Рішення № 44212479, 12.05.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 915/453/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГРАНД-АГРО»

37500, Полтавська обл., м.Лубни, вул. Радянська, 1/5, оф.1А, р/р26005303249 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 36770300

Відповідач: Фермерське господарство «Са.Єр.»

57070, Миколаївська обл., Веселинівський р-н, с.Іванівка, вул. Шевченка, 13, код ЄДРПОУ 35130789

про стягнення заборгованості в сумі 192589,28 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Мартинюк О.С., дов. №1/15 від 05.01.2015р.

Від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 23.03.15 р. звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 108000,00 грн., 20043,62 грн. - пені, 21600,00 грн. - штрафу, 20238,91 грн. - 30% річних та 22706,76 грн. - інфляційних втрат.

В судовому засіданні представник позивача усно підтримав заявлені позовні вимоги.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору №ХФ-12/14 від 21.05.2014р. купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу з додатками, рахунках-фактурах №ХГА-000020 від 22.05.2014р., №ХГА-000018 від 21.05.2014р., видатковій накладній №ХГА-000017 від 23.05.2014р., платіжних дорученнях №973 від 29.05.2014р. та №986 від 10.06.2014р. про часткову оплату товару, претензії №17 від 03.03.2015р. про оплату заборгованості в сумі 108000,0 грн.; норм ст. ст. 525, 610, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, 216 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, оплативши лише частину поставленого товару на загальну суму 114000,0 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду від 25.03.2015р. та від 14.04.2015р. не виконав, витребувані судом документи не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.

На підставі ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, враховуючи його погляд на необхідність розгляду справи в відсутність представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

встановив:

21 травня 2014 року за №ХФ-12/14 між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГРАНД-АГРО», як продавцем, та фермерським господарством «Са.Єр.», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу, відповідно до якого продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар в асортименті (засоби захисту рослин, та/або мікродобрива, та/або міндобрива, та/або насіння), кількості та за ціною, зазначеною у додатках до договору та/або накладних на відпуск товару, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та сплатити його вартість (п.п.1.1, 2.1, 6.1 договору).

Відповідно до умов п.4.2 договору покупець повинен перевірити якість товару, а також відсутність його пошкоджень, а при їх виявленні терміново повідомити про це продавця.

Якщо продавцеві протягом трьох робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлення про недоліки товару, він вважається прийнятим покупцем, як такий, що відповідає вимогам (п.4.4 договору).

Умовами п.5.1 договору його учасники погодили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних).

Згідно з положеннями п.5.5 договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 10% від вартості товару покупець сплачує протягом 3-х днів з моменту виписки рахунку-фактури; 90% вартості товару покупець сплачує до 31 липня 2014 року.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 114000,0 грн., що підтверджується видатковою накладною від 23.05.2014р. №ХГА-000017.

Відповідач належним чином прийняв товар, не заявивши позивачу вимоги щодо його невідповідності, наявності пошкоджень тощо.

Для оплати цього товару позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури від 21.05.2014р. №ХГА-000018 на суму 35000,0 грн. та від 22.05.2014р. №ХГА-000020 на суму 79000,0 грн.

Відповідач сплатив позивачу 9000,0 грн., про що свідчать копії платіжних доручень №973 від 29.05.2014р. на суму 3000,0 грн. та №986 від 10.06.2014р. на суму 3000,0 грн.

При цьому, у строк до 31.07.2014р. залишок боргу відповідач не сплатив.

У зв'язку із невиконанням фермерським господарством «Са.Єр.» умов договору, товариство «Компанія «ГРАНД-АГРО» направило на його адресу претензію №17 від 03.03.2015р.з вимогою сплатити 108000,0 грн. боргу, яка була отримана відповідачем 10.03.2015р., що підтверджується наданою копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44).

Відповідач відповіді на претензію не надав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями діючого законодавства про купівлю-продаж.

Так, за правилами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не довів суду обставин, які спростовують вимоги позивача щодо неналежного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Таким чином, за наслідками дослідження доказів по справі, борг відповідача перед позивачем за договором № ХФ-12/14 від 21.05.2014р. дійсно складає 108000,0 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до умов п.8.2 договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивач, на підставі положень вказаного пункту договору, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за невиконання зобов'язання зі своєчасної оплати поставленого товару, за період з 01.08.2014р. по 16.03.2015р. (228 к.д.) в загальній сумі 20043,62 грн.

Умовами п.8.3 договору його учасники погодили, що відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється протягом п'яти років з моменту підписання даного договору.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з умовами п.8.4 договору, покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 21600,0 грн.

Приписами п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Додатково позивач на підставі приписів п.8.6 договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача 30% річних за період з 01.08.2014р. по 16.03.2015р. в сумі 20238,9 грн. та втрати від інфляції за період з серпня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 22706,76 грн.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення умовами п.8.6 договору іншого розміру процентів річних у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця, а саме - 30%, на підставі вищенаведених норм та обставин, суд перевірив нарахування позивачем розмір 30% річних та інфляційних втрат, і дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача за період прострочення з 01.08.2014р. по 16.03.2015р. 30% річних в сумі 20238,9 грн. та інфляційних втрат в сумі 22706,76 грн.

Таким чином, дослідивши надані сторонами документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 66, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Са.Єр.», (57070, Миколаївська обл., Веселинівський р-н, с.Іванівка, вул. Шевченка, 13, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 35130789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГРАНД-АГРО» (37500, Полтавська обл., м.Лубни, вул. Радянська, 1/5, оф.1А, р/р26005303249 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 36770300) 108000,0 грн. основного боргу, 20043,62 грн. пені, 21600,0 грн. штрафу, 20238,9 грн. - 30% річних, 22706,76 грн. інфляційних втрат та 3854,79 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 18 травня 2015 року.

Суддя О.Г.Смородінова