Рішення № 44212204, 12.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015№910/3999/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3999/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-Стоун», м. Донецьк,

до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М., м. Київ,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Локшина А.В. (довіреність від 12.01.2015 №б/н);

третьої особи - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтком-Стоун» (далі - ТОВ «Альтком-Стоун») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (далі - ТОВ «ОТП Лізинг») про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. про повернення об'єкту фінансового лізингу за укладеним сторонами договором фінансового лізингу від 14.09.2012 № 480-L (далі - Договір), вчиненого 22.01.2015 та зареєстрованого в реєстрі за № 37 (далі - Виконавчий напис).

Позов мотивовано тим, що: Договором не передбачено можливості повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотаріуса; лізингоодержувач не отримував повідомлень від лізингодавця про розірвання договору та повернення предмету лізингу; лізингоодержувач не отримував рахунок про сплату лізингових платежів; для вчинення виконавчого напису поданий договір, аркуші якого не були з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи, яка видала документ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2015 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. як тертю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій ТОВ «Альтком-Стоун» просив суд зупинити виконавче провадження ВП №46356968, яке знаходиться на виконанні відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва (далі - ВДВС), з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. про повернення об'єкту фінансового лізингу за Договором, вчиненого 22.01.2015 та зареєстрованого в реєстрі за № 37.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2015 заяву ТОВ «Альтком-Стоун» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; до вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП №46356968, яке знаходиться на виконанні ВДВС, з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. про повернення об'єкту фінансового лізингу за Договором, вчиненого 22.01.2015 та зареєстрованого в реєстрі за № 37.

ТОВ «ОТП Лізинг» 23.03.2015 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке:

- Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, на порушення якої посилається позивач в позовній заяві, втратила чинність 07.03.2012; виконавчий напис був здійснений у зв'язку з істотним порушенням лізингоодержувачем пункту 1.1 Договору, а саме були не сплачені передбачені Договором лізингові платежі, у результаті чого у лізингоодержувача перед відповідачем виникла заборгованість, що значно перевищує 30 днів; 18.12.2014 з метою захисту свого порушеного права відповідач звернувся із заявою до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про вилучення у позивача та повернення відповідачу предмета лізингу, переданого у тимчасове користування за Договором;

- пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку виникнення будь-якої події, невиконання зобов'язань, передбачених підпунктами 7.1.1 - 7.1.5 пункту 7.1 Договору, лізингодавець має право на свій власний розсуд, зокрема, вилучати предмет лізингу в порядку, передбаченому Договором та/або законодавством України, в тому числі і на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- 18.12.2014 відповідач звернувся до позивача з листом з проханням оплатити в десятиденний строк з моменту отримання повідомлення прострочену заборгованість у сумі 68 526,36 грн. з попередженням про те, що у разі ненадходження коштів на рахунок відповідача останній буде змушений відмовитися від Договору; вказаний лист не був отриманий позивачем 24.12.2014, у зв'язку з чим кур'єрською службою зроблена відмітка про неможливість вручення даного листа позивачу;

- Виконавчий напис вчинений 22.01.2015 з дотримання вимог щодо складання документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Постанова КМУ).

ТОВ «Альтком-Стоун» 20.04.2015 подало суду заперечення на відзив, в яких зазначило, що:

- з боку відповідача не було надано жодних документів стосовно отримання уповноваженою особою позивача рахунків, на які посилається відповідач; тим самим відповідачем не дотримані вимоги пункту 7.3 Договору та Постанови КМУ стосовно надання рахунків нотаріусу після отримання боржником; крім того, умовами Договору передбачено 10-денний строк на виконання отриманих позивачем вимог про витребування майна з тимчасового володіння, який не був дотриманий відповідачем;

- твердження відповідача про припинення Договору є невірно трактованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від фінансового лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову, а враховуючи той факт, що у Донецькій області та місті Донецьку проводиться АТО, отримання повідомлень від відповідача несло загрозу здоров'ю та життю працівників позивача;

- наслідком розірвання Договору є відсутність у відповідача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність позивачу і відповідно відсутність права вимагати його оплати стосовно вартості майна; таким чином, грошові кошти, що були сплачені позивачем відповідачу стосовно відшкодування вартості предмета лізингу, підлягають поверненню.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою від 20.04.2015, долученою до матеріалів справи.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано третій особі на адресу, зазначену у позовній заяві (01000, м. Київ, вул. Гоголівська, 8, кв. 5) та за належною адресою (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 11/39, кв. 66), що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

До матеріалів справи долучено конверти повернення з адрес третьої особи з відмітками поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати - вибув».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.05.2015 без участі представників позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012 ТОВ «ОТП Лізинг» (лізингодавець) і ТОВ «Альтком-Стоун» (лізингоодержувач) укладено Договір, за умовами якого:

- лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (далі - предмет лізингу), наведене в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами Договору (пункт 1.1 Договору);

- строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу згідно з графіком сплати лізингових платежів (додаток № 2 до Договору) та починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі предмета лізингу за формою, встановленою лізингодавцем (пункт 1.2 Договору);

- у разі дострокового розірвання (припинення) Договору у зв'язку з порушенням зобов'язань лізингоодержувачем за Договором лізингоодержувач зобов'язується повернути предмет лізингу лізингодавцю, а лізингодавець зобов'язується прийняти предмет лізингу у лізингоодержувача на умовах, передбачених Договором (пункт 1.3 Договору);

- лізингоодержувач зобов'язався сплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Договору (пункт 6.1 Договору);

- істотним порушенням умов Договору лізингоодержувачем (далі - подія невиконання зобов'язання) вважаються такі події:

лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж або інші платежі (частково або в повному обсязі) за Договором та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу згідно з Договором;

лізингоодержувач не використовує предмет лізингу відповідно до умов Договору або його призначення;

лізингоодержувач здійснив передачу предмета лізингу третій особі у будь-який спосіб або на підставі будь-якого договору, або змінив місцезнаходження предмета лізингу без попередньої письмової згоди лізингодавця;

лізингоодержувач не виконує умов гарантії на предмет лізингу, не підтримує предмет лізингу в справному стані (в тому числі не проводить необхідний ремонт предмета лізингу в разі, якщо такий ремонт потрібен), що погіршує технічний стан предмета лізингу;

лізингоодержувач порушує умови пунктів 5.3 та 5.4 Договору;

лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання, передбачені пунктом 4.9 Договору (пункт 7.1 Договору);

- у випадку виникнення будь-якої події невиконання зобов'язань, передбаченої у підпунктах 7.1.1 - 7.1.5 пункту 7.1 Договору лізингодавець має право на свій власний розсуд:

розірвати Договір та вимагати погашення всієї заборгованості за будь-якими платежами за Договором та повернення предмета лізингу (підпункт «а» пункту 7.2 Договору);

застосувати штрафні санкції, передбачені Договором (підпункт «б» пункту 7.2 Договору);

вилучити предмет лізингу у порядку, передбаченому Договором та/або законодавством України, в тому числі і на підставі виконавчого напису нотаріуса (підпункт «в» пункту 7.2 Договору);

застосувати інші заходи, не заборонені законодавством України (підпункт «г» пункту 7.2 Договору);

застосувати заходи, передбачені підпунктами «а», «б», «в» і «г» пункту 7.2 Договору як окремо, так і в сукупності. При цьому, всі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. У випадку, якщо зазначені платежі не покривають заподіяних лізингодавцеві збитків, він має право вимагати відшкодування таких збитків (підпункт «д» пункту 7.2 Договору);

- у випадку вилучення предмета лізингу лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про вилучення предмету лізингу є надсилання цінного листа або надсилання такого повідомлення службою кур'єрської доставки або надання лізингоодержувачу такого повідомлення. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок у строк, що не перевищує 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання лізингоодержувачем відповідної вимоги, повернути предмет лізингу лізингодавцю. Підтвердженням отримання лізингоодержувачем такої вимоги є повідомлення про вручення цінного листа або відміткою поштової служби про відмову від прийняття цінного листа або закінчення терміну зберігання, або повідомлення про вручення листа службою кур'єрської доставки, або розписка керівника лізингоодержувача на примірнику повідомлення лізингодавця про вручення йому такого повідомлення. Направлення повідомлення здійснюється лізингодавцем на адресу вказану лізингодавцем у Договорі або в повідомленні про зміну адреси. Примусове вилучення предмета лізингу здійснюється відповідно до законодавства України (пункт 7.3 Договору);

- сторони домовились, що необхідним та достатнім доказом надіслання письмового повідомлення сторонами одна одній є повідомлення про відправлення з відміткою сторони, якій надсилалось повідомлення про отримання, або відміткою поштової служби про відмову від прийняття рекомендованого чи цінного листа або закінчення терміну зберігання. Рекомендовані (цінні) листи надсилаються на адресу зазначену у Договорі, або надану стороною у випадку зміни її місцезнаходження. Рахунки, передбачені умовами Договору, можуть бути надіслані лізингодавцем лізингоодержувачу за допомогою факсимільного або електронного зв'язку з подальшим надісланням оригіналу рахунку поштою (пункт 8.14 Договору);

- сторони підтверджують, що вони досягли згоди з усіх питань щодо правовідносин, що регулюються Договором (пункт 8.17).

Відповідно до частини першої статті 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами першою та другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ОТП Лізинг» передало ТОВ «Альтком-Стоун» предмет лізингу, а саме автомобіль HYUNDAI H-1 2.5 WGT 8-Business 6MT 2012 року виробництва.

У зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язання зі плати лізингових платежів за Договором, 18.12.2014 відповідач звернувся із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. для вчинення виконавчого напису про вилучення та повернення від позивача предмета лізингу, переданого у тимчасове користування за Договором.

22.01.2015 приватний нотаріус Хижняк А.М. вчинив Виконавчий напис, яким зобов'язав повернути від ТОВ «Альтком-Стоун» на користь ТОВ «ОТП Лізинг» предмет лізингу, який було передано в користування на умовах фінансового лізингу за Договором за невиплачену в період з 25.07.2014 по 25.10.2014 заборгованість у сумі 68 526,36 грн.

Виконавчий напис від 22.01.2015 набув чинності з дати його вчинення та був пред'явлений до виконання 03.02.2015.

Постановою від 03.02.2015 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 46356968) державним виконавцем Гаєвським Сергієм Миколайовичем ВДВС відкрито виконавче провадження з виконання Виконавчого напису від 22.01.2015 № 37.

Позивач зазначає про те, що при вчиненні Виконавчого напису не були дотримані вимоги чинного законодавства України, виходячи з такого:

- Договором не передбачено можливості повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотаріуса;

- лізингоодержувач не отримував повідомлень від лізингодавця про розірвання договору та повернення предмету лізингу;

- лізингоодержувач не отримував рахунок про сплату лізингових платежів;

- для вчинення виконавчого напису поданий договір, аркуші якого не були з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи, яка видала документ.

Суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Договір містить умови, якими передбачено передачу повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотаріуса, зокрема, пункт 7.2 Договору.

Відповідач подав суду докази, що підтверджують надіслання повідомлення на адресу позивача.

Так, 18.12.2014 відповідач надіслав позивачу повідомлення № 3286/12 з вимогою оплатити в десятиденний строк з моменту отримання повідомлення прострочену заборгованість у сумі 68 526,36 грн. із попередженням про те, що у разі ненадходження коштів ТОВ «ОТП Лізинг» буде змушено відмовитись від Договору. До повідомлення були додані такі рахунки: від 23.07.2014 № 29713; від 21.08.2014 № 31038; від 25.09.2014 № 32390 та від 21.10.2014 № 35315.

Вказаний лист позивач не отримав, про що кур'єрська служба «GlobalPost» зробила відмітку «не доставлено получ.нет на адресе тел. не отвечает».

Таким чином, відповідач вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача та надіслав йому рахунки у встановлений Договором спосіб.

Доводи позивача про неможливість отримання вказаної кореспонденції у зв'язку з проведенням АТО і загрозою життю працівників ТОВ «Альтком-Стоун» є необґрунтованими.

Позивач не повідомив відповідача належним чином про іншу адресу для отримання кореспонденції чи відсутність за визначеною у Договорі адресою працівників ТОВ «Альтком-Стоун» у зв'язку з проведенням АТО.

Що ж до посилань позивача на відсутність доказів безспірності заборгованості та порушення третьою особою під час вчинення виконавчого напису статті 87 Закону України «Про фінансовий лізинг», то слід зазначити таке.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідач подав докази виконання пункту 7.3 Договору та надіслання повідомлення позивачу.

ТОВ «Альтком-Стоун» не повернуло ТОВ «ОТП Лізинг» на його вимогу предмет лізингу, що спонукало останнього звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису на примусове вилучення предмету лізингу у лізингоодержувача.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, зокрема, вчиняють виконавчі написи.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі - Порядок) встановлено такі умови вчинення виконавчого напису: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно по підпункту 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ.

Пунктом 8 Постанови КМУ передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Позивач не надав жодного документального підтвердження того, що нотаріусу не були подані документи, передбачені пунктом 8 Постанови КМУ.

Посилання на те, що аркуші поданого нотаріусу Договору не були з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання, документально не підтверджено.

Крім того, слід звернути увагу на те, що кожний аркуш Договору підписано повноважними представниками сторін та їх підписи засвідчено печатками ТОВ «Альтком-Стоун» та ТОВ «ОТП Лізинг».

Також безпідставними є доводи позивача про відсутність безспірності боргу у зв'язку з неотриманням рахунків від відповідача, оскільки сторони, укладаючи Договір, чітко визначили строки та суми лізингових платежів у додатку № 2 до Договору «Графік сплати лізингових платежів».

Безпідставними є також посилання позивача на застосування до відносин сторін, які виникли внаслідок укладення Договору, норм ЦК України, що регулюють відносини з купівлі-продажу.

Судом встановлено, що сторонами укладено Договір, який регулює відносини сторін з фінансового лізингу, на які, у свою чергу, поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України «Про фінансовий лізинг».

Отже, Виконавчий напис, вчинений 22.01.2015, відповідає вимогам чинного законодавства України.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Позивач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували наявність підстав для визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене у позові слід відмовити повністю.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2015.

Суддя О. Марченко