Рішення № 44212515, 13.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2015 р.Справа № 916/977/15-г

За позовом: Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест"; в особі, якою є Південна філія Приватного акціонерного товариства "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ";

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР"

про стягнення 4440,3 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Баранчук Л.М. по довіреності №721 від08.12.2014р.

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за надання телекомунікаційних послуг у розмірі 4440,30 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР" умов укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг №702577/13 від 01.06.2013 року в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за надані телекомунікаційні послуги

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2015 року було порушено провадження у справі №916/977/15-г із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 06.04.2015 року строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів, та у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неподанням витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових ухвал на його адресу, що зазначена у спеціальному витязі з ЄДР, у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про продовження строку розгляду справи та відкладення, які направлялися відповідачу на адресу, що зазначена у спеціальному витязі з ЄДР були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи "за зазначеною адресою не проживає", суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарлеп", правонаступником якого є ПрАТ "Фарлеп-Інвест" в особі Південної філії (Оператор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР" (Абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №702577/13, відповідно до умов якого Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги, а Абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов договору.

Згідно до п. 1.2 договору, перелік та обсяг послуг, які надаються Оператором Абоненту відповідно договору, їх вартість і характеристики зазначаються в додатках до договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 3.1.7 договору Абонент взяв на себе зобов'язання оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (1 календарний місяць). У разі неотримання рахунку до 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду або здійснення розрахунків без застосування квитанцій, Абонент повинен звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до п. 7.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до припинення його однієї зі сторін або обома сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу телекомунікаційні послуги зв'язку про що виставлено відповідні рахунки .

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем надані послуги не були сплачені, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 4440,30грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем були направлені на адресу відповідача претензію, згідно якої позивач звернувся до останнього з вимогою сплатити наявну заборгованість та попередив, що у випадку її несплати у встановлений строк він буде змушений звернутися до суду з відповідною позовною заявою (а.с.13).

. Проте, вказані претензії були залишена відповідачем без жодного реагування, що в подальшому і призвело до звернення позивача до суду з відповідним позовом з метою стягнення заборгованості за отримані телекомунікаційні послуги в примусовому порядку.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір про надання телекомунікаційних послуг №09061710003 від 17.06.2009 року як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним відповідно до приписів ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України мають виконуватися належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до п.5. ч.1 ст.33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Зазначене цілком кореспондується з п. 3.1.7 договору про надання телекомунікаційних послуг № 09061710003 від 17.06.2009 року, згідно якого Абонент взяв на себе зобов'язання оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (1 календарний місяць).

Відповідно до ст.68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, тощо, в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги, за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем було надано відповідачу телекомунікаційні послуги зв'язку, у зв'язку із чим у останнього наявний борг у розмірі 4440,30 грн.

Доказів оплати залишку заборгованості у розмірі, що заявлена до стягнення, відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

З урахуванням зазначеного, оскільки заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР" за надані послуги зв'язку, яка виникла за договором надання телекомунікаційних послуг № 702577/13 від 01.06.2013 року у розмірі 4440,30грн., підтверджується наявними матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" про стягнення з відповідача вказаної суми цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР" (65062, м. Одеса, Суворовський район, Фонтанська дорога, буд. 67-А, код 38436968) на користь Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (01011, м. Київ, Печерський район, провулок Кутузова, 3, код ЄДРПОУ 19199961) в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 2 а, код ЄДРПОУ 34729072) заборгованість у сумі 4440,30грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18 травня 2015 р.

Суддя С.В. Літвінов