по АДРЕСА_2.

Таким чином, будь-яке переміщення вказаної нерухомості є неможливим без її знецінення (знищення) та зміни її призначення.

Крім того, частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою (Лист Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").

Згідно чинного земельного законодавства використання землі здійснюється або на праві власності, або на праві користування земельною ділянкою.

Так, у відповідача виникло право власності на нерухомість на підставі цивільно-правових угод. Втім, право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під цією нерухомістю належним чином відповідачем не оформлено, але недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача, як власника нерухомості на користування нерухомістю та, як наслідок - земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою.

Отже, зобов'язання відповідача в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її в натурі позивачу є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття (Лист Вищого господарського суду від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами").

З огляду на наведене, господарський суд Харківської області прийшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в натурі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призводить до відновлення його порушених прав, а тому виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 196648,08 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж саме вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Таким чином, відповідач правомірно володіє лише нежитловою будівлею літ. "А-1", яка знаходиться на спірній земельній ділянці, проте, з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та - зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею.

Безпідставне набуття відповідачем спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме придбання відповідачем у власність будівлі, яка безпосередньо пов'язана із земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.201 1 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень".

Набувши право на земельну ділянку у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомості, відповідач не звільняється від необхідності зареєструвати речові права на земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Таким чином, речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому він використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

З викладеного вбачається, що відповідач використовував земельну ділянку по АДРЕСА_2 без достатніх правових підстав, оскільки речові права на вказану земельну ділянку за останнім у встановленому законом порядку не реєструвались.

Отже, у зв'язку з тим, що правова підстава для набуття (збереження) майна (земельної ділянки по АДРЕСА_2) у відповідача відсутня, у Харківської міської ради правомірно виникло право на застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, що підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.10.2013 р. у справі №6-88цс13.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 р. у справі № 6-88цс13, яка стосується подібних спірних правовідносин, застосування норм глави 83 ЦК України можливе тільки у випадку наявності між сторонами позадоговірних правовідносин. За наявності між сторонами зобов'язальних договірних правовідносин, відсутні підстави для застосування норм ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, відсутність у відповідача правової підстави для набуття земельної ділянки по АДРЕСА_2 є підставою для застосування ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Також, згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Отже, відповідно до ст.ст. 1212 та 1214 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 196648,08 грн. є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в решті позову необхідно відмовити.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3932,96 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 41, 129 Конституції України, ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 179, 181, 182, 316, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61057, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) доходи отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 196648,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61057, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 35417005032986, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, одержувач - Харківська міська рада) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3932,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Д.О. Доленчук Р.М. Аюпова О.В. Бринцев