Рішення № 44212083, 14.05.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р. Справа № 909/364/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., при секретарі судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Комунального підприємства "Коломияводоканал", вул.Шевченка,3, с.Шепарівці, Коломийський район, 78200

до відповідача: Управління освіти Коломийської міської ради, вул. Кобринського, 10,м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості 215404,53 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Дуляба В.В., (довіреність № 200 від 27.04.15 ) - представник;

Від відповідача: Буджак О.М., (довіреність № 74/01-17/05 від 16.02.15 ) - представник

встановив:

Комунальне підприємство "Коломияводоканал" звернулось до господарcького суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Управління освіти Коломийської міської ради про стягнення заборгованості 215404,53 грн. Ухвалою суду від 06.04.15р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.04.15.В судовому засіданні 28.04.15р. оголошено перерву на 07.05.15р. Ухвалою суду від 07.05.2015року розгляд справі відкладено на 14.05.2015року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 2 від 14 лютого 2014року , згідно умов якого, водоканал/позивач надав абоненту/відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, обумовлені Договором, що підтверджують рахунки за воду та водовідведення;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема п.4, який встановлює порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість 215404,53грн..;

- підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 28.12.2014року.

Представник відповідача проти позову заперечує в. повному обсязі, наголошуючи на те, що Управління освіти Коломийської міської ради погасило заборгованість щодо наданих послуг водопостачання та водовідведення, обумовлених Договором № 2 від 14.02.2014року. Крім того, представник відповідача вказує, що у рахунки виставлені позивачем входять послуги, які не передбачені вищевказаним договором, а саме послуги з прийняття стічних вод. (ливневі води). Дана правова позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (№ 470/01-16/07 від 23.04.2015року ( вх. 6848/15 від 28.04.2015року).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством "Коломияводоканал" (Водоканал/позивач) та Управлінням освіти Коломийської міської ради укладено Договір на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 2 від 14.02.2014року.

Згідно п.2 Договору, водоканал бере на себе зобов'язання забезпечувати абонента питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту, а також прийняти від нього стічні води в розмірі встановленого ліміту.

Абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні.

Вартість послуг на момент укладення договору становить: вода 13,67грн. за куб.м, стоки 5,54грн. за куб.м.

Відповідно до п.4 Договору, розрахунки за воду, використану Абонентом, та строки здійснюються за затвердженими тарифами. Рахунки або інші платіжні документи по всіх платежах, підлягають оплаті абонентом у триденний строк після їх подачі водоканалом.

На виконання умов договірних відносин, водоканал/позивач надав абоненту/відповідачу послуги, з водопостачання та водовідведення, обумовлені Договором, що підтверджують рахунки за воду та водовідведення.

Однак, в порушення умов Договору, зокрема п.4, відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення і як наслідок виникла заборгованість, що складає 36493,85грн.

Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача боргу за водопостачання та водовідведення в сумі 36493,85грн.

Станом на 14.05.2015року, в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості, а саме оплату послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити частково та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доказів того, що договір визнано не дійсним чи оспорюється сторонами до суду не подано.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 2 від 14.02.2015року, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України). У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач не подав суду доказів щодо виконання умов договору в частині сплати заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення до стягнення підлягає 36493,85грн.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач нарахував та виставив до оплати відповідачу рахунки за воду та водовідведення. Проте, дані рахунки передбачають оплату послуг за відведення дощових вод у міську каналізацію. Загальна вартість послуг за відведення дощових вод у міську каналізацію відповідно до наданих рахунків становить 178910,68грн. Відповідно до договору №2 від 14.02.2015року водоканал бере на себе зобов'язання забезпечувати абонента питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту, а також прийняти від нього стічні води в розмірі встановленого ліміту. Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Послуги щодо за відведення дощових вод у міську каналізацію умовами договору не передбачено, отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Посилання позивача на представлений в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків від 28.12.2014року, суд до уваги не може прийняти, так як акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання. (Постанова Вищого господарського суду України від 14.04.2014 № 908/3427/13). Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (договором, розрахунками тощо). При цьому первинні документи мають містити дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму, на яку проведено залік, інші реквізити. І саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову: позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 36493,85грн. - задоволити; в стягненні178910,68грн.- відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладена в п.4.1 Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями)".

Керуючись ст.124 Конституції України,", ст.ст.11,509, 527,530,628,629,903 Цивільного кодексу України ст.ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Коломияводоканал", вул.Шевченка,3, с.Шепарівці, Коломийський район до Управління освіти Коломийської міської ради, вул. Кобринського, 10,м. Коломия, Івано-Франківська область про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 215404,53грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти Коломийської міської ради, вул. Кобринського, 10,м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 ( код ЄДРПОУ 02143442) на користь Комунального підприємства "Коломияводоканал", вул.Шевченка,3, с.Шепарівці, Коломийський район, 78200 ( код ЄДРПОУ 32148690) -36493,85грн. (тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто три грн.85коп) заборгованості та 729,79грн.(сімсот двадцять дев'ять грн. 79коп.)- судового збору. Видати наказ.

В стягненні з Управління освіти Коломийської міської ради, вул. Кобринського, 10,м. Коломия, Івано-Франківська область - 178910,68грн. заборгованості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Шкіндер П.А.

Повне рішення складено 18.05.15

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Бандурка В. Ю. 18.05.15