Ухвала суду № 44212604, 18.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"18" травня 2015 р.Справа № 15/17-4802-2011

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-2001" за вхідним № 2-797/15 від 12.02.15. на неправомірні дії державної виконавчої служби (Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції) по справі № 15/17-4802-2011: за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит-Рейтинг" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-2001" (м. Одеса) про стягнення 16000,00грн.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря с/з Галюк Т.В.

за участю представників сторін:

від скаржника (боржника): Банник Н.С. згідно довіреності від 05.01.2015р.;

від ВДВС: не з'явився ( у попередніх засіданнях був Алієв А.Т. згідно довіреності від 16.10.2014р.);

від стягувача (стягувача): не з'явився.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2012р. по справі №15/17-4802-2011 позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-2001", 65010, м. Одеса, Адміральський проспект, 7, кв.2, код ЄДРПОУ 31765047, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит-Рейтинг", 04070, м. Київ, вул. Межигірська,1, код ЄДРПОУ 31752402: 16000,00 грн. - боргу; 160,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита; 236,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.11.2012р. на примусове виконання вказаного рішення суду господарським судом Одеської області був виданий наказ.

12.02.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Істок-2001" звернулось до господарського суду Одеської області із скаргою на неправомірні дії Першого Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції.

24.02.2015р. ухвалою суду дану скаргу призначено до розгляду в засіданні суду.

Представником скаржника у судовому засіданні 08.04.2015р. було подано уточнену скаргу, згідно якої просить визнати дії начальника відділу Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Чернецької О.М. у вигляді відмови у скасуванні арешту коштів, що знаходяться на спеціальному банківському рахунку №26045010122792, відкритому ТОВ „Істок-2001" в ПАТ „Банк Восток", МФО 307123 неправомірними; скасувати частково постанову Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 21.05.2013року №в-2/194/36259432 в частині арешту коштів, що знаходяться на спеціальному банківському рахунку №26045010122792, в ПАТ „Банк Восток", МФО 307123 та зобов'язати Перший Київський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту зі спеціального банківського рахунку №26045010122792, відкритому ТОВ „Істок-2001" в ПАТ „Банк Восток", МФО 307123.

Ухвалою суду від 08.04.2015р. судом прийнято до розгляду уточнену скаргу та скарга розглядається в межах уточненого предмету скарги.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав уточнену скаргу від 08.04.2015р. і просив її задовольнити.

Представник ВДВС у судове засідання не з'явився У попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення уточненої скарги, посилаючись на Закон України "Про виконавче провадження".

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами при розгляді скарги та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, статтею 46 Конституції України громадянам забезпечено право на соціальний захист, що включає і право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності з незалежних від них обставин, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується громадянину загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", який був чинним на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 4 цього Закону - право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи.

Згідно листа НБУ від 14.12.2010 р. № 22-111/2972-22535, та в зв'язку з набранням з 01 січня 2011 р. чинності Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - передбачено відкриття страхувальниками - роботодавцями окремих поточних рахунків для зарахування страхових коштів у банках.

Відповідно до положень частини 2 статті 21 зазначеного Закону страхові кошти зараховані на окремий поточний рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам; страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, вказана норма спеціального закону містить пряму заборону щодо звернення стягнення на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до вимог Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Фактично, грошові кошти на банківських рахунках із спеціальним режимом використання належать не боржникові (відповідачу у даній справі), а фізичним особам, пов'язаним із боржником трудовими відносинами.

У відповідності до вищевказаних вимог Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" скаржником - ТОВ „Істок - 2001" було відкрито в ПАТ „Банк Восток", МФО 307123, рахунок № 26045010122792, на підставі Договору банківського рахунку від 15.01.2013 року та додаткової угоди до нього від 15.01.2013р.

Вказаною додатковою угодою прямо передбачено, що вказаний рахунок, є окремим поточним рахунком для зарахування страхових коштів, а кошти, зараховані на нього можуть бути використані виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам та не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до ст. 65 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах; інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Статтею 73 Закону зазначено, що не може бути звернено стягнення на одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; допомогу на лікування; допомогу на поховання та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження", у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З наведеного суд робить висновок, що накладення арешту на кошти на окремих банківських рахунках ТОВ „Істок-2001", які призначені виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам унеможливлює правомірне використання ТОВ „Істок - 2001" цих коштів, а здійснення арешту цих коштів та їх на задоволення вимог третіх осіб (стягувачів) - суперечить вищевказаним нормам Закону.

Проте, державним виконавцем Першого Київського відділу ДВС Одеського МУЮ при примусовому виконанні наказу № 15/17-4802-2011 від 14.11.2012 року, виданим Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ „Істок-2001" на користь ТОВ "Кредит-Рейтинг" заборгованості в сумі 16000,00 грн. винесено Постанову № в-2/194/36259432 від 21.05.13. про арешт коштів боржника, „що знаходяться на всіх рахунках", в тому числі в ПАТ „Банк Восток" на спеціальному рахунку №26045010122792.

Суд вважає, що вказані дії державного виконавця Першого Київського відділу ДВС Одеського МУЮ про арешт коштів боржника „на всіх рахунках", в порушення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", призвело до арешту коштів і на окремому поточному рахунку в ПАТ „Банк Восток", призначеному для зарахування страхових коштів (в даному випадку по вагітності і пологам).

Отже, Постанова Першого Київського відділу ДВС ОДМУЮ №в-2/194/36259432 від 21.05.13. про арешт коштів боржника підлягає скасуванню в частині арешту коштів у сумі 5051,25грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26045010122792, відкритого в ПАТ „Банк Восток" (МФО банку 307123).

Для відновлення порушених прав громадян України - фізичних осіб, пов'язаних із боржником трудовими відносинами, слід зобов'язати Перший Київський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з коштів у сумі 5051,25грн. з розрахункового рахунку № 26045010122792, відкритого в ПАТ „Банк Восток", код банку 307123.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення скарги частково, а саме: в частині скасування постанови Першого Київського відділу ДВС ОМУЮ №в-2/194/36259432 від 21.05.13. щодо арешту коштів у сумі 5051,25грн., які знаходяться розрахункового рахунку № 26045010122792, відкритого в ПАТ „Банк Восток" (МФО банку 307123) та в частині зобов'язання Перший Київський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з коштів у сумі 5051,25грн. (платіжне доручення боржника №5 від 24.04.15. та № 6 від 24.04.15.) з розрахункового рахунку № 26045010122792, відкритого в ПАТ „Банк Восток", код банку 307123. В решті задоволення скарги суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу (вх. № 2-797/15 від 12.02.15.), в порядку ст. 121-2 ГПК України, на дії Першого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області, по справі № 15/17-4802-2011 - задовольнити частково.

2. Скасувати Постанову Першого Київського відділу ДВС ОДМУЮ №в-2/194/36259432 від 21.05.13. про арешт коштів щодо суми 5051,25грн.(платіжне доручення боржника №5 від 24.04.15. на суму 101,02грн. та № 6 від 24.04.15. на суму 4950,23грн.), які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26045010122792, відкритого в ПАТ „Банк Восток" (МФО банку 307123).

3. Зобов'язати Перший Київський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з коштів у сумі 5051,25грн. (платіжне доручення боржника №5 від 24.04.15. та № 6 від 24.04.15.), які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26045010122792, відкритого в ПАТ „Банк Восток", (МФО 307123).

4. У задоволені решти скарги - відмовити.

Суддя Я.В. Брагіна