Ухвала суду № 44212446, 12.05.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 травня 2015 року Справа № 5/192/06

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіфа", 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 117,

2) Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, 54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 55-е,

3) Фізична особа-підприємець Кондратенко Марина Володимирівна, 54000, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 117,

4) Заводський районний центр зайнятості, 54010, м. Миколаїв, вул.6-та Поперечна, 32,

5) Фізична особа-підприємець Лєдовський Вадим Миколайович, 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 6, кв. 15,

6) Єдуш Олег Михайлович, 54000, м. Миколаїв, вул. Колодязна, 35-а, кв. 19,

7) Фізична особа-підприємець Єдуш В'ячеслав Олегович, 54055, м. Миколаїв, вул. Колодязна, 35-а, кв. 19,

8) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, офіс № 147, адреса для листування: 54058, м. Миколаїв, вул. Лазурна, 16-В, кв. 91,

9) Закрите акціонерне товариство "Бавовнопрядильна фабрика", 79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 188,

10) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв, 54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, б. 41, к. 23а,

11) Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, 54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2-а,

боржник: Акціонерне товариство відкритого типу "Фірма "АУРА", 54055, м. Миколаїв, вул. Млинова, 21, ідентифікаційний код 00307402,

розпорядник майна: арбітражний керуючий Тимофєєва Тетяна Петрівна (свідоцтво № 1569 від 24.07.2013), 54008, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 267, кв. 114,

керуючий санацією: голова правління боржника Лєдовська О.В., 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 6, кв. 15,

про банкрутство,

за участю представників учасників процесу:

від кредиторів:

2) УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва: Тертична А.П. - довіреність № 16415/07 від 10.10.2014,

4) Заводський РЦЗ: Брушневська М.М. - довіреність № 06-267/01 від 09.02.2015,

6) Єдуш О.М.: Костельнюк В.Я. - довіреність від 29.01.2015 за № 41,

7) ФОП Єдуш В.О.: Костельнюк В.Я. - довіреність від 29.01.2015 за № 43,

10) ВВД ФСС від НВВ та ПЗУ у місті Миколаїв: Сало П.І. - доручення № 1 від 05.01.2015,

11) ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва: Майстренко П.С. - довіреність № 1209/9/14-04-10-009 від 07.04.2015,

від інших кредиторів: не з'явилися,

від боржника: Єрмаков А.М. - довіреність № 07 від 18.07.2013,

розпорядник майна: арбітражний керуючий Тимофєєва Т.П.,

керуючий санацією: Лєдовська О.В.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2006 за заявою боржника - Акціонерного товариства відкритого типу (АТВТ) "Фірма "АУРА" порушено провадження у справі № 5/192/06 про його банкрутство в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 18.01.2013 включно) (далі - Закон про банкрутство).

Цією ж ухвалою введено процедуру санації та призначено керуючого санацією - голову правління боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Тимофєєву Тетяну Петрівну (далі - Тимофєєва Т.П.).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство АТВТ "Фірма "АУРА" було опубліковане 06.06.2006 в газеті "Голос України" № 102 (3852).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011, серед іншого, затверджено складений розпорядником майна Тимофєєвою Т.П. реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 6 143 738,48 грн. із вказівкою черговості їх задоволення [зокрема, до вимог другої черги віднесено вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва 128 540,37 грн. (п. 2.4); вимоги третьої черги, щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) віднесено вимоги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 110 112,58 грн. (п. 3.2); вимоги шостої черги - інші вимоги віднесено вимоги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 127 442,80 грн. (п. 6.9)]; зобов'язано розпорядника майна Тимофєєву Т.П. провести перші загальні збори кредиторів, протокол зборів надати до суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2011 попередні судові рішення у справі в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Кредобанк" в розмірі 2 459 727,70 грн., які забезпечені заставою майна боржника, скасовано. Справу № 5/192/06 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 у справі № 5/192/06 залишено в силі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2013 замінено кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва на його правонаступника - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв (далі - ВВД ФСС від НВВ та ПЗУ у місті Миколаїв); замінено кредитора - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2015 розгляд справи було призначено на 24 березня 2015; зобов'язано розпорядника майна надати суду докази утворення комітету кредиторів, винесення на його обговорення плану санації боржника, результати його розгляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2015 відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна за вих. № 0970-09/15 від 01.03.2015 про затвердження реєстру вимог кредиторів АТВТ "Фірма "АУРА" станом на 01.03.2015 та визначення дати проведення зборів кредиторів боржника; розгляд справи відкладено на 12 травня 2015 у зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

З матеріалів справи вбачається, що всі учасники провадження у справі про банкрутство належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання (Т. 20, а. с. 91-116).

07.05.2015 до суду від керуючого санацією АТВТ "Фірма "АУРА" - Лєдовської О.В. надійшла заява за вих. № 5/192/06-з/1-2 від 05.05.2015 про винесення додаткового рішення (ухвали) (Т. 20, а. с. 163-169), у якій заявник просить суд, прийняти додаткову ухвалу до ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2013, якою внести відповідні зміни стосовно кредиторів ВВД ФСС від НВВ та ПЗУ у місті Миколаїв та ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва до ухвали Господарського суду Миколаївської області 07.07.2011 по справі № 5/192/06.

У своїй заяві керуючий санацією зазначає, що, здійснюючи заміну кредиторів ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2013, господарський суд не вніс змін до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою Господарського суду Миколаївської області 07.07.2011.

На підтвердження необхідності вчинення судом такої процесуальної дії керуючий санацією надає ухвалу Вищого господарського суду України від 03.06.2014 у справі 15/52/2012/5003.

12.05.2015 у судове засідання з'явилися розпорядник майна, керуючий санацією повноважний представник боржника та повноважні представники наступних кредиторів: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, Заводського районного центру зайнятості, Єдуша Олега Михайловича, Фізичної особи-підприємця Єдуша В'ячеслава Олеговича, ВВД ФСС від НВВ та ПЗУ у місті Миколаїв та ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Інші кредитори своїх повноважних представників у засідання не направили, про причини їх нез'явлення суд не повідомили, і таким чином не скористалися наданими їм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальними правами.

У судовому засіданні керуючий санацією АТВТ "Фірма "АУРА" - Лєдовська О.В. підтримала свою заяву.

Представник боржника та розпорядник майна підтримали позицію керуючого санацією, вважаючи, що заява підлягає задоволенню.

Присутні представники кредиторів вирішення питання по суті заяви залишили на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників у справі про банкрутство, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) (який набрав чинності з 19.01.2013) закріплено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається, провадження у даній справі порушено 15.05.2006, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство; постанови про визнання АТВТ "Фірма "АУРА" банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури господарським судом не приймалося, отже при розгляді справи № 5/192/06 судом застосовуються положення попередньої редакції Закону про банкрутство, чинної до 18.01.2013 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень ст. 53 Закону про банкрутство для проведення санації боржника його керівником керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Керуючий санацією - керівник боржника зобов'язаний у тридцятиденний строк з дня винесення ухвали про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подати повідомлення про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації в офіційному друкованому органі та подати докази опублікування до господарського суду.

Кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника.

Керуючий санацією - керівник боржника разом із розпорядником майна зобов'язані відповідно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників та господарський суд.

Господарський суд в порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.

Порядок проведення зборів кредиторів, утворення і діяльності комітету кредиторів визначаються цим Законом. Комітет кредиторів у місячний строк від дати його утворення повинен подати господарському суду схвалений план санації боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу.

За змістом ч. 2 ст. 15 та ч. 8 ст. 53 Закону про банкрутство, господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів та призначає дату проведення зборів кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів АТВТ "Фірма "АУРА" на загальну суму 6 143 738,48 грн.

Із системного аналізу положень Закону про банкрутство витікає, що реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство затверджується лише один раз судовим рішенням у формі ухвали.

Закон про банкрутство не наділяє господарський суд повноваженнями внесення змін в раніше прийняте ним судове рішення у справі про банкрутство, яким затверджено реєстр вимог кредиторів, за винятком прийняття додаткового рішення відповідно до ст. 88 ГПК України.

Внесення змін до ухвали суду, якою затверджений реєстр вимог кредиторів, може відбуватися в порядку здійснення апеляційного чи касаційного оскарження ухвали або у разі перегляду її за нововиявленими обставинами відповідно до ст. ст. 112, 114 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Зазначений у ч. 1 ст. 88 ГПК України перелік підстав, коли суд має право винести додаткове рішення, ухвалу, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. При цьому неповнота судового рішення шляхом прийняття додаткового рішення (ухвали) не може бути виправлена щодо вимог, в яких судом прийнято рішення. Така неповнота може бути усунена лише в процедурі перегляду рішення. Тобто додаткове рішення (ухвала) не можуть стосуватися тих вимог, щодо яких суд ухвалив рішення.

Пунктами 13-15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" передбачено, що прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо).

Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).

Додаткове рішення і ухвала про відхилення заяви щодо його прийняття можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому розділами XII і XII-1 ГПК. Якщо на рішення суду подано апеляційну або касаційну скаргу і водночас подано заяву про прийняття додаткового рішення, суд повинен спочатку розглянути відповідну заяву, а потім надіслати справу для перегляду до суду вищої інстанції.

Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111-10 ГПК).

ГПК не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Судом не приймається до уваги посилання заявника на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в ухвалі від 03.06.2014 у справі 15/52/2012/5003 [Якщо суд затвердив вимоги кредиторів до подання заяви правонаступниками, то в разі заміни кредитора суд повинен внести відповідні зміни у ухвалу за результатами попереднього засідання шляхом заміни в реєстрі кредитора який вибув його правонаступником. При цьому, зміни реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно шляхом прийняття окремого процесуального судового акту], оскільки вищою судовою інстанцією застосовуються положення нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) (який набрав чинності з 19.01.2013), а при розгляді справи № 5/192/06 Господарським судом Миколаївської області застосовуються положення попередньої редакції Закону про банкрутство, чинної до 18.01.2013 включно.

Дійсно, ст. 21 нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) врегульовано питання щодо правонаступництва кредиторів.

Однак, у попередній редакції Закону про банкрутство, на відміну від нової редакції, відсутня норма, якою регулюється правонаступництво.

У судовому засіданні 05.12.2013, при винесенні Господарським судом Миколаївської області ухвали про здійснення процесуального правонаступництва, перед судом не ставилось та, відповідно, не вирішувалось питання про внесення змін до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою Господарського суду Миколаївської області 07.07.2011.

Отже, вимога заявника прямо суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 88 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви керуючого санацією за вих. № 5/192/06-з/1-2 від 05.05.2015 про винесення додаткового рішення (ухвали).

Керуючись ст. ст. 5, 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно), п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI), ст. ст. 4-1, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви керуючого санацією Акціонерного товариства відкритого типу "Фірма "АУРА" - Лєдовської О.В. за вих. № 5/192/06-з/1-2 від 05.05.2015 про винесення додаткового рішення (ухвали).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська