Рішення № 44212822, 12.05.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 922/2836/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих), м. Маріуполь до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків , Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків про стягнення 355 366,14 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

першого відповідача - Звєздін В.В., дов. б/н від03.08.2014р.;

другого відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та Головного управління Державного казначейства України в Харківський області 355 366,14грн. збитків, посилаючись на неналежне виконання з боку Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції своїх обов'язків щодо стягнення на користь позивача грошових коштів на загальну суму 355 753,00грн. за судовим наказом від 15.12.2009р. по справі № 53/230-09.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2014р. по справі № 922/2836/14, залишеним постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р. без змін, в задоволенні позовних вимог Маріупольському виробничому підприємству "Азовреле" (Українське товариство глухих) відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2015р. касаційну скаргу Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2014р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р. у справі № 922/2836/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 28.04.2015р. судове засідання на 12.05.2015р. було призначене судом в режимі відеоконференції за участю Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих).

Позивач у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку з неявкою позивача та не наданням ним витребуваних судом документів, за таких обставин справа розглядається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представник першого відповідача проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник другого відповідача у призначене судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд замінити Головне управління Державного казначейства України у Харківській області на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи те, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 15.06.2011р. "Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби" територіальні органи Державної казначейської служби, що утворюються згідно з п.1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державного казначейства - урядового органу, що діяв у системі Міністерства фінансів, зокрема, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області є правонаступником прав та обов'язків Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, суд дійшов висновку, що клопотання другого відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, та суд здійснює процесуальне правонаступництво шляхом заміни другого відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

У відзиві на позов другий відповідач проти позову заперечує повністю та зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області не має відповідних бюджетних призначень, а тому відсутній рахунок, з якого можливе відшкодування шкоди позивачу, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позову відмовити. Також другий відповідача зазначив, що перший відповідач не знаходиться на казначейському обслуговуванні в Головному управлінні та його територіальних управліннях, має лише депозитний рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова, на якому обліковуються кошти, стягнуті з боржників на користь стягувачів при виконанні рішень суду.

Оскільки судом вжито всі заходи для належного повідомлення другого відповідача про час та місце розгляду справи, проте позивач та другий відповідач не скористалися своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача та другого відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника першого відповідача, суд встановив наступне.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2009р. у справі № 53/230-09 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" на користь Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) 355 753,00грн. збитків, 3 642,53грн. державного мита та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.12.2009р. господарським судом Харківської області на виконання цього рішення було видано наказ.

02.02.2010р. Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (перший відповідач) було винесено постанову № 17062168 про відкриття виконавчого провадження. В ході даного провадження з боржника на користь позивача було списано грошові кошти у розмірі 386,86 грн.

29.10.2010р. першим відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа позивачу, у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

22.09.2011р. перший відповідач вдруге виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 28868050 на підставі судового наказу на примусове виконання рішення по справі № 53/230-09.

Однак постановою від 26.06.2013р. перший відповідач вдруге повернув виконавчий документ позивачу, обґрунтовуючи його повернення відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Ухвалою суду від 19.02.2014р. суд визнав бездіяльність посадових осіб першого відповідача в ході виконавчих проваджень за № 17062168 від 02.02.2010р. та № 28868050 від 22.09.2011р., які були відкриті на підставі наказу господарського суду Харківської області від 15.12.2009р. по справі № 53/230-09.

Як зазначає позивач, у зв'язку із бездіяльністю першого відповідача, а саме невиконання своїх безпосередніх обов'язків, передбачених ст.ст.6, 11 Закону України "Про виконавче провадження", виконання судового наказу стало фактично неможливим, оскільки на 10.02.2012р. юридичну особу боржника припинено у зв'язку із визнанням його банкрутом згідно рішення господарського суду Харківської області по справі № Б-50/218-10.

Таким чином, на думку позивача, у зв'язку із бездіяльністю першого відповідача, що підтверджується ухвалою суду від 19.02.2014р. він був позбавлений можливості отримати на підставі судового наказу за № 53/230-09 від 15.12.2009р. грошові кошти на загальну суму 355 753,00грн.

Оскільки в ході виконавчого провадження № 17062168 з боржника було списано грошові кошти у розмірі 386,86грн. на користь Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих), позивач вважає, що першим відповідачем нанесені позивачу збитки на загальну суму 355 366,14грн., що і стало підставою для його звернення до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення з Державного бюджету України 355 366,14грн. збитків, спричинених неналежним виконанням своїх обов'язків щодо стягнення за судовим наказом за № 53/230-09 від 15.12.2009р. грошових коштів на загальну суму 355 753,00грн.

Збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 3 ст.11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно із ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, норма ст.1174 Цивільного кодексу України допускає настання відповідальності за завдану шкоду незалежно від наявності такого елементу складу цивільного правопорушення як вина.

При цьому, факт неправомірності (незаконності) дій (бездіяльності) державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

Разом з тим, у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо (п.9 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

Згідно акту вилучення виконавчих проваджень для знищення, на підставі розпорядження начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 13-03-01 від 16.01.2014р., виконавче провадження за наказом № 53/230-09 від 15.12.2009р. знищено через закінчення строків його зберігання.

В матеріалах справи міститься лист Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 19/35664 від 21.09.2011р. (том І а.с. 53), з якого судом вбачається, що у зв'язку з тим, що на виконанні Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна", на підставі акту прийому-передачі виконавчого провадження, виконавче провадження № 17062168, відкрите за наказом № 53/230-09 від 15.12.2009р. 23.02.2010р. було передано в провадження заступника начальника відділу Здоровко О.І. (т.1 а.с.53).

Згідно даного листа, що в рамках зведеного виконавчого провадження Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було вжито наступні виконавчі дії, а саме: 19.10.2009р. з метою розшуку майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, направлено запити до Державного земельного кадастру, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Головного управління статистики в Харківській області, Харківської міської інспекції держтехнагляду та ВДАІ з обслуговування Червонозаводського району м. Харкова.

На підставі отриманих відповідей від Харківської міської інспекції держтехнагляду, ВДАІ з обслуговування Червонозаводського району м. Харкова, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Центру державного земельного кадастру, згідно даного листа, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" будь-якої техніки, автотранспортних засобів та права власності на об'єкти нерухомого майна, права власності чи користування землею не зареєстровано.

Як зазначив в судовому засіданні представник першого відповідача виконавчою службою було виконано всі виконавчі дії щодо виявлення майна на яке можливо звернути стягнення, в ході яких майна, належного боржнику, виявлено не було.

Судом вбачається, що дії першого відповідача щодо розшуку майна боржника були вчинені в 2009 році, тобто ще до того, як наказ від 15.12.2009р. № 53/230-09 був приєднаний до зведеного виконавчого провадження, та після такого приєднання більш ніж пів року дії щодо розшуку майна боржника державним виконавцем не проводились, в той час як згідно з пунктом 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Даний факт може бути підставою для доказування бездіяльності державної виконавчої служби як незаконної, однак, в рамках даної справи суд вважає це лише доказом того, що навіть станом на момент винесення рішення по даній справі у боржника вже було відступне майно, на яке можливо було звернути стягнення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано жодного доказу, який свідчив би про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" належного йому майна, на яке можливо було б звернути стягнення в рамках примусового виконання рішення по даній справі, а тому судом не вбачається наявності причинно - наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) державної виконавчої служби та наявністю у відповідача збитків у розмірі невиконаного рішення суду.

В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при відмові в задоволенні позову суд вважає за необхідне покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33-34, 43, 75, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 18.05.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк